Рішення № 39557159, 25.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6603/14 25.06.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Росавто" ДоКомунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району м. Києва"Простягнення 3928,96 грн.Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Бєлік А.В. за дов. б/н від 16.06.2014 року до 31.12.2014 року.

Від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Росавто" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району м.Києва" про стягнення 3 928,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2014 року порушено провадження у справі № 910/6603/14, розгляд справи призначено на 26.05.2014 року.

23.05.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надали. Про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2014 року розгляд справи відкладено на 16.06.2014 року.

16.06.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

16.06.2014 року представник позивача у судове засідання з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом оголошено про перехід розгляду справи по суті.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Клопотання про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року в порядку ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено на 15 днів та в зв'язку з неявкою відповідача і необхідністю витребування документів по справі відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 25.06.2014 року.

25.06.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

25.06.2014 року представник позивача у судове засідання з'явився.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 23.04.2014 року № 0103029853766 та від 30.05.2014 року № 0103030349753.

Представник позивача надав суду усні пояснення по суті позову, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 25.06.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

Між сторонами у справі був укладений Договір на технічне обслуговування та ремонт автомобілів від 22.08.2013р. № Т120-13 (далі - Договір) відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець - позивач зобов'язується виконати роботи по комерційному ремонту та/або технічному обслуговуванню автомобілів (далі - роботи), власником яких є замовник - відповідач та/або має право володіння і користування автомобілем, а замовник зобов'язується передати автомобілі після здійснення виконавцем ремонту та/або технічного обслуговування та оплачувати виконані роботи у строки та на умовах, що вказані у даному договорі. Перелік автомобілів замовника вказується в додатку № 1, що є невідомою частиною цього договору, проте не є вичерпним.

Відповідно до п.1.2 договору види робіт, строки їх виконання погоджуються сторонами та вказуються в конкретних заявках на ви конання певного виду робіт.

Згідно п. 1.4 договору загальна вартість (сума)даного договору складає суму всіх підписаних атів виконаних робіт.

Після виконання робіт, виконавець надає замовнику акт виконаних робіт, в якому зазначається перелік виконаних робіт, їх вартість, перелік та вартість встановлених запчастин та аксесуарів, перелік та вартість використаних матеріалів, гарантійні терміни на виконані роботи (п. 3.8 договору).

Відповідно до п. 3.9 договору по закінченні робіт та підписання акту виконаних робіт, автомобіль видається особі, уповноваженій замовником на отримання автомобіля. Підставою для видачі автомобіля є довіреність.

Згідно п. 4.1 договору вартість ремонту та/або технічного обслуговування автомобіля складається з вартості нормативного часу роботи помноженого на кількість необхідного нормативного часу , необхідних запчастин та витратних матеріалів (використаних) і визначається рахунком-фактурою, який складає виконавець на підставі акту виконаних робіт та направляє замовнику.

Оплата за виконані роботи проводиться замовником по факту виконаних робіт, в строк, не пізніше 3-х робочих днів після дати підписання акту виконаних робіт ( п. 4.2 договору).

Даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 22.08.2014 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання (п. 10.1 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили перелік автомобілів замовника, відповідно до якого таким автомобілем є: ГАЗ-33023, державний номер АА 1160 ОА.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з технічного обслуговування автомобіля ГАЗ-33023, державний номер АА 1160 ОА, на загальну суму 1746,20 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 22.08.2013р. № РАСН069326 на суму 1746,20 грн., а відповідач на підставі довіреності від 22.08.2013р. № 397 прийняв зазначені послуги з технічного обслуговування автомобіля. Зазначений акт виконаних робіт підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплений печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю "Росавто". Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач за надані послуги з технічного обслуговування автомобіля у передбачені договором строки не розрахувався в зв'язку з чим позивач надіслав на адресу позивача лист-вимогу від 25.02.2014р. № 20 з вимогою сплатити наявну заборгованість в розмірі 1746,20 грн. Вказана кореспонденція отримана відповідачем 28.02.2014р., що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача про її отримання, який міститься на повідомленні про вручення поштового відправлення від 26.02.2014р. № 0411105753594, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Проте, відповідач в порушення своїх зобов'язань та умов договору за надані послуги не розрахувався, в зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 1746,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо здійснення повного розрахунку за надані послуги згідно договору, у зв'язку з чим за останнім на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 2000,01 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 1746,20 грн. заборгованості за надані послуги згідно договору.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, позивач просить суд стягнути з відповідача 20% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2 договору встановлено, що за прострочення оплати наданих послуг замовник зобов'язаний сплатити 30% річних від суми заборгованості.

Згідно розрахунку позивача 30% річних з простроченої суми за період з 28.08.2013 року по 08.04.2014 року складають 321,50 грн.

Здійснений відповідачем розрахунок 30% річних за прострочення здійснення розрахунків за надані послуги з технічного обслуговування відповідає вимогам законодавства та є арифметично правильним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 321,50 грн. 30% річних підлягає задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 6.2 договору просить суд за порушення відповідачем строків здійснення розрахунку за надані послуги стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, розмір якої за розрахунком позивача за період з 28.08.2013 року по 28.02.2014 року складає 115,06 грн.

Також, позивач посилаючись на п. 6.3 договору просить суд стягнути з відповідача за прострочення оплати виконаних робіт більш ніж на 10 календарних днів штраф в розмірі суми заборгованості, що складає за розрахунком позивача 1746,20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги в цій частині є доведеними та обґрунтованими.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1746,20 грн. основного боргу, 321,50 грн. 30% річних, 115,06 грн. пені та 1746,20 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85, 121 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Дніпровського району" м. Києва (02089, м. Київ, Броварський проспект, 2, ідентифікаційний код 05446166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росавто" (04111, м. Київ, вул. Салютна, 2, ідентифікаційний код 30929127) 1746 (одну тисячу сімсот сорок шість) грн. 20 коп. основного боргу, 321 (триста двадцять одну) грн. 50 коп. 30% річних, 115 (сто п'ятнадцять) грн. 06 коп. пені, 1746 (одну тисячу сімсот сорок шість) грн. 20 коп. штрафу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 27.06.2014 року.

Суддя О.Є. Блажівська