Справа № 755/17010/14-ц
Провадження № 2/755/4674/14
УХВАЛА
"02" липня 2014 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним, -
в с т а н о в и в:
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.
Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.
За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до вимог пункту 6 ч.2 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, серед іншого, ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави та кож необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Як убачається із змісту позовної заяви, предметом спору є визнання недійсним заповіту від 11.12.2013 року складеного ОСОБА_3 на ім'я ОСОБА_2, однак в матеріалах позовної заяви відсутні докази наявності спірного заповіту, що, відповідно, ставить суд до сумніву про наявність предмету спору. Крім того, зміст позовної заяви не містить викладення обставин та їх нормативного обґрунтування, які б були підставою визнання недійсним спірного правочину, тобто позовна заява не містить норм чинного законодавства, які передбачають визнання недійсним заповіту із наведенням підстав такої недійсності. Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, якими останній обґрунтовує недійсність спірного правочину ( рішення суду про визнання недієздатною спадкодавця, що набрало законної сили, довідки/акти медичних установ, висновок експерта на підтвердження психічного стану спадкодавця на момент укладення спірного заповіту тощо), та зміст позовної заяви не містить чіткого визначення обставин із посиланням на докази щодо недієздатності спадкодавця в момент складання спірного заповіту, ураховуючи, що рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях, в тому числі припущеннях позивача. Тобто, підлягають до уточнення підстави недійсності правочину із посиланням на достовірні докази на підтвердження недієздатності спадкодавця в момент укладення спірного заповіту, з посиланням на норми діючого цивільного законодавства, якими передбачено таку недійсність, та ураховуючи загальні засади інституту доказування у цивільному судочинстві.
Згідно частини п'ятої ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Так, звертаючись з позовом до суду, позивачем не додано доказів, які мають свідчити про те, що ним в повній мірі сплачено судовий збір.
Відповідно до ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (зі Відповідно до ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,2 розміру мінімальної заробітної плати. Із позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
Разом з тим, розмір мінімальної заробітної плати станом на 22.01.2014 року складає 1 128,00 грн. Таким чином, ураховуючи положення ст. 4 Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), позивачем підлягає до сплати судовий збір у розмірі 243,60 грн.
Так, позивачем долучено до матеріалів позовної заяви ксерокопію квитанції від 16.06.2014 року про сплату судового збору у розмірі 243,60 грн., однак ксерокопія платіжного документу не є доказом на підтвердження сплати особою судового збору у встановленому законом порядку.
При цьому, в позові позивач не зазначає підстави для звільнення його від сплати судового збору у випадках, визначених законодавством, а інших доказів, які мають свідчити про те, що ним в повному обсязі сплачено судовий збір, до позову не долучено.
За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст.119 - 121 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним залишити без руху, про що повідомити позивачу та надати йому строк для усунення вказаних недоліків до « 09» липня 2014 року, однак який не може перевищувати двох днів з моменту отримання копії ухвал
Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.
С у д д я
Судове рішення № 39559954, Дніпровський районний суд міста Києва було прийнято 02.07.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 755/17010/14-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: