Рішення № 39557631, 01.07.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа № 926/801/14

За позовом державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Карпатський держспецлісгосп»

до комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня»

про стягнення заборгованості по договірних зобов'язаннях в сумі 9 887,50 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - Сокол В. О., довіреність від 03.03.2014;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Карпатський держспецлісгосп» звернулося з позовом до комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» про стягнення заборгованості в сумі 9887,50 грн.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару, згідно договору від 25.12.2012 № 76.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 28.05.2014 порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 10.06.2014.

У судовому засіданні 10.06.2014 оголошено перерву до 01.07.2014.

25.06.2014 господарським судом Чернівецької області отримано довідку позивача про те, що відповідач частково погасив свою заборгованість перед позивачем в сумі 4000,00 грн., а тому станом на 01.07.2014 сума основної заборгованості становить 5887,50 грн.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду спору по суті, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

25 грудня 2012 року між Карпатським держспецлісгоспом АПК (продавець), правонаступником якого є позивач, та комунальним закладом «Путильська центральна районна лікарня» (покупець) укладений договір купівлі-продажу № 76 (далі - Договір), за яким продавець зобов'язується перевезти та передати у власність покупця господарські товари, а саме двері щитові, а покупець зобов'язується прийняти товар й оплатити їх. Загальна вартість товару складає 9887,50 грн.

У відповідності до пункту 6.1 Договору оплата товару відповідачем здійснюється після його отримання.

Як видно з доданої до позовної заяви накладної № 20 від 25.12.2012 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 9887,50 грн. Відповідач вказаний товар прийняв без застережень. Отже, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

У зв'язку з вищевикладеним заборгованість відповідача станом на день подання позову становила 9887,50 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією від 18.04.2013 про сплату заборгованості, однак відповідач заборгованість повністю не погасив.

Після порушення провадження у справі відповідач частковою оплатив поставлений йому товар в сумі 4000,00 грн., а тому станом на день винесення рішення заборгованість відповідача становить 5887,50 грн.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 цього ж Кодексу, унормовано, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач належними доказами обґрунтував позовні вимоги, натомість відповідач доводів позивача не спростував. За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати покладаються на відповідача з вини якого виник спір.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 11 частини першої статті 80, статтями 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального закладу «Путильська центральна районна лікарня» (Чернівецька область, Путильський район, смт. Путила, вул. Українська, 38, ідентифікаційний код 02005846) на користь державного підприємства «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Карпатський держспецлісгосп» (Чернівецька область, Путильський район, смт Путила, вул. Українська, 216, ідентифікаційний код 05398473) заборгованість в сумі 5887,50 грн. та судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 02.07.2014.

Суддя В. Байталюк