Постанова № 39557573, 24.06.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 року м. Львів № 813/2526/14

16 год. 16 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Паберівський М.Й.;

відповідача: представник Слуцький Т.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗВЗ» до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗВЗ» (далі - ТОВ «ЗВЗ») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у м. Червонограді) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000572200 та №0000562200 від 12.03.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржувані рішення прийнято на підставі акта перевірки №185/2200/37796356 від 27.02.2014 року, у якому податковий орган зазначив про те, що господарські операції між ТОВ «ЗВЗ» та його контрагентом ФОП ОСОБА_3 не мали реального товарного характеру. Позивач з такими висновками не погоджується, оскільки такі ґрунтуються лише акті перевірки ДПІ у м. Червонограді №510/17-2/НОМЕР_1 від 29.11.2013 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОК НОМЕР_1) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства». Позивач зазначив про те, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт реального здійснення господарських операцій позивача з названим вище контрагентом, а також доказам, які пов'язані із господарською діяльністю ТОВ «ЗВЗ». Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо завищення задекларованої суми податкового кредиту за 2012 рік, завищення задекларованої суми податкових зобов'язань за серпень 2012 року, завищення задекларованої суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, а тому прийняті на основі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №185/2200/37796356 від 27.02.2014 року, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЗВЗ» (код за ЄДРПОУ 37796356) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавств при проведенні взаємовідносин із контрагентом ФОП ОСОБА_3 (РНОК НОМЕР_1) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

В процесі даної перевірки встановлено відсутність реально вчинених господарських операції між позивачем та його контрагентом ФОП ОСОБА_3

В основу акта перевірки позивача також покладено висновки акта ДПІ у м. Червонограді №510/17-2/НОМЕР_1 від 29.11.2013 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОК НОМЕР_1) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства». В даному акті, серед іншого, зазначено, що ФОП ОСОБА_3 до перевірки не представлено первинних документів, а відтак не підтверджено факт здійснення господарських операцій з ТОВ «ЗВЗ».

Крім цього, в судовому засіданні представник відповідача вказав на юридичну дефектність первинних документів, з огляду на що, такі документи за змістом пункту 44.1 ПК України не можуть бути законною підставою для формування податкового кредиту платника податку.

У підсумку відповідач зазначив, що ТОВ «ЗВЗ» завищено задекларовану суму податкового кредиту за 2012 рік всього на суму 856628,23 грн., в тому числі по періодах: лютий 2012 - 34028,00 грн., березень 2012 - 19044,00 грн., квітень 2012 - 16528,60 грн., травень 2012 - 8470,00 грн., червень 2012 - 16166,66 грн., липень 2012 - 165857,00 грн., серпень 2012 - 79465,05 грн., вересень 2012 - 92255,50 грн., жовтень 2012 - 103253,50 грн., листопад 2012 - 192609,92 грн., грудень 2012 - 128950,00 грн.; завищено задекларовану суму податкових зобов'язань за серпень 2012 всього на суму 1800,00 грн.; завищено задекларовану суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на 4283141,15 грн., відповідно занижено податок на прибуток на суму 899459,64 грн., в тому числі за звітний (податковий) період року 2012 на суму 899459,64 грн.

Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000562200 від 12.03.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 899459,64 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 224864,91 грн., всього на суму 1124324,50 грн. та № 0000572200 від 12.03.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 854828,23 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 213707,06 грн., всього на суму 1068535,20 грн., і на думку відповідача підстав для їх скасування немає. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив письмові докази, якими такі обґрунтовуються, і встановив наступні фактичні обставини справи.

ТОВ «ЗВЗ» зареєстроване, як юридична особа, 25.07.2011 року Виконавчим комітетом Червоноградської міської ради Львівської області, що підтверджується копією Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №483442 від 13.06.2012 року. Видами діяльності названого підприємства є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля.

У період з 11.02.2014 року по 17.02.2014 року ДПІ у м. Червонограді проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЗВЗ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із контрагентом ФОП ОСОБА_3 (РНОК НОМЕР_1) за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, за наслідками якої складено акт №185/2200/37796356 від 27.02.2014 року (далі - акт перевірки від 27.02.2014 року).

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ТОВ «ЗВЗ» відповідач врахував акт перевірки ДПІ у м. Червонограді №510/17-2/НОМЕР_1 від 29.11.2013 року «Про результати документальної планової виїзної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (РНОК НОМЕР_1) за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства».

В акті перевірки ФОП ОСОБА_3 ДПІ у м. Червонограді зазначено про те, що ФОП ОСОБА_3 до перевірки не представлено первинних документів, а відтак не підтверджено факт здійснення господарських операцій з ТОВ «ЗВЗ».

У висновках акта перевірки від 27.02.2014 року відповідач зазначив про порушення ТОВ «ЗВЗ»:

п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами і доповненнями) (далі - ПК України);

п. 198.1, п. 198.3, ст. 198 ПК України, в результаті чого завищено задекларовану суму податкового кредиту за 2012 рік всього на суму 856628,23 грн., в тому числі по періодах: лютий 2012 - 34028,00 грн., березень 2012 - 19044,00 грн., квітень 2012 - 16528,60 грн., травень 2012 - 8470,00 грн., червень 2012 - 16166,66 грн., липень 2012 - 165857,00 грн., серпень 2012 - 79465,05 грн., вересень 2012 - 92255,50 грн., жовтень 2012 - 103253,50 грн., листопад 2012 - 192609,92 грн., грудень 2012 - 128950,00 грн.;

пп. 185.1 ст. 185, пп. 187.1 ст. 187 ПК України, в результаті чого завищено задекларовану суму податкових зобов'язань за серпень 2012 всього на суму 1800,00 грн.;

п. 138.2, п. 138.4, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого завищено задекларовану суму витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на 4283141,15 грн., відповідно занижено податок на прибуток на суму 899459,64 грн., в тому числі за звітний (податковий) період року 2012 на суму 899459,64 грн.

На основі таких висновків були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000562200 від 12.03.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 899459,64 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 224864,91 грн., всього на суму 1124324,50 грн. та № 0000572200 від 12.03.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 854828,23 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 213707,06 грн., всього на суму 1068535,20 грн., які позивач оскаржив до суду.

Дослідивши долучені до справи письмові докази суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагента ФОП ОСОБА_3

ФОП ОСОБА_3 (Продавець) та ТОВ «ЗВЗ» (Покупець) уклали договір купівлі-продажу від 03.02.2012 року №04/02/2012, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в Договорі, передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідної якості, асортименту, вартість якого вказана у накладних (рахунках), які є невід'ємною частиною цього договору. Оплата товару здійснюється на умовах відтермінування платежу на 230 днів шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, або надання готівкових коштів при умові оформлення відповідних документів.

ФОП ОСОБА_3 (Продавець) та ТОВ «ЗВЗ» (Покупець) уклали договір купівлі-продажу від 03.02.2012 року №04/02/2012, відповідно до умов якого Продавець продає, Покупець купує шахтне обладнання, запчастини до автотранспорту за ціною згідно накладних. Продавець зобов'язаний передати Покупцю шахтне обладнання, запчастини до автотранспорту, забезпечити Покупця інструкцією по експлуатації виробу та видати йому сертифікат (свідоцтво про якість) на виріб. Покупець зобов'язаний прийняти і розрахуватися за товар. Оплата вартості виробу відбувається за ціною домовленості шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, або надання готівкових коштів при умові оформлення відповідних документів.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій, виконання договірних зобов'язань та оплати придбаних товарів та робіт позивач долучив до матеріалів справи:

накладні: №24/12 від 24.12.2012 року, №18/12 від 18.12.2012 року, №17/12 від 17.12.2012 року, №14/12 від 14.12.2012 року, №13/12 від 13.12.2012 року, №12/12 від 12.12.2012 року, №11/12 від 11.12.2012 року, №10/12 від 10.12.2012 року, №07/12 від 07.12.2012 року, №06/12 від 06.12.2012 року, №05/12 від 05.12.2012 року, №04/12 від 04.12.2012 року, №03/12 від 03.12.2012 року, №29/11 від 29.11.2012 року, №28/11 від 28.11.2012 року, №27/11 від 27.11.2012 року, №24/11 від 24.11.2012 року, №23/11 від 23.11.2012 року, №21/11 від 21.11.2012 року, №16/11 від 16.11.2012 року, №30/11 від 30.11.2012 року, №15/11 від 15.11.2012 року, №13/11 від 13.11.2012 року, №12/11 від 12.11.2012 року, №09/11 від 09.11.2012 року, №07/11 від 07.11.2012 року, №06/11 від 06.11.2012 року, №06/1101 від 06.11.2012 року, №05/1101 від 05.11.2012 року, №05/1102 від 05.11.2012 року, №05/11 від 05.11.2012 року, №02/11 від 02.11.2012 року, №01/11 від 01.11.2012 року, №29/1101 від 29.11.2012 року, №30/1101 від 30.11.2012 року, №24/10 від 24.10.2012 року, №23/10 від 23.10.2012 року, №22/10 від 22.10.2012 року, №20/10 від 20.10.2012 року, №19/10 від 19.10.2012 року, №18/10 від 18.10.2012 року, №17/10 від 17.10.2012 року, №16/10 від 16.10.2012 року, №10/10 від 10.10.2012 року, №05/10 від 05.10.2012 року, №04/10 від 04.10.2012 року, №03/10 від 03.10.2012 року, №10/09 від 10.09.2012 року, №27/09 від 27.09.2012 року, №19/09 від 19.09.2012 року, №24/09 від 24.09.2012 року, №18/09 від 18.09.2012 року, №17/09 від 17.09.2012 року, №14/09 від 14.09.2012 року, №13/09 від 13.09.2012 року, №06/09 від 06.09.2012 року, №05/09 від 05.09.2012 року, №30/08 від 30.08.2012 року, №20/08 від 20.08.2012 року, №19/08 від 19.08.2012 року, №18/08 від 18.08.2012 року, №17/08 від 17.08.2012 року, №14/08-01 від 14.08.2012 року, №14/08 від 14.08.2012 року, №08/08 від 08.08.2012 року, №03/08 від 03.08.2012 року, №01/08 від 01.08.2012 року, №27/07 від 27.07.2012 року, №26/07 від 26.07.2012 року, №25/07 від 25.07.2012 року, №24/07 від 24.07.2012 року, №23/07 від 23.07.2012 року, №20/07 від 20.07.2012 року, №19/07 від 19.07.2012 року, №18/07 від 18.07.2012 року, №17/07 від 17.07.2012 року, №16/07 від 16.07.2012 року, №13/07 від 13.07.2012 року, №10/07 від 10.07.2012 року, №09/07 від 09.07.2012 року, №06/07 від 06.07.2012 року, №05/07 від 05.07.2012 року, №04/07 від 04.07.2012 року, №03/07 від 03.07.2012 року, №11/07 від 11.07.2012 року, №06/06 від 06.06.2012 року, №05/06 від 05.06.2012 року, №31/05 від 31.05.2012 року, №16/05 від 16.05.2012 року, №27/04 від 27.04.2012 року, №26/04 від 26.04.2012 року, №04/03 від 30.03.2012 року, №03/03 від 30.03.2012 року, №01/0201 від 02.02.2012 року, №0101/0201 від 02.02.2012 року, №05/0201 від 15.02.2012 року, №08/0201 від 23.02.2012 року, (т. 1, а.с. 70-76, 103-115, 158-163, 185-189, 215-219; т.2, а.с. 2-11, 45, 49, 53, 59, 69-71);

товарно-транспортні накладні: 01АА №24/12 від 24.12.2012 року, 01АА №18/12-1 від 18.12.2012 року, 01АА №18/12 від 18.12.2012 року, 01АА №17/12-1 від 17.12.2012 року, 01АА №17/12 від 17.12.2012 року, 01АА №14/12-1 від 14.12.2012 року, 01АА №14/12 від 14.12.2012 року, 01АА №13/12-1 від 13.12.2012 року, 01АА №13/12 від 13.12.2012 року, 01АА №12/12-1 від 12.12.2012 року, 01АА №12/12 від 12.12.2012 року, 01АА №11/12-1 від 11.12.2012 року, 01АА №11/12 від 11.12.2012 року, 01АА №10/12-1 від 10.12.2012 року, 01АА №10/12 від 10.12.2012 року, 01АА №07/12-1 від 07.12.2012 року, 01АА №07/12 від 07.12.2012 року, 01АА №06/12-1 від 06.12.2012 року, 01АА №06/12 від 06.12.2012 року, 01АА №05/12 від 05.12.2012 року, 01АА №04/12-1 від 04.12.2012 року, 01АА №04/12 від 04.12.2012 року, 01АА №03/12-1 від 03.12.2012 року, 01АА №03/12 від 03.12.2012 року, 01АА №30/11 від 30.11.2012 року, 01АА №29/11 від 29.11.2012 року, 01АА №28/11 від 28.11.2012 року, 01АА №27/11 від 27.11.2012 року, 01АА №24/11-1 від 24.11.2012 року, 01АА №24/11 від 24.11.2012 року, 01АА №23/11-1 від 23.11.2012 року, 01АА №23/11 від 23.11.2012 року, 01АА №22/11-1 від 22.11.2012 року,01АА №22/11 від 22.11.2012 року, 01АА №21/11 від 21.11.2012 року, 01АА №21/11-1 від 21.11.2012 року, 01АА №20/11-1 від 20.11.2012 року, 01АА №20/11 від 20.11.2012 року, 01АА №16/11-1 від 16.11.2012 року, 01АА №16/11 від 16.11.2012 року, 01АА №15/11-1 від 15.11.2012 року, 01АА №15/11 від 15.11.2012 року, 01АА №13/11-1 від 13.11.2012 року, 01АА №13/11 від 13.11.2012 року, 01АА №12/11-1 від 12.11.2012 року, 01АА №12/11 від 12.11.2012 року, 01АА №09/11-1 від 09.11.2012 року, 01АА №09/11 від 09.11.2012 року, 01АА №07/11-1 від 07.11.2012 року, 01АА №07/11 від 07.11.2012 року, 01АА №06/11-1 від 06.11.2012 року, 01АА №06/11 від 06.11.2012 року, 01АА №06/11-3 від 06.11.2012 року, 01АА №06/11-2 від 06.11.2012 року, 01АА №05/11-3 від 05.11.2012 року, 01АА №05/11-2 від 05.11.2012 року, 01АА №05/11-1 від 05.11.2012 року, 01АА №05/11 від 05.11.2012 року, 01АА №05/11-4 від 05.11.2012 року, 01АА №02/11-1 від 02.11.2012 року, 01АА №02/11 від 02.11.2012 року, 01АА №01/11-1 від 01.11.2012 року, 01АА №01/11 від 01.11.2012 року, 01АА №24/10 від 24.10.2012 року, 01АА №23/10 від 23.10.2012 року, 01АА №22/10-1 від 22.10.2012 року, 01АА №22/10 від 22.10.2012 року, 01АА №20/10-1 від 20.10.2012 року, 01АА №20/10 від 20.10.2012 року, 01АА №19/10-1 від 19.10.2012 року, 01АА №19/10 від 19.10.2012 року, 01АА №18/10-1 від 18.10.2012 року,01АА №18/10 від 18.10.2012 року, 01АА №17/10-1 від 17.10.2012 року, 01АА №17/10 від 17.10.2012 року, 01АА №16/10-1 від 16.10.2012 року, 01АА №16/10 від 16.10.2012 року, 01АА №10/10 від 10.10.2012 року, 01АА №05/10 від 05.10.2012 року, 01АА №04/10-1 від 04.10.2012 року, 01АА №04/10 від 04.10.2012 року, 01АА №03/10-1 від 03.10.2012 року, 01АА №05/09 від 05.09.2012 року, 01АА №05/09-1 від 05.09.2012 року, 01АА №06/09 від 06.09.2012 року, 01АА №10/09 від 10.09.2012 року, 01АА №10/09-1 від 10.09.2012 року, 01АА №10/09-2 від 10.09.2012 року, 01АА №10/09-3 від 10.09.2012 року, 01АА №11/09 від 11.09.2012 року, 01АА №11/09-1 від 11.09.2012 року, 01АА №12/09 від 12.09.2012 року, 01АА №12/09-1 від 12.09.2012 року, 01АА №13/09 від 13.09.2012 року, 01АА №13/09-1 від 13.09.2012 року, 01АА №13/09-2 від 13.09.2012 року, 01АА №14/09 від 14.09.2012 року, 01АА №14/09-1 від 14.09.2012 року, 01АА №17/09-1 від 17.09.2012 року, 01АА №17/09 від 17.09.2012 року, 01АА №18/09-1 від 18.09.2012 року, 01АА №18/09 від 18.09.2012 року, 01АА №19/09-1 від 19.09.2012 року, 01АА №19/09 від 19.09.2012 року, 01АА №24/09 від 24.09.2012 року, 01АА №27/09 від 27.09.2012 року, 01АА №30/08 від 30.08.2012 року, 01АА №20/08 від 20.08.2012 року, 01АА №19/08 від 19.08.2012 року, 01АА №18/08 від 18.08.2012 року, 01АА №18/08-1 від 18.08.2012 року, 01АА №17/08-1 від 17.08.2012 року, 01АА №17/08 від 17.08.2012 року, 01АА №14/08 від 14.08.2012 року, 01АА №14/08-1 від 14.08.2012 року, 01АА №08/08 від 08.08.2012 року, 01АА №03/08-1 від 03.08.2012 року, 01АА №03/08 від 03.08.2012 року, 01АА №02/08-1 від 02.08.2012 року, 01АА №02/08 від 02.08.2012 року, 01АА №01/08-1 від 01.08.2012 року, 01АА №03/07-1 від 03.07.2012 року, 01АА №04/07 від 04.07.2012 року, 01АА №03/07 від 03.07.2012 року, 01АА №04/07-1 від 04.07.2012 року, 01АА №05/07 від 05.07.2012 року, 01АА №05/07-1 від 05.07.2012 року, 01АА №06/07 від 06.07.2012 року, 01АА №06/07-1 від 06.07.2012 року, 01АА №09/07 від 09.07.2012 року, 01АА №09/07-1 від 09.07.2012 року, 01АА №10/07 від 10.07.2012 року, 01АА №10/07-1 від 10.07.2012 року, 01АА №11/07 від 11.07.2012 року, 01АА №11/07-1 від 11.07.2012 року, 01АА №13/07 від 13.07.2012 року, 01АА №16/07 від 16.07.2012 року, 01АА №17/07 від 17.07.2012 року, 01АА №18/07 від 18.07.2012 року, 01АА №18/07-1 від 18.07.2012 року, 01АА №19/07 від 19.07.2012 року, 01АА №19/07-1 від 19.07.2012 року, 01АА №20/07 від 20.07.2012 року, 01АА №20/07-1 від 20.07.2012 року, 01АА №23/07 від 23.07.2012 року, 01АА №23/07-1 від 23.07.2012 року, 01АА №24/07 від 24.07.2012 року, 01АА №24/07-1 від 24.07.2012 року, 01АА №25/07 від 25.07.2012 року, 01АА №25/07-1 від 25.07.2012 року, 01АА №26/07-1 від 26.07.2012 року, 01АА №26/07 від 26.07.2012 року, 01АА №27/07 від 27.07.2012 року, 01АА №05/06 від 05.06.2012 року, 01АА №06/06 від 06.06.2012 року, 01АА №31/05 від 31.05.2012 року, 01АА №16/05 від 16.06.2012 року, 01АА №26/04 від 26.04.2012 року, 01АА №26/04-1 від 26.04.2012 року, 01АА №26/04-2 від 26.04.2012 року, 01АА №26/04-3 від 26.04.2012 року, 01АА №23/03 від 23.03.2012 року, 01АА №23/03-1 від 23.03.2012 року, 01АА №23/03-2 від 23.03.2012 року, 01АА №23/03-3 від 23.03.2012 року, 01АА №23/03-4 від 23.03.2012 року, 01АА №23/03-5 від 23.03.2012 року, 01АА №23/03-6 від 23.03.2012 року, 01АА №23/03-7 від 23.03.2012 року, 01АА №02/02 від 02.02.2012 року, 01АА №20/02-1 від 20.02.2012 року, 01АА №20/02 від 20.02.2012 року, 01АА №14/02-2 від 14.02.2012 року, 01АА №14/02-1 від 14.02.2012 року (т. 1, а.с. 77-100, 116-156, 164-183, 190-213, 220-235; т.2, а.с. 12-43, 46-47, 50-51, 54-57, 60-67, 72-76);

платіжні доручення: №383 від 29.12.2012 року, №381 від 28.12.2012 року, №369 від 26.12.2012 року, №368 від 26.12.2012 року, №352 від 25.12.2012 року, №345 від 21.12.2012 року, №337 від 18.12.2012 року, №335 від 17.12.0212 року, №328 від 13.12.2012 року, №137 від 11.07.2012 року;

податкові накладні: №010201 від 02.02.2012 року, №01010201 від 02.02.2012 року, №050201 від 15.02.2012 року, №080201 від 23.02.2012 року, №0403 від 30.03.2012 року, №0303 від 30.03.2012 року, №2604 від 26.04.2012 року, №2704 від 27.04.2012 року, №1605 від 16.05.2012 року, №3105 від 31.05.2012 року, №0506 від 05.06.2012 року, №0606 від 06.06.2012 року, №0706 від 07.06.2012 року, №1106 від 11.06.2012 року, №1206 від 12.06.2012 року, №2706 від 27.06.2012 року, №290601 від 29.06.2012 року, №2906 від 29.06.2012 року, №0307 від 03.07.2012 року, №0407 від 04.07.2012 року, №0507 від 05.07.2012 року, №0607 від 06.07.2012 року, №0907 від 09.07.2012 року, №1007 від 10.07.2012 року, №1107 від 11.07.2012 року, №1207 від 12.07.2012 року, №1307 від 13.07.2012 року, №1607 від 16.07.2012 року, №1707 від 17.07.2012 року, №1807 від 18.07.2012 року, №1907 від 19.07.2012 року, №2007 від 20.07.2012 року, №2307 від 23.07.2012 року, №2507 від 25.07.2012 року, №2607 від 26.07.2012 року, №2707 від 27.07.2012 року, №0108 від 01.08.2012 року, №0308 від 03.08.2012 року, №0808 від 08.08.2012 року, №1408 від 14.08.2012 року, №140801 від 14.08.2012 року, №1808 від 18.08.2012 року, №1908 від 19.08.2012 року, №2008 від 20.08.2012 року, №3008 від 30.08.2012 року, №0509 від 05.09.2012 року, №1309 від 13.09.2012 року, №1009 від 10.09.2012 року, №0609 від 06.09.2012 року, №1109 від 11.09.2012 року, №1209 від 12.09.2012 року, №1409 від 14.09.2012 року, №1709 від 17.09.2012 року, №1809 від 18.09.2012 року, №1909 від 19.09.2012 року, №2409 від 24.09.2012 року, №2709 від 27.09.2012 року, №0310 від 03.10.2012 року, №0410 від 04.10.2012 року, №0510 від 05.10.2012 року, №1610 від 16.10.2012 року, №1710 від 17.10.2012 року, №1910 від 19.10.2012 року, №2010 від 20.10.2012 року, №2210 від 22.10.2012 року, №2310 від 23.10.2012 року, №2410 від 24.10.2012 року, №051102 від 05.11.2012 року, №051101 від 05.11.2012 року, №061101 від 06.11.2012 року, №0611 від 06.11.2012 року, №0711 від 07.11.2012 року, №0911 від 09.11.2012 року, №1211 від 12.11.2012 року, №1311 від 13.11.2012 року, №1511 від 15.11.2012 року, №1611 від 16.11.2012 року, №2011 від 20.11.2012 року, №2111 від 21.11.2012 року, №2211 від 22.11.2012 року, №2311 від 23.11.2012 року, №2411 від 24.11.2012 року, №2711 від 27.11.2012 року, №2811 від 28.11.2012 року, №2911 від 29.11.2012 року, №3011 від 30.11.2012 року, №0211 від 02.11.2012 року, №0511 від 05.11.2012 року, №0111 від 01.11.2012 року, №2412 від 24.12.2012 року, №1812 від 18.12.2012 року, №1712 від 17.12.2012 року, №1412 від 14.12.2012 року, №1312 від 13.12.2012 року, №1212 від 12.12.2012 року, №1112 від 11.12.2012 року, №1012 від 10.12.2012 року, №0712 від 07.12.2012 року, №0612 від 06.12.2012 року, №0512 від 05.12.2012 року, №0412 від 04.12.2012 року, №0312 від 03.12.2012 року (т. 2, а.с. 150-230; т. 3, а.с. 1-21).

Виписані податкові накладні по контрагенту ФОП ОСОБА_3 відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за лютий-грудень 2012 року.

Вартість отриманих ТМЦ від ФОП ОСОБА_3 без ПДВ ТОВ «ЗВЗ» включено до складу витрат у деклараціях з податку на прибуток за 3 квартал 2012 року за 2 квартал 2012 року, за 2-4 квартали 2012 року, за 1 квартал 2012 року.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) містить наступні нормативні положення щодо порядку формування витрат платника податків і порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п. 138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавством пов'язує реалізацію права платника на податковий кредит та на формування валових витрат.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Податкова вигода може бути визнаною необґрунтованою у разі її одержання не за наслідками реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

З урахуванням доводів податкового органу про підстави прийняття оскаржуваних рішень, вирішення спору потребує встановлення реальності господарських операцій між ТОВ «ЗВЗ» та його контрагентом ФОП ОСОБА_3 З'ясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за товарно-матеріальні цінності, отриманих від цього постачальника.

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

ТОВ «ЗВЗ» є суб'єктом господарювання у сфері діяльності: оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; діяльність посередників у торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками; оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; неспеціалізована оптова торгівля.

Як встановлено судом, для здійснення обраних видів діяльності позивачем укладено договори:

- догорів купівлі-продажу товарів від 03.02.2012 року №04/02/2012, між Постачальником ФОП ОСОБА_3, в особі директора ОСОБА_3 та Покупцем - ТОВ «ЗВЗ», в особі директора ОСОБА_7. Предмет договору - шахтне обладнання, запчастини до автотранспорту за ціною згідно накладних;

- договір купівлі-продажу товарів від 03.02.2012 року №04/02/2012 між Постачальником - ФОП ОСОБА_3, в особі директора ОСОБА_3 та Покупцем - ТОВ «ЗВЗ», в особі директора ОСОБА_7. Предмет договору - вугілля кам'яне, обсяг замовлення 3000 тонн, сума замовлення 2400000,00 грн.

Як вбачається із долучених договорів, такі були укладені ТОВ «ЗВЗ», в особі директора ОСОБА_7.

Проте, слід зазначити, що згідно долученого до матеріалів справи розпорядження (рішення) засновника ТОВ ВП «ЗВЗ» «Про призначення директора та підписантів» від 01.06.2012 року за №4, ОСОБА_7 до виконання обов'язків директора ТОВ «ЗВЗ» приступив лише з 01.06.2012 року, тобто після дати укладення зазначених вище договорів.

Крім цього, представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що відповідно до установчих документів у періоді, в якому укладалися договора, керівником (директором) являвся ОСОБА_6, що підтверджується рішенням засновника про призначення директора та підписантів від 01.12.2011 року №2, наказом про виконання рішення від 01.12.2011 №1/к.

Також вказав, що проведеним аналізом розширених відомостей про платника встановлено, що ОСОБА_3 є засновником ТОВ «ЗВЗ».

Згідно пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 ПК України пов'язані особи - юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють.

Відтак, ОСОБА_3 є пов'язаною особою з ТОВ «ЗВЗ», і може здійснювати вплив через володіння корпоративними правами відповідно до укладених між ними договорів або за наявності іншої можливості впливати на рішення, що приймаються.

Згідно умов договорів купівлі-продажу від 03.02.2012 року, визначено, що якість товару повинна відповідати держаним стандартам для даного виду товару, а також продавець зобов'язаний видати покупцю сертифікат (свідоцтво про якість) на товар.

Проте представником позивача суду не надано, до матеріалів справи не долучено документів на підтвердження того, що продукція відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документу, зокрема не представлено: технічного паспорту, сертифікату якості та відповідності, свідоцтва про якість, відвантажувальних і розрахункових документів, що містять інформацію про відповідність даних про якість, комплектність продукції фактичній якості та її комплектності, тощо.

Щодо приймання товару, суд зазначає наступне.

Умови та порядок видачі довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей регламентовано Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 (далі - Інструкція), дія якої поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 10 Інструкції особа, якій видана довіреність, зобов'язана не пізніше наступного дня після кожного випадку доставки на підприємство одержаних за довіреністю цінностей, незалежно від того, одержані цінності за довіреністю повністю або частково, подати працівнику підприємства, який здійснює виписування та реєстрацію довіреностей, документ про одержання нею цінностей та їх здачу на склад (комору) або матеріально відповідальній особі.

Невикористані довіреності повинні бути повернуті працівнику підприємства, який здійснює виписування і реєстрацію довіреностей, не пізніше наступного дня після закінчення строку дії довіреності.

Про використання довіреності або повернення невикористаної довіреності у журналі реєстрації довіреностей робиться відмітка про номери документів (накладних, актів тощо) на одержані цінності або про дату повернення довіреності. Повернуті невикористані довіреності гасяться надписом «невикористана» і зберігаються протягом строку, встановленого для зберігання первинних документів.

Представником відповідача в судовому засіданні було зазначено, що під час проведення перевірки, позивачем не надано інформацію щодо особи, яка безпосередньо отримувала ТМЦ, що були придбані у контрагента. Копії довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей та журналу реєстрації зазначених довіреностей представником позивача суду також не надано, до матеріалів справи не долучено.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 ст. 2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Згідно з п.2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Проте представником позивача не надано первинних документів щодо ведення складського обліку та/або розвантаження-відвантаження ТМЦ, зокрема не представлено журналу обліку вантажів, що надійшли, який застосовується для обліку та контролю за надходженням та оприбуткуванням матеріальних цінностей, записи в якому виконуються в міру надходження матеріальних цінностей на склад підприємства на основі товарно - транспортних документів, прибуткових ордерів, актів приймання матеріалів; актів про приймання, що застосовується для оформлення приймання матеріальних цінностей.

Згідно з п. 11 Глави Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Хоча серед документів, з якими чинне податкове законодавство пов'язує право платника на податковий кредит та на формування валових витрат, документи про перевезення вантажу не перелічені як обов'язкові, однак для достеменного з'ясування реального характеру господарської операції з поставки товару необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції (як-от при поставці товарів - документи на підтвердження їх транспортування, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, прийняття за кількістю та якістю, зберігання тощо), наявність у організації-контрагента основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з поставки, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, зміни у їх майновому стані як обов'язкова ознака господарської операції.

Отже, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший-екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Також чинним законодавством не передбачена заміна згаданих транспортних документів будь-якими іншими документами, тому здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. У протилежному випадку є обґрунтовані підстави для висновку про відсутність самої господарської операції.

Разом з тим, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

На підтвердження виконання домовленості між позивачем та його контрагентами, ТОВ «ЗВЗ» до позовної заяви долучено ряд товарно-транспортних накладних, відповідно до яких здійснювалося транспортування ТМЦ.

В той же час, суд зазначає, що вимоги щодо оформлення ТТН, передбачених Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, як видно із долучених до матеріалів справи ТТН, позивачем не дотримано. А саме, дані ТТН не містять інформації щодо експедитора перевезення (підпис особи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції), відсутня відмітка про те, що експедитор прийняв товар для перевезення, не вказано номер та дату доручення, вибірково зазначено відомості про вантаж, розділи «Вантажно-розвантажувальні операції», «Інші відомості» не місять жодної інформації.

Крім цього, на пропозицію суду надати докази на підтвердження реальності господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей позивач не надав належних та допустимих доказів їх подальшого використання в господарській діяльності підприємства.

Оцінюючи пояснення сторін, письмові докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що при проведенні перевірки податковим органом, підприємством не доведена реальність господарських операцій, оскільки, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи підприємство не надало суду належних доказів транспортування, приймання та обліку ТМЦ, наявність яких є обов'язковою для підтвердження реальності господарських операцій.

Сама по собі наявність окремих документів не є підставою для висновків про фактичне здійснення господарських операцій.

Тому суд погоджується із доводами податкового органу щодо завищення задекларованої суми податкового кредиту за 2012 рік всього на суму 856628,23 грн., в тому числі по періодах: лютий 2012 - 34028,00 грн., березень 2012 - 19044,00 грн., квітень 2012 - 16528,60 грн., травень 2012 - 8470,00 грн., червень 2012 - 16166,66 грн., липень 2012 - 165857,00 грн., серпень 2012 - 79465,05 грн., вересень 2012 - 92255,50 грн., жовтень 2012 - 103253,50 грн., листопад 2012 - 192609,92 грн., грудень 2012 - 128950,00 грн.; завищення задекларованої суми податкових зобов'язань за серпень 2012 всього на суму 1800,00 грн.; завищення задекларованої суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на 4283141,15 грн., відповідно заниження податку на прибуток на суму 899459,64 грн., в тому числі за звітний (податковий) період року 2012 на суму 899459,64 грн.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.07.2014 року.

Суддя Клименко О.М.