Рішення № 39558072, 25.06.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №587/2542/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Моісеєнко О. М.Номер провадження 22-ц/788/1170/14 Суддя-доповідач - Дубровна В. В. Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Дубровної В. В.,

суддів - Криворотенка В. І. , Маслова В. О.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 22 травня 2014 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3

про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

01 жовтня 2013 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, який мотивував тим, що 25 лютого 2008 року між сторонами укладений договір, згідно умов якого відповідач ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 2 000 доларів США у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 21,60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до умов укладеного договору, Договір складається із Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, позивачем нараховується штраф у розмірі 500 грн. та + 5% від суми позову. Однак, ОСОБА_3 своїх зобов'язань по кредитному договору належним чином не виконав і станом на 22 вересня 2013 року в нього утворилася заборгованість у розмірі 2 934,54 доларів США , що за курсом 7,99 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 20 вересня 2013 року становить 23 446 грн. 96 коп. з яких:

- 1 057,05 доларів США - заборгованість за кредитом;

- 1 638,15 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом;

- 40,00 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 62,58 доларів США - штраф (фіксована частина);

-136,76 доларів США - штраф (процентна складова), яку й просив стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 22 травня 2014 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволений.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 2 934, 54 доларів США, що за курсом 7,99 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 20 вересня 2013 року складає 23 446,96 грн. заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 234,47 грн. витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 09,13 коп. недоплаченого судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, про відмову в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк».

При цьому зазначає, що перебіг строку позовної давності за кредитом розпочався зі спливом строку повернення грошових коштів. За договором обов'язок сплати за кредитом визначений 1 раз на місяць, що підтверджується розрахунком заборгованості та умовами надання банківських послуг. Остання сплата по кредиту була зроблена ним у березні 2009 року, а позивач звернувся до суду 01 січня 2013 року, тобто поза межами строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України. Вказує, що звертався до суду з письмовою заявою про застосування строків позовної давності, проте вона була залишена без задоволення і належних обґрунтувань з цього приводу рішення суду не містить. Крім того, позивачем не надано належних доказів правомірності нарахування штрафних санкцій, пені та комісії за користування кредитом.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_3- ОСОБА_4, який апеляційну скаргу підтримує з мотивів у них викладених, пояснення представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Бондаренко Л.А., яка проти скарги заперечує, вивчивши матеріали справи, перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з постановленням нового рішення.

Вирішуючи наявний спір та задовольняючи позов ПАТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належним чином не виконує взятих за кредитним договором зобов'язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка підлягає стягне6ню за весь період.

Але з таким висновком суду повністю погодитись неможливо з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства в установлений строк відповідно до умов договору.

При порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається та судом встановлено, що 25 лютого 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 уклали договір №б/н, який складається з Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Відповідно до умов договору, позивач надав відповідачу кредит шляхом видачі кредитної картки на суму 2 000 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 21.60% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 7-13).

У випадку порушення зобов'язань за кредитним договором, нараховується штраф у розмірі 500 грн. та + 5% від суми позову.

Свої зобов'язання відповідач належним чином не виконує, тому станом на 22 вересня 2013 року ОСОБА_3 допустив заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» у сумі 2 934,54 доларів США, що за курсом 7,99 грн відповідно до службового розпорядження НБУ від 20 вересня 2013 року складає 23 446, 96 грн., з яких:

- заборгованість за кредитом - 1057, 05 доларів США;

- заборгованість по процентам за користування кредитом - 1 638,15 доларів США;

- заборгованість по комісії за користування кредитом - 40, 00 доларів США;

а також штрафи відповідно до Договору:

- штраф (фіксована частина) - 500 грн.;

- штраф (процентна складова) - 136, 76 доларів США (а.с. 14-17).

Передбачений договором порядок погашення заборгованості - по 7 % від суми заборгованості до повної сплати кредитних коштів- фактично передбачає графік щомісячних платежів, отже погашення кредитної заборгованості передбачає періодичні строки сплати чергових платежів, які визначені місяцями.

Таким чином, разом зі встановленням п. 9.12 Умов та правил надання банківських послуг строку дії договору на один рік з послідуючою пролонгацією на такий же термін та встановленням порядку погашення заборгованості сторони встановили і строки виконання відповідачем окремих зобов'язань по внесенню щомісячних платежів, що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число місяця строку.

За положеннями ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 259 ЦК України передбачається, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Статтею 260 ЦК передбачається, що позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

За статтею 267 ЦК позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, а також у апеляційній скарзі відповідач прохає суд застосувати позовну давність.

В матеріалах справи відсутні дані про те, що між сторонами існує домовленість про збільшення позовної давності. За наведених обставин при вирішенні даної справи колегія суддів виходить із загального строку позовної давності у три роки, передбаченого ст. 257 ЦК України, та відсутності доказів про існування між сторонами договору про збільшення позовної давності, як це вимагається ст. 259 ЦК України.

Згідно з ч.2 ст. 214 ЦПК України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 цього Кодексу.

При вирішенні даної справи колегія суддів керується правовими позиціями, висловленими Верховним Судом України у постанові від 06 листопада 2013 року (у справі № 6-116 цс 13) за наслідками розгляду заяви про перегляд судових рішень із мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки вони обов'язкові для усіх судів України.

Зокрема, у названій постанові від 06 листопада 2013 року (у справі № 6-116 цс 13) була висловлена наступна правова позиція.

Відповідно до ст. 261 ЦК України початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов.

Перебіг позовної давності за вимогами кредитора, які випливають з порушення боржником умов договору (графіка погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячними платежами) починається стосовно кожної окремої частини, від дня, коли відбулося це порушення.

Позовна давність у таких випадках обчислюється окремо по кожному простроченому платежу.

У разі порушення боржником строків сплати чергових платежів, передбачених договором, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України кредитор протягом усього часу - до встановленого договором строку закінчення виконання останнього зобов'язання вправі заявити в суді вимоги про дострокове повернення тієї частини позики (разом з нарахованими процентами - ст. 1048 ЦК України ), що підлягає сплаті.

Несплачені до моменту звернення кредитора до суду платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному із платежів.

Вбачається, що позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частинами (щомісячними платежами) та щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом.

Оскільки умовами договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами щомісяця, початок позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту (місяця, дня) невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

За умовами договору останній платіж підлягав сплаті відповідачем 31 січня 2011 року у сумі 2,47 доларів США, що підтверджується розрахунком заборгованості, відповідно до якого у колонці «сальдо поточної заборгованості» визначені до сплати щомісячні платежі (а.с.14-17).

В порушення умов договору відповідачем не сплачувались кредитні кошти, ним особисто визнається, що останній платіж мав місце у березні 2009 року, хоча це не відповідає матеріалам справи, з яких, зокрема, з виписки по особовому рахунку, вбачається, що ( а.с. 41-49) вбачається, що надходження готівки мали місце у 2010 року, у січні 2011 року.

З позовом до суду ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося 04 жовтня 2013 року, а тому позивач втратив можливість у судовому порядку захистити своє порушене право про стягнення щомісячних платежів, нарахованих поза межами 3-річної позовної давності, тобто нарахованих до 01 жовтня 2010 року.

За таких обставин колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором за період з 01 жовтня 2010 року по 22 вересня 2013 року, яка складається з;

- простроченої заборгованості за тілом кредиту в межах трирічної позовної давності у сумі 109,49 доларів США (1057, 05 доларів США (загальна заборгованість по тілу кредиту) - 947,56 доларів США (заборгованість станом на 01 жовтня 2010 року);

- заборгованості по процентах за користування кредитом в межах трирічної позовної давності - у сумі 1 365,63 доларів США (1 638,15 доларів (сума станом на 22 вересня 2013 року) -272,52 доларів США (заборгованість станом на 01 жовтня 2010 року);

- комісії у сумі 30 доларів США ( 40 доларів (сума станом на 22 вересня 2013 року) -10 доларів США (заборгованість станом на 01 жовтня 2010 року);

- штрафу - 500 грн. (фіксована частина) та штрафу - 75,26 доларів США (відсоткова складова - 5% від ціни позову) згідно п. 8.6 Правил (109,49+1365,63+30) х 5%).

В іншій частині позовних вимог (про стягнення заборгованості, що утворилась станом на 01 жовтня 2010 року) необхідно відмовити за пропуском строку звернення до суду.

Інші доводи апеляційної скарги, як і доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду та у зв'язку з цим про повну відмову у задоволенні заявлених позовних вимог не ґрунтуються на законі і не можуть бути прийняті судом.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч.1,2 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першоїінстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При подачі позову Банк сплатив судовий збір у розмірі 234 грн. 47 коп.(а.с.1). За результатами розгляду справи позовні вимоги задоволені на 56%, а тому на користь позивача підлягають стягненню з відповідача судові витрати у розмірі 131 грн. 30 коп. (234,47 грн. х 56% ). За апеляційне оскарження відповідач сплатив 121 грн.80 коп., з яких підлягає йому до повернення 53 грн.59 коп. (121,8 грн. х 44%).

Шляхом взаємозаліку з відповідача на користь Банку підлягають стягненню судові витрати у розмірі 77 грн. 71 коп. (131грн. 30 коп. -53 грн. 59 коп.)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1,2,3,4, ч.2, ч.3, 313, 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Скасувати рішення Сумського районного суду Сумської області від 22 травня 2014 року.

Постановити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору: тіло кредиту - 109 доларів США 49 центів; проценти за користування кредитом - 1 365 доларів США 63 центи; комісію - 30 доларів США, всього 1 505 доларів США 12 центів; штраф фіксований - 500 грн. і штраф у відсотковому значенні 75 доларів США 26 центів.

В іншій частині позовних вимог відмовити за пропуском строку позовної давності.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в сумі 77 грн. 71 коп.

Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення і з цього дня на нього може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: