Ухвала суду № 39560051, 12.06.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12.06.2014 Справа № 814/923/14

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Птичкіна В.В., розглянувши в порядку письмового провадження

заяву: Комунального підприємства «Костянтинівське підприємство житлово-комунального господарства» про розстрочення виконання судового рішення по справі № 814/923/14

за позовом:

Прокурора Арбузинського району, пров. Каштановий, 15, смт. Арбузинка, Арбузинський район, Миколаївська область,55301

в інтересах держави в особі:

Южноукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, вул. Енергобудівників, 5, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002

до відповідача:

Комунального підприємства «Костянтинівське підприємство житлово-комунального господарства», пл. Жовтневої революції, 20, смт. Костянтинівка, Арбузинський район, Миколаївська область, 55340

про:

стягнення податкового боргу в сумі 105500,11 грн.,

в с т а н о в и в:

Постановою від 22.04.2014 (ар. с. 79-81) суд задовольнив позовну заяву прокурора Арбузинського району в інтересах держави в особі Южноукраїнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (надалі – ДПІ) про стягнення з рахунків у банках, що обслуговують Комунальне підприємство «Костянтинівське підприємство житлово-комунального господарства» (надалі – Підприємство) податковий борг по сплаті податку на додану вартість в сумі 105 500,11 грн.

03.06.2014 Підприємство, з посиланням на статтю 263 Кодексу адміністративного судочинства України, звернулося до суду із заявою про розстрочення виконання судового рішення (ар. с. 86-88).

Прокурор заперечень проти заяви Підприємства не висунув.

ДПІ у клопотанні від 11.06.2014 № 1848/14/09/10-010 (ар. с. 106- 107) погодилася на запропоновані Підприємством умови розстрочення виконання судового рішення.

Відповідно до частин 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув заяву Підприємства у письмовому провадженні.

Згідно з частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України від 21.04.1999 № 606-XIV «Про виконавче провадження» (надалі – Закон № 606).

Статтею 3 Закону № 606 встановлено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України віл 21.01.2004 № 22. Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Як зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 № 1484/12/13-13, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. З огляду на це в адміністративних судів відсутні підстави для видачі виконавчих листів про примусове виконання судових рішень в порядку статей 257 і 258 Кодексу адміністративного судочинства України, тому що процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, як регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження.

Оскільки розгляд судом питання про відстрочення або розстрочення виконання (стаття 263 Кодексу адміністративного судочинства України) є можливим за умови видачі адміністративним судом виконавчого листа, а такий лист у цій справі не був виданий, підстави для задоволення заяви Підприємства відсутні.

Суд вважає за необхідне звернути увагу Підприємства на те, що порядок відстрочення податкового боргу платника податків врегульований статтею 100 Податкового кодексу України.

Керуючись статтями 122, 158, 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення по справі № 814/923/14 відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або згідно з частиною 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.В. Птичкіна