Постанова № 39557723, 25.06.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2014 р. Справа № 922/145/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Плахов О.В., суддя Фоміна В.О.

при секретарі Фільшиній Н.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №1383 Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 14.04.14р. у справі № 922/145/14

за позовом Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі", м.Дніпропетровськ,

до Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий Банк" в особі ліквідаційної комісії ПАТ "Інноваційно-промисловий Банк", м.Харків,

про визнання грошових вимог та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.04.2014 року у справі №922/145/14 (суддя Светлічний Ю.В.) відмовлено у задоволенні позову про визнання грошових вимог позивача у сумі 7902,07 грн. за період з 01.03.2012р. по 01.09.2013р. на підставі договору №070007 від 27.09.2007р. та зобов'язання ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" включити грошові вимоги позивача у сумі 7902,07 грн. за період з 01.03.2012р. по 01.09.2013р. на підставі договору №070007 від 27.09.2007р. до ліквідаційного балансу.

Міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 14.04.2014 року у справі №922/145/14 скасувати частково. Прийняти нове рішення, яким визнати грошові вимоги Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" в сумі 7902,07 грн. за період з 01.03.2012 р. по 01.09.2013 р. на підставі договору №070007 від 27.09.2007р.

Скарга обґрунтована тим, що у суду наявні всі підстави для задоволення вимог МКП «Дніпропетровські теплові мережі» в частині зобов'язання ліквідаційної комісії ПАТ «Імпромбанк» визнати грошові вимоги МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" в сумі 7902,07 грн. за період з 01.03.2012р. по 01.09.2013р. на підставі договору №070007. Водночас, як зазначає позивач, МКП "Дніпропетровські міські теплові мережі" погоджується з тим, що включення грошових вимог до ліквідаційного балансу є неможливим у зв'язку з відсутністю на цей час самого ліквідаційного балансу.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини не з'явлення суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце слухання справи ухвалою суду від 04.06.2014р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Як свідчать матеріали справи, 29.07.2007р. між міським комунальним підприємством «Дніпропетровські теплові мережі», енергопостачальною організацією, та Дніпропетровською філією Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк", споживачем, укладено договір №070007 про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.5.2. договору облік споживаня теплової енергії здійснюється за показниками приладів обліку, встановлених за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.п. 7.3., 7.4. договору споживач повинен здійснити передплату за спожиту теплову енергію по власним платіжним дорученням, а остаточну оплату здійснити після одержання розрахунку енергопостачальної організації не пізніше 10 числа місяця, слідуючого за розрахунковим.

Відповідно до п. 11.2. договору договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений, взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття рішення господарським судом, ліквідації сторін.

Відповідно до п.11.3. договору припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Як свідчать матеріали справи, 26.03.2012р. на адресу МКП "Дніпропетровські теплові мережі" надійшов лист ДФ ПАТ "Інпромбанк" № 123/16-04 від 16.03.2012р. (а.с.25, т.1) з повідомленням про ліквідацію юридичної особи - ПАТ "Інпромбанк".

В своєму листі ліквідатор зазначив, що всі поточні платіжні вимоги з 02.03.2012 року включено до кошторису ліквідатора і підлягають гарантованій сплаті після затвердження Національним банком України. Також просив позивача здійснювати у подальшому обслуговування у виді послуг опалення, зважаючи на гарантовану сплату поточної заборгованості .

30.03.2012р. позивач звернувся до ДФ ПАТ "Інпромбанк" з претензію №706 (а.с.27,т.1) про визнання грошових вимог за зобов'язаннями Дніпропетровської філії ПАТ "Інпромбанк" за договором №№070007 від 29.07.2007р. в сумі 4526,98 грн. за спожиту теплову енергію за період з 01.12.11р. по 01.03.2012р.

Листом від 28.03.2013р. № 1788 (а.с. 30, т.1) ПАТ "Інпромбанк" повідомило МКП "Дніпропетровські теплові мережі" про визнання грошових вимог в загальній сумі 10415,67 грн. (за спожиту теплову енергію та теплопостачання у приміщення, розташовані у м. Дніпропетровську по АДРЕСА_3).

Листом від 08.07.2013р. № 260 позивача повідомлено про акцептування вимог кредитора в сумі 10415,67 грн. (а.с.29, т.1).

Листом від 08.10.2013р. №798 (а.с.31- 32, т.1) направленим на адреси відповідача м. Харків, вул. Клочківська, 3 та м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, 23, позивач звернувся до ДФ ПАТ "Інпромбанк" з претензію про визнання грошових вимог за зобов'язаннями Дніпропетровської філії ПАТ "Інпромбанк" за договором № 070007 від 29.07.2007р. в сумі 7902,07 грн. за постачання теплової енергії за період з 01.03.2012 р. по 01.09.2013р., з відповідними розрахунками за березень 2012 року, квітень 2012 року, жовтень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, березень 2013 року, квітень 2013 року, копіями рахунків та актами прийому-передачі виконаних робіт за визначені місяці користування.

Листом № 2569 від 26.11.2013 року (а.с.35, т.1) ліквідатор повідомив МКП "Дніпропетровські теплові мережі" про відмову у визнанні грошових вимог, в якому відповідач зазначив, що 13.12.2012р. відбувся повторний аукціон з продажу активів ПАТ "Інноваційно-промисловий банк", серед яких і нежитлове приміщення загальною площею 43,0 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2. Відповідно до протоколу № 2 від 13.12.2012 р. проведення повторного аукціону, вищезазначене нерухоме майно, щодо якого позивач надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії за договором № 07007, було придбане на аукціоні фізичною особою. Враховуючи викладене, відповідач зазначив, що з 13.12.2012р. він не використовував зазначене приміщення як його власник та не мав можливості використовувати теплову енергію, яку постачав позивач.

Також ліквідатор ПАТ "Інпромбанк" зазначив, що ДФ ПАТ "Інпромбанк" була закрита та вилучена з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 06.07.2012р., тому договір № 070007 від 29.07.2007р. припинив свою дію на підставі п. 11.2. договору.

13.12.2013р. листом за № 151прс (а.с.56-57, т.1) позивачем на адресу відповідачам. Харків, вул. Клочківська, 3, було направлено рахунки, акти прийому-передачі виконаних робіт до договору № 070007 від 27.09.2007р. по АДРЕСА_1, а саме: за березень 2012р. -1182,55 грн.; за квітень 2012р. - 122,92 грн.; за жовтень 2012р.- 229,28 грн.; за листопад 2012р. - 947,84 грн.; за грудень 2012р. - 1502,42 грн.; за січень 2013р. - 1381,42 грн.; за лютий 2013р. - 1250,34 грн.; за березень 2013р. -1210,01 грн.; за квітень 2013р. - 75,29 грн. та акти звірки взаємних розрахунків на 01.12.2013р.

В січні 2014р. міське комунальне підприємство "Дніпропетровські міські теплові мережі" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просило суд: визнати грошові вимоги позивача у сумі 7902,07 грн. за період з 01.03.2012р. по 01.09.2013р. на підставі договору №070007 від 27.09.2007р.; зобов'язати ліквідаційну комісію Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" включити грошові вимоги позивача у сумі 7902,07 грн. за період з 01.03.2012р. по 01.09.2013 р. на підставі договору №070007 від 27.09.2007р. до ліквідаційного балансу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. №3942 від 05.02.14р.) підтвердив наявну заборгованість перед позивачем за договором на постачання теплової енергії № 070007 від 29.07.2007р. за період з 01.03.2012р. по 13.12.2012р. у загальній сумі 3985,01 грн., з яких: 1182,55 грн. - заборгованість за березень 2012р.; 122,92 грн. - заборгованість за квітень 2012р.; 229,28 грн. - заборгованість за жовтень 2012р.; 947,84 грн. - заборгованість за листопад 2012р.; 1502,42 грн. - заборгованість за грудень 2012р.

Щодо вимог позивача по визнанню заборгованості за договором на постачання теплової енергії №070007 від 27.09.2007р. за період з січня по квітень 2013р. у загальній сумі 3917,06 грн. проти позову заперечував, посилаючись на те, що 13.12.2012р. відбувся повторний аукціон з продажу активів банку, серед яких і нежитлове приміщення №3 загальною площею 43,0 кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1. Відповідно до протоколу №1 від 13.12.2012р. проведення повторного аукціону вищезазначене нерухоме майно, щодо якого позивач надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії за договором №070007, було придбане на аукціоні фізичною особою. Тому вважає, що з цієї дати - 13.12.2012р. відповідач не використовував і не мав можливості використовувати зазначене приміщення як його власник.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ліквідаційної комісії включити його грошові вимоги до ліквідаційного балансу, то, як зазначив відповідач, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 29.02.2012 р. №72, банківська ліцензія у відповідача була відкликана з 02.03.2012р., строк ліквідаційної процедури, без врахування можливої пролонгації, повинен завершитися 01.03.2015р. Тобто, складання та подання ліквідаційного балансу до Національного банку України повинно бути здійснено ліквідатором ПАТ "Інпромбанк" лише у лютому 2015р. Таким чином, включення грошових вимог позивача до ліквідаційного балансу наразі є неможливим у зв'язку з відсутністю на цей час самого ліквідаційного балансу.

14.04.2014р. господарським судом Харківської області прийнято оскаржуване рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Рішення обґрунтовано тим, що у процесі ліквідаційної процедури повноваження щодо визнання грошових вимог та включення грошових вимог входить до повноважень ліквідатора, тому у суду відсутні повноваження про визнання грошових вимог у сумі 7902,07 грн. та зобов'язання ліквідаційної комісії ПАТ "Інпромбанк" включити грошові вимоги позивача в сумі 7902,07 грн. за період з 01.03.12р. по 01.09.13р. на підставі договору №070007 від 27.09.2007р. до ліквідаційного балансу.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за договором, факт споживання відповідачем теплової енергії підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Однак, відповідач не розрахувався за спожиту теплову енергію за період з 01.03.2012р. по 01.04.2013р. на підставі договору постачання теплової енергії № 070007 від 27.09.2007р., про що на його адресу позивачем було направлено відповідну претензію.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України припинення суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 60 Господарського кодексу України орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання, встановлює порядок та визначає строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторами, що не може бути меншим, ніж два місяці з дня оголошення про ліквідацію. Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Відповідно до частини 3 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.01.2012 року № 4452-V, ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відкликання ліцензії у ПАТ "Інноваційно-промисловий банк" та ініціювання процедури ліквідації банку відбувалося за Постановою Правління Національного банку України від 29.02.2012 № 72, тоді, як набрання чинності Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відбулося 04.11.2012р., і таким чином, ліквідаційна процедура відповідача здійснюється за законодавством, що діяло до набрання чинності вищезазначеним Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) банк може бути ліквідований: з ініціативи власників банку; з ініціативи Національного банку України (у тому числі за заявою кредиторів).

Частиною 3 ст. 87 цього Закону передбачено, що ліквідація банку з ініціативи Національного банку України здійснюється відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Таким чином, Закон України "Про банки та банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в даному випадку є спеціальним та регулює процедуру ліквідації банку з ініціативи Національного банку України.

Згідно з ч. 1 ст. 89 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ліквідатором здійснюється опублікування відомостей про відкриття ліквідаційної процедури у газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України" за рахунок банку у строки, передбачені законами України, з дня прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії або власником банку рішення про ліквідацію банку.

Як свідчать матеріали справи, 06.03.2012р. в газеті "Урядовий кур'єр" №43 опубліковано оголошення про ліквідацію ПАТ "Інпромбанк".

26.03.2012р. на адресу МКП "Дніпропетровські теплові мережі" надійшов лист ДФ ПАТ "Інпромбанк" № 123/16-04 від 16.03.2012р. з повідомленням про ліквідацію юридичної особи - ПАТ "Інпромбанк".

Відповідно до ч. 3 ст. 89 Закону України "Про банки та банківську діяльність" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.

Згідно з ч. 1 ст. 93 цього Закону ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.

Як вже зазначалось, листом від 28.03.2013р. № 1788 ПАТ "Інпромбанк" ліквідатор визнав конкурсні грошові вимоги МКП "Дніпропетровські теплові мережі" 10415,67 грн. (за спожиту теплову енергію та теплопостачання у приміщення, розташовані у м.Дніпропетровську, АДРЕСА_3), які виникли на початок запровадження процедури ліквідації, та акцептував їх листом від 08.07.2013р. № 260.

Однак як було встановлено раніше, у визнанні грошових вимог за зобов'язаннями Дніпропетровської філії ПАТ "Інпромбанк" за договором № 070007 від 27.09.2007р. в сумі 7902,07 грн. за постачання теплової енергії за період з 01.03.2012р. по 01.09.2013р., ліквідатором позивачу було відмовлено з підстав відчуження 13.12.2012 року нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2., та вилучення ДФ ПАТ "Інпромбанк" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 06.07.2012р., та припиненням в зв'язку з цим дії договору № 070007 від 29.07.2007р. на підставі п. 11.2. договору.

Щодо посилання відповідача, що з 13.12.2012р. відповідач не використовував і не мав можливості використовувати приміщення, як його власник, оскільки нерухоме майно за адресою м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 ,щодо якого позивач надавав відповідачу послуги з постачання теплової енергії за договором №070007, було придбане на аукціоні фізичною особою, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2.5. договору постачання теплової енергії №070007 від 27.09.2007р., споживач зобов'язаний письмово сповіщати енергопостачальну організацію про зміну власного найменування, організаційно-правової форми, місцезнаходження, банківських реквізитів тощо, а також про зміну користувачів приміщень та теплових мереж споживача не пізніше 5 днів з моменту настання зазначених подій.

Однак, в порушення умов договору, на адресу МКП "Дніпропетровські теплові мережі" від ПАТ "Інпромбанк" не надходило повідомлення про продаж вищезазначеного приміщення. Крім того відповідач не звертався до позивача з пропозиціями про припинення договірних відносин за договором про теплопостачання.

Натомість, новим власником приміщення за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 на адресу МКП "Дніпропетровські теплові мережі" надані наступні документи:

1. договір купівлі-продажу від 06.04.2013р., відповідно до якого ПАТ "Інпромбанк" продав у приватну власність, а ОСОБА_1 прийняла нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.37-38, т.1).

2. Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.04.2013р. про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м.Дніпропетровськ, АДРЕСА_1 (а.с.39-а.с.40).

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до п.18 договору купівлі-продажу від 06.4.2013 року виникає у покупця з моменту державної реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, право власності на нежитлове приміщення за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1, у нового власника виникло лише після державної реєстрації - 06.04.2013р.

Слід зазначити , що розрахунок суми боргу наданий позивачем свідчить про те. заборгованість за квітень 2014 року була здійснена за 3,5 днів місяця, тобто за період коли право власності на приміщення, ще не перейшло до нового власника.

Стосовно посилань ліквідатора на виключення філії ДФ ПАТ "Інпромбанк" з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 06.07.2012р., та припиненням в зв'язку з цим дії договору № 070007 від 29.07.2007р. на підставі п. 11.2. договору колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 95 Цивільного кодексу України, філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

За таких умов зобов'язання філії фактично є зобов'язаннями юридичної особи, яка наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, відповідно до положень статті 80 Цивільного кодексу України, та не припиняються в зв'язку з ліквідацією філії

За таких умов наявність грошових зобов'язань у відповідача перед позивачем у розмірі 7902 грн. за період з 01.03.2012 року по 01. 09.2013 року підтверджуються матеріалами справи, що і було правомірно встановлено місцевим господарським судом.

Однак в обґрунтування відмови у задоволенні цієї частини позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що у процесі ліквідаційної процедури повноваження щодо визнання та включення грошових вимог входить до повноважень ліквідатора , а не суду. В обґрунтування зазначеного висновку послався на п. 7.4 глави 7 розділу VI Положення про застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства, згідно якого ліквідатор має право подавати клопотання Національному банку щодо внесення змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Положенням, та пункт 9.4 Положення про застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства, яким передбачено, що ліквідатор вносить пропозиції щодо затвердження Національним банком змін до реєстру вимог не частіше, ніж раз на квартал на підставі рішення суду про визнання особи кредитором банку та зобов'язання ліквідатора включити вимоги такої особи до реєстру вимог кредиторів, яке набрало законної сили.

Зазначене Положення про застосування заходів впливу за порушення банківського законодавства, затверджене постановою Правління Національного банку України N 369 від 28.08.2001 року, в наведеній судом редакції, набуло чинності 14.09.2012 року, втратило чинність 01.10.2012 року, на підставі Постанови Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346 Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, пунктом 3., якої зазначено, що Процедура ліквідації банку, розпочата до набрання чинності Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", завершується згідно з порядком, установленим законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

У відповідності до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною 2, цієї статті, визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії яка порушує право, відновлення становища яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 13 Цивільного кодексу України, зазначається, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до п.8 статті 91 Закону України "Про банки та банківську діяльність" вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

З урахуванням наведених обставин, в межах даної справи, позивач зобов'язаний не лише довести наявність заборгованості відповідача перед ним, а й вірно визначити встановлений законом спосіб захисту порушеного права.

Зважаючи на викладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову в цій частині, з огляду на те, що законом встановлений іншій спосіб захисту права, а обраний МКП «Дніпропетровські міські теплові мереж» не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, з урахуванням чого в позові в цій частині правомірно відмовлено місцевим господарським судом.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання ліквідаційної комісії Публічного акціонерного товариства "Інноваційно-промисловий банк" включити грошові вимоги позивача у сумі 7902,07 грн. до ліквідаційного балансу, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже було наведено раніше відповідно до пункту 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ініційована до набрання чинності цим Законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Стаття 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачає, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, банківська діяльність банку є завершеною. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до п.12.1 глави 12 розділу VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства ліквідатор подає до Національного банку України ліквідаційний баланс на звітну дату (звітна дата - дата, яка настає за 20 робочих днів до закінчення строку ліквідації банку, встановленого постановою Правління Національного банку) і остаточний звіт ліквідатора, у зв'язку із завершенням розрахунків з кредиторами та/або закінченням строку ліквідації банку.

Стаття 88 Закону України "Про банки і банківську діяльність" передбачає, що процедура ліквідації банку повинна бути завершена не пізніше трьох років з дня відкликання банківської ліцензії.

При цьому, Національний банк України має право продовжувати процедуру ліквідації банків на термін до одного року, а системоутворюючих банків - на термін до двох років.

Враховуючи, що відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 29.02.2012 № 72, банківська ліцензія у відповідача була відкликана з 02.03.2012р., строк ліквідаційної процедури, без урахування можливої пролонгації, повинен завершитися 01.03.2015р. Тобто, складання та подання ліквідаційного балансу до Національного банку України повинно бути здійснено ліквідатором ПАТ "Інпромбанк" лише у лютому 2015р.

Таким чином, включення грошових вимог позивача до ліквідаційного балансу наразі є неможливим, у зв'язку з відсутністю на цей час самого ліквідаційного балансу.

В статті 93 Закону України "Про банки і банківську діяльність", в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, законодавець визначив порядок здійснення ліквідатором заходів щодо підготовки задоволення вимог кредиторів, який передбачав складення акцептованих ним вимог для затвердження Національним банком України. Тільки після затвердження Національним банком цього переліку він набуває статусу реєстру кредиторських вимог до банку і у ліквідатора з'являється можливість задовольняти вимоги кредиторів у порядку, встановленому статтею 96 цього Закону, тобто лише у визначеній законодавцем певній черговості.

Враховуючи викладене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог позивача щодо зобов'язання ліквідаційної комісії ПАТ "Інпромбанк" включити грошові вимоги позивача в сумі 7902,07 грн. до ліквідаційного балансу, відтак висновок місцевого господарського суду про відмову в задоволені цих позовних вимог є обґрунтованим та правомірним.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, тому рішення господарського суду Харківської області від 14.04.14р. у справі № 922/145/14 слід залишити без змін.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст.49 ГПК України.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п.1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства "Дніпропетровські міські теплові мережі" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.04.14р. у справі № 922/145/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 23.06.2014р.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Фоміна В. О.