Постанова № 39557748, 02.07.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чудопалова С.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року справа № 257/2222/14-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів апеляційного суду Арабей Т.Г., Василенко Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явились

від відповідача - не з'явились

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Донецька від 20 березня 2014 року у справі № 257/2222/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради про визнання дій неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Київського районного суду м. Донецька з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради про:

- визнання неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з урахуванням виплачених сум;

- зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради здійснити перерахунок та виплату позивачу державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку починаючи з 28.08.2013 року по день розгляду справи судом, у розмірі не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, з урахуванням виплачених сум;

- стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

Постановою Київського районного суду м. Донецька від 20 березня 2014 року у справі № 257/2222/14-а (суддя Чудопалова С.В.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради з нарахування та виплати ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею трирічного віку з 22.10.2012 року - неправомірними.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради здійснити перерахунок розміру виплаченої ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років з 28.03.2013 року по 01.03.2014 року.

Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить змінити постанову суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального права.

Наголошує на тому, що судом першої інстанції, ухвалюючи постанову від 20.03.2014 року, не вирішив питання щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат зі сплати судового збору в сумі 74,00 грн.

Сторони, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про участь у розгляді справи не заявлялось, у зв'язку з чим, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1, є матір'ю ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, у зв'язку з чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з липня 2012 року та отримує грошову допомогу як застрахована особа у розмірі 130,00 грн., виплату якої здійснює Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради, що підтверджується довідкою відповідача.

У лютому 2014 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок державної соціальної допомоги по догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

Листом від 26.02.2014 року відповідач відмовив позивачу в проведені перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм процесуального права.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Тобто, Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

Згідно ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять

Відповідно до ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать:

1) витрати на правову допомогу;

2) витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;

3) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

4) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів на місці та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

Частиною 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції розглядаючи матеріали справи по суті, не вирішив питання щодо відшкодування позивачу витрат, понесених при сплаті судового збору.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів приходить до висновку щодо задоволення апеляційної скарги в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 здійснених судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 74,00 грн., оскільки позовна заява задоволена у повному обсязі

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи

В іншій частині постанова суду першої інстанції не оскаржується.

З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції, згідно статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п. 2 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського районного суду м. Донецька від 20 березня 2014 року у справі № 257/2222/14-а - задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Донецька від 20 березня 2014 року у справі № 257/2222/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - змінити.

Додати четвертий абзац резолютивної частини постанови Київського районного суду м. Донецька від 20 березня 2014 року у справі № 257/2222/14-а у наступній формі «Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 здійснені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 00 коп.».

Четвертий абзац резолютивної частини постанови Київського районного суду м. Донецька від 20 березня 2014 року у справі № 257/2222/14-а вважати п'ятим відповідно.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Л.А.Василенко