Ухвала суду № 39557695, 02.07.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Женеску Е.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року справа №437/10552/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Геращенка І.В.

суддів апеляційного суду Арабей Т.Г., Василенко Л.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явились

від відповідача - не з'явились

від третьої особи 1 - не з'явились

від третьої особи 2 - не з'явились

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 13 березня 2014 року у справі № 437/10552/13-а за позовом ОСОБА_3 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Луганська з позовною заявою до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 13 березня 2013 року у справі № 437/10552/13-а (суддя Женеску Е.В.) позовні вимоги задоволені.

Визнано протиправними дії Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років.

Зобов'язано Департамент з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради здійснити донарахування та виплату ОСОБА_3 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для дітей віком до 6 років на відповідний період з 15.01.2013 року по 15.07.2013 року, з урахуванням проведених виплат.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Вказує на те, що суд неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Наголошує на тому, що відповідно до статті 8 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2000 року № 1306 затверджений порядок видачі свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та форма свідоцтва. Згідно п. 2 зазначеного Порядку страхове свідоцтво є єдиним для всіх видів загальнообов'язкового державного соціального страхування документом суворої звітності, що підтверджує право застрахованої особи на одержання послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. В матеріалах справи відсутня копія зазначеного свідоцтва. Тобто право на призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в порядку та розмірах встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» не підтверджено.

Сторони, які брали участь у справі, у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотання про участь у розгляді справи не заявлялось, у зв'язку з чим, колегія суддів розглядає апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

ОСОБА_3, згідно свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1, є матір'ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 січня 2013 року та отримує грошову допомогу, як особа не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до довідки Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради позивач отримував наступні виплати: січень 2013 року - 1455,93 грн. (759,17 грн. при народженні, 130,00 грн. 566,76 грн. до 3-х років з урахуванням доходів), лютий 2013 року - 1455,93 грн. (759,17 грн. при народженні, 130,00 грн. 566,76 грн. до 3-х років з урахуванням доходів), березень 2013 року - 1455,93 грн. (759,17 грн. при народженні, 130,00 грн. 566,76 грн. до 3-х років з урахуванням доходів), квітень 2013 року - 1455,93 грн. (759,17 грн. при народженні, 130,00 грн. 566,76 грн. до 3-х років з урахуванням доходів), травень 2013 року 1376,58 грн. (759,17 грн. при народженні, 130,00 грн. 487,41 грн. до 3-х років з урахуванням доходів), червень 2013 року 1376,58 грн. (759,17 грн. при народженні, 130,00 грн. 487,41 грн. до 3-х років з урахуванням доходів).

10 червня 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Листом Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради від 25 червня 2013 року № 01-18-13/3785/1/19-13 відмовлено позивачу в перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Тобто, Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення нею трирічного віку.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 21.11.1992 № 2811-ХII "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 2811-XII) покриття витрат на виплату державної допомоги сім'ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було передбачене призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку у розмірі, що для соціально незастрахованих осіб дорівнює різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України положення абз.3 ч.2 ст.56. її. 14 ст.71 Закону України «Про Держави бюджет України на 2007 рік», тобто була відновлена дія ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Таким чином, ст. 15 Закону Україні «Про державну допомогу сім'ям з дітьми була поновлена та діяла у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 рік, який набрав чинності з 01.01.2008 року були внесені зміни до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Вказані зміни не були вказані неконституційними. Однак, відповідно ст.ст.2,3 Бюджетного кодексу України закон про Держави бюджет України затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду, який становить один календарний рік, починається з 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Виходячи з наведеного вищенаведені зміни, внесені Законом «Про державний бюджет України на 2008 р.» до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» діяли протягом бюджетного 2008 року.

Зміни до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» не вносилися Законом України «Про державний бюджет на 2013 рік» та не передбачалися повноваження Кабінету Міністрів України щодо визначення розміру спірної допомоги по догляду за дитиною.

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог, оскільки відповідач при призначенні допомоги позивачу по догляду за дитиною, повинен був керуватися положеннями ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в редакції, чинній на 31.12.2007 року, та повинен сплачувати вказану допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 13 березня 2014 року у справі № 437/10552/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 13 березня 2014 року у справі № 437/10552/13-а за позовом ОСОБА_3 до Департаменту з питань праці та соціального захисту населення Луганської міської ради, треті особи: Головне управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Виконавча дирекція Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Л.А. Василенко