Вирок № 39556399, 18.06.2014, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

18.06.2014

Справа № 335/7887/13-к 1-кп/335/20/2014 В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя в складі: головуючого - судді Леусенка В.М., при секретарі Корнієнко О.О., за участю прокурора Прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя Юрченко Ю.М., адвоката ОСОБА_2 розглянувши кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Запоріжжя, громадянки України, українки, освіта середньо-спеціальна, приватний підприємець, мешкає: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 червня 2012 року в обідній час у кафе „Фієста", розташованого по бул. Шевченко у м.Запоріжжя, ОСОБА_3, маючи умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, запропонувала ОСОБА_4 стати засновником ТОВ „Харчовик", розташованого за адресою: Запорізька область, м. Пологи, вул.. Радянська, буд.. 18, повідомивши заздалегідь, та переконавши його про прибуткову діяльність товариства та про відсутність будь-якої заборгованості перед іншими суб'єктами господарювання, і бюджетом, в тому числі фінансових зобов'язань за кредитними, інвестиційними, іншими угодами та зобов'язаннями в результаті чого, потерпілий ОСОБА_4 передав обвинуваченій ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 5000 доларів США, що по курсу НБУ на 13.06.2012 року склало 39962 гривень 50 копійок, в рахунок застави по майбутній угоді купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ „Харчовик", про що ОСОБА_3 надала йому розписку в отриманні зазначених грошових коштів, та покинула кафе „Фієста".

Пізніше на неодноразові вимоги ОСОБА_4, ОСОБА_3 надала йому „Гарантійне зобов'язання про відсутність боргів", згідно якого станом на 27.02.2012 року, ТОВ „Харчовик", не має непогашених фінансових зобов'язань за кредитними, інвестиційними, іншими угодами та зобов'язаннями у вигляді неповерненої зворотної фінансової допомоги, у тому числі і за тими, які не проходять по бухгалтерським документам, а також не має в банках та лізингових компаніях угод з приводу прав на майно та техніку підприємства.

В гарантійному зобов'язанні та в розписці від імені ОСОБА_3 від 13.06.2012 року про отримання від ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 5000 доларів США, підпис згідно висновку експерта № 90 від 15.06.2013 року, в графі „Засновник ОСОБА_3" та підпис у графі „ОСОБА_3" на розписці від 13.06.2012 року" виконаний ОСОБА_3, хоча податкова заборгованість ТОВ „Харчовик" станом на 01.06.2012 рік становила 56975,81 гривень, а заборгованість перед „Мірекс Корпорейшн Лімітед" - 500000 доларів США.

В подальшому, від іншого засновника ТОВ „Харчовик" ОСОБА_6, ОСОБА_4 дізнався про наявність боргів вказаного товариства, що призвело б до того, що він став би правонаступником по сплаті зазначених боргів. Обвинувачена ОСОБА_3 через деякий час перестала виходити на зв'язок та уникала безпосередніх зустрічей з потерпілим ОСОБА_4

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 вину не визнала та зазначила, що вона виставила на продаж завод на сайті в інтернеті за 1 мільйон доларів США. ОСОБА_4 у лютому 2012 року зателефонував їй з ціллю купівлі заводу та вони домовилися про зустріч. Вони зустрілися в березні 2012 року в м. Пологи Запорізької області, він представився агентом продажу, який виступає в якості інтересів 3-х осіб, оглянув та сфотографував завод. Пізніше ОСОБА_4 висловив свою думку про купівлю ТОВ «Харчовик» та вони обговорили суму 10 % від вартості заводу, а саме 10 тисяч доларів США за послуги. Потерпілий надіслав їй по електронній адресі перелік документів, в тому числі і бухгалтерські, які йому були потрібні для попереднього ознайомлення. У зв'язку з тим, що штатного бухгалтера не було та це великий об'єм роботи вона розпочала готувати документи. В травні 2012 року на електронну адресу потерпілого були направлені всі запитувані документи. Приблизно в червні 2012 року вона зустрілася з потерпілим ОСОБА_4 та обговорили всі питання пов'язані з продажем заводу, ОСОБА_4 в ході розмови надав їй 5 000 доларів США в якості комісійних і того що угода відбудеться. Гроші вона потратила на заробітну плату працівникам товариства та інше. Що стосується боргів ТОВ „Харчовик" потерпілому було повідомлено про поточні борги та борги по заробітній платі, що стосується інших боргів, то вона надала гарантійне зобов'язання про відсутність боргів, а також цим листом було підтверджено, що зобов'язання після укладення угоди буде нести вона з директором товариства за борги підприємства, які були утворені за наслідками його діяльності. Про кредит ТОВ „Харчовик" потерпілий знав, про що вона йому повідомила, що пів суми повернуто кредиторові, а залишок перед банком був оформлений нотаріально. Після чого, ОСОБА_4 на зв'язок не виходив, та на підписання договору не приїхав. Цивільний позов не визнала у повному обсязі.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що на початку лютого 2012 року для здійснення господарської діяльності, його увагу привернуло оголошення про продаж ТОВ «Харчовик», розташованого в м. Пологи Запорізької області. В телефонному режимі з керівником товариства ОСОБА_3 обговорили попередні умови продажу підприємства та домовились про зустріч. 12 березня 2012 року він прибув до м. Пологи, де зустрівся з ОСОБА_3 для проведення переговорів з питань продажу корпоративних прав ТОВ «Харчовик». В ході розмови, від ОСОБА_3 дізнався про те, шо вона продає ТОВ «Харчовик» через форму засновництва, з її дозволу зробив декілька фото ТОВ «Харчовик», та повідомив що інвестори з Росії. ОСОБА_3 направила на його електронну адресу деякі документи, однак фінансових документів не було. Також вони обговорили суму 10 % від вартості заводу, а саме 10 тисяч доларів США для оформлення документів та погашення заборгованості по земельній ділянці ТОВ «Харчовик» та по заробітній платі. 25 квітня 2012 року при зустрічі з ОСОБА_3 в м. Запоріжжі в одному із кафе, вони домовилися про продаж корпоративних прав, і ОСОБА_3 запропонувала ціну 1 200 000 доларів США, він спочатку не погодився на вказану ціну, про те ОСОБА_3 повідомила, що торг доречний і суму можливо знизити. Також в ході розмови, він попередив ОСОБА_3, щоб вона підготувила всі необхідні документи, для їх попереднього ознайомлення, на що вона погодилася. Після цього, він знову повернувся до м. Києва, пізніше вона переслала на електронну пошту копії установчих документів, рецептуру та списки обладнання, чого було недостатньо для перевірки фінансово-господарського стану підприємства. В ході проведення подальших переговорів в телефонному режимі він поцікавився чи є якісь фактори, які можуть бути перешкодою для продажу товариства, а саме: борги перед контрагентами або кредиторами, арешти на майно, податкова або будь-яка інша застава, на що ОСОБА_3 його запевнила, що ніяких боргів у товариства немає, проте їй необхідно час для погодження питання продажу корпоративних прав із другим засновником ОСОБА_6 ОСОБА_3 неодноразово в телефонних бесідах просила передати їй завдаток, так як їй необхідно було погасити невелику з її слів заборгованість по земельній ділянці ТОВ «Харчовик» та по заробітній платі. Наприкінці травня 2012 року ОСОБА_3 подзвонила і повідомила, що вона узгодила питання продажу із другим засновником, і тепер можливо безпосередньо здійснити переоформления товариства повністю на неї. Па початку червня 2012 року, він повідомив їй про те, що привезе невеликий завдаток. Через брак часу на переведення коштів, він вирішив в якості завдатку передати ОСОБА_3 власні грошові кошти в сумі 5000 доларів США. 13 червня 2012 року, в м.Запоріжжя на зустрічі з ОСОБА_3 він повідомив, що інвестори дозволили передати в якості завдатку кошти в сумі 5 000 (п'ять тисяч) доларів США еквівалентній 40 000 гривень, після чого передав останній вказані гроші, а вона написала в його блокноті розписку про те, що вона отримала в якості завдатку грошові кошти в сумі 5000 доларів США та зобов'язується виконати всі дії для підписання угоди до 15.08.2012 року. В двадцятих числах червня 2012 року, він дізнався що ТОВ «Харчовик» має заборгованість в сумі 500 000 доларів США, тобто 40 000 000 гривень перед іноземним кредитором. В кінці липня 2012 року ОСОБА_3 повідомила його в телефонному режимі, що питання з іншим співзасновником зазначеного товариства вирішено і вона володіє ТОВ «Харчовик» у розмірі 100%, директором підприємства призначено її колишнього чоловіка ОСОБА_8. З метою перевірки інформації про зобов'язання за кредитом на його вимогу, 28 липня 2012 року він отримав від ОСОБА_3 поштою гарантійне зобов'язання від імені ТОВ «Харчовик», в якому було вказано про відсутність на товаристві будь-яких боргів. Вказане гарантійне зобов'язання було підписане директором ТОВ «Харчовик» ОСОБА_8 та засновником ОСОБА_3 та скріплено печаткою ТОВ «Харчовик». На початку вересня 2012 року з ним зв'язався ОСОБА_9, який підтвердив, що ОСОБА_6 не надавав ОСОБА_3 свого дозволу на продаж товариства і свою частку не продавав. Також, що в 2006 році ТОВ «Харчовик» іноземним кредитором було надано кредит в розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) доларів США, який директором ОСОБА_3 було розтрачено, кредит не повернуто і майно товариства знаходиться у податковій заставі за несплату податків. Після чого, він дійшов до висновку, шо ОСОБА_3 надала йому свідомо фіктивний документ, а саме: гарантійний лист від імені «Харчовик» щодо відсутності боргових зобов'язань, навмисно заволоділа його коштами. У зв'язку з чим, звернувся до ОСОБА_3 з вимогою повернення коштів в сумі 5 000 доларів. Приблизна дата підписання попередньої угоди про купівлю товариства була 15 серпня 2012 року, проте ОСОБА_3 і ОСОБА_8 постійно переносили дату підписання, а згодом перестали відповідати на його дзвінки. Також від ОСОБА_8 на його електронну адресу надійшов лист із рукописним написом підписання договору переноситься на 01.10.2012 г. - ОСОБА_8.", Так як жоден телефон ОСОБА_3 та ОСОБА_8 не працював, він звернувся до правоохоронних органів.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що в період з 30.11.2009 року по 29.11.2012 року на підставі довіреності він представляв інтереси „Мірекс Корпорейшн Лімітед" у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, а також з органами державної влади та місцевого самоврядування. В процесі здійснення своїх повноважень йому стало відомо, що 01.02.2006 року між зазначеним підприємством та ТОВ «Харчовик» було укладено кредитний договір на суму 500 000 доларів США для придбання основних засобів, а саме технічного обладнання і фінансування поточної господарської діяльності, строк повернення кредиту був встановлений 30.09.2009 року, але в зазначений термін кредит не було повернуто та існує зазначена заборгованість.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що в кінці серпня на початку вересня 2012 року він познайомився з потерпілим ОСОБА_4 з приводу купівлі останнім ТОВ „Харчовик", ним було повідомлено потерпілого, що ОСОБА_6 не надавав ОСОБА_3 свого дозволу на продаж товариства „Харчовик" і свою частку не продавав, а також що ТОВ «Харчовик» у 2006 році отримало від англійської компанії кредит у розмірі 500 000 доларів США, який не повернуто.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що приблизно в квітні 2012 року на ім'я голови Пологівської Державної районної адміністрації від ОСОБА_6 надійшов лист з проханням не проводити державну реєстрацію змін до статутних документів ТОВ «Харчовик» з приводу виключення його зі складу учасників товариства. Після того, приблизно в кінці червня 2012 року поштою від «Харчовик» надійшли документи для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме внесених змін в статутні документи з приводу виключення з учасників товариства ОСОБА_6 Вона відмовила в проведенні реєстрації змін у зв'язку з тим, що документи були надані не в повному обсязі та повернуті на адресу відправника. Потім, 09.07.2012 року до неї звернулися ОСОБА_3 та ОСОБА_8, які надали документи про внесення відомостей про керівництво підприємства, а також зміни до статутних документів про виключення з учасників ТОВ «Харчовик» ОСОБА_6 Після чого, не повідомивши ОСОБА_6 нею були внесені відповідні зміни до Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, оригінал статуту з відмітками і внесення змін. Всі надані документи знаходилися в реєстраційній справі.

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що за дорученням представляє інтереси ОСОБА_9, який в свою чергу за дорученням представляє інтереси ОСОБА_6, який знаходиться в Іспанії. ОСОБА_6, за наявними реєстраційними документами, є колишнім співвласником ТОВ «Харчовик», іншим співвласником цього підприємства є ОСОБА_3, яка володіє 51 % статутного капіталу. ОСОБА_3 в травні 2012 року сфальсифікувала протокол загальних зборів учасників товариства, згідно якого ОСОБА_6 неправомірно було виключено з учасників товариства, а його частка у статутному капіталі перейшла у власність товариства. Також ОСОБА_6 і він від його імені вимагали у ОСОБА_3 звіт про діяльність товариства, але його надано не було. Так як, вони підозрювали про вчинення махінацій з боку ОСОБА_3 про внесення неправдивих відомостей у статутні документи та фальсифікування протоколу загальних зборів, то він від імені ОСОБА_6 надіслав листи у правоохоронні органи та державному реєстратору про можливі фальсифікації з боку керівництва ТОВ «Харчовик» та їх недопущення. Але все-таки були вчинені фальсифікації і були внесені зміни до статутних документів про виключення з учасників товариства ОСОБА_6 і про те, що єдиним учасником ТОВ «Харчовик» є ОСОБА_3 Яким чином був сфальсифікований протокол загальних зборів учасників ТОВ «Харчовик» йому не відомо.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що підприємство „Харчовик" виставлено на продаж ще з 2008 року. У 2012 році ОСОБА_4 дізнався із оголошення в Інтернеті про продаж підприємства, з ціною погодився, їздив на завод з метою його купівлі, також йому було надано перелік документів, які він раніше попросив. На електронну адресу потерпілого було надіслано повідомлення про дату підписання договору про купівлю ТОВ „Харчовик", однак ОСОБА_4 на угоду не приїхав.

Крім показань свідків, вина ОСОБА_3 у повному обсязі підтверджена матеріалами кримінального провадження, а саме:

- листом начальника Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Мін доходів у запорізькій області від 05.06.2013 року за № 1484/10/19-213, в якому зазначено, що ТОВ „Харчовик" код ЄДРПОУ 32509588) станом на 01.02.2013 року має податкову заборгованість у сумі 130959,68 гривень;

- висновком експерта № 90 від 15.06.2013 року, відповідно до якого, згідно п. 1 підпис у графі „ОСОБА_3" на представленій розписці від 13.06.2012 року виконаний від імені ОСОБА_3 на одному блокнотному аркуші, про отримання від ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 5000 доларів США виконаний - ОСОБА_3 згідно п. 2; згідно п. 4 підпис в графі „Засновник ОСОБА_3" на представленому гарантійному зобов'язанні про відсутність боргів, від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на одному аркуші формату А-4 від 27.07.2012 року виконаний - ОСОБА_3;

- розпискою від імені ОСОБА_3 від 13.06.2012 року про отримання від ОСОБА_4 грошових коштів в сумі 5000 доларів США, що підтвердила ОСОБА_3 у судовому засіданні;

- гарантійним зобов'язанням про відсутність боргів від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_8 від 27.07.2012 року у вигляді неповерненої зворотної фінансової допомоги, у тому числі і за тими, які не проходять по бухгалтерським документам, а також не має в банках та лізингових компаніях угод з приводу прав на майно та техніку підприємства. Зазначення в цьому листі в абстрактній формі про зобов'язання нести відповідальність за борги ТОВ „Харчовик" без зазначення конкретних сум заборгованості і перед ким безпосередньо, суд вважає свідчить про бажання обвинуваченої скрити фактичний стан фінансово-господарської діяльності товариства, та оцінює, як намір обвинуваченої ухилитися від відповідальності в майбутньому, що підтверджує її злочинний умисел.

Аналізуючи викладені вище докази у сукупності з точки зору їх допустимості, достатності, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 доведена у повному обсязі сукупністю доказів, які логічні, послідовні і взаємоузгоджені, підстав сумніватися в їх достовірності суд не встановив. Суд бере до уваги викладені докази при постановлені вироку.

Невизнання своєї вини обвинуваченою у вчиненні інкримінованого їй злочину, суд оцінює як з обраний нею спосіб та форму свого захисту і бажанням уникнути від кримінальної відповідальності за скоєне.

Суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує її дії по за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Цивільний позов, заявлений ОСОБА_4 про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 155 645, 63 гривень, підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Враховуючи необхідність дотримання права потерпілого на відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином, згідно ст. ст. 23, 1166 ЦК України, суд приходить до висновку про задоволення відшкодування матеріальних збитків потерпілому ОСОБА_4 у розмірі 5 000 доларів США, яка згідно довідки НБУ ( л.с. 12 тома № 3) становить 59 129 гривень, завданих шахрайськми шляхом обвинуваченою ОСОБА_3, витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 гривень, що підтверджується договором від 10.10.2013 року про надання правової допомоги та квитанцією №К2НС005В24 від 13.11.2013 року, вартість оренди квартири у дні перебування ОСОБА_4 у м.Запоріжжя загальним терміном 19 днів із розрахунку один день оренди 450 гривень у сумі 8550 гривень, що підтверджується довідкою б/н від 04.03.2014 року виданою приватним підприємцем ОСОБА_14, витрати на придбання залізничних квитків, оскільки потерпілий мешкає у м. Київ, а на час розгляду судового слідства та розгляду справи в суді він був змушений їздити до м. Запоріжжя, а саме: 12.06.2013 року, 17.11.2013 року, 28.11.2013 року, 30.11.2013 року, 19.12.2013 року, 09.01.2014 року, 02.02.2014 року, 04.02.2014 року, 18.02.2014 року, 20.02.2014 року, 03.03.2014 року, 08.04.2014 року, 10.04.2014 року, 15.04.2014 року, 16.04.2014 року, 22.04.2014 року, 23.04.2014 року, 16.05.2014 року, 20.05.2014 року, 21.05.2014 року, 25.05.2014 року, 26.05.2014 року, 27.05.2014 року, 02.06.2014 року, 03.06.2014 року, 05.06.2014 року, 06.06.2014 року, 09.06.2014 року у загальному розмірі 11 600, 40 гривень, що підтверджується відповідними проїзними квитками, а всього цивільний позов задовольнити на суму 85 279,40 гривень.

В іншій частині позовних вимог, а саме: що стосується подвійної суми завдатку у розмірі 59129 гривень, 3% річних у розмірі 6444,25 гривень, вартості пального у розмірі 4400 гривень, витрат на придбання залізничних квитків на дати 17.01.2013 року, 08.04.2013 року, 11.04.2013 року, 04.12.2013 року, 06.12.2013 року, 12.12.2013 року, 16.01.2014 року, 17.01.2014 року, 22.01.2014 року та 24.01.2014 року, а також витрати на приїзд адвоката та свідка ОСОБА_9 залишити без розгляду, оскільки суд не має змоги визначити межі його задоволення через відсутність у повному обсязі поданих документів та роз'яснити потерпілому ОСОБА_4, що він може звернутися з зазначеним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України є злочином невеликого ступеню тяжкості, також суд враховує дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, за даними КУ «ОПБ» та КУ «ОКНД» обвинувачена на обліку не перебуває, за місцем мешкання характеризується позитивно, матеріальне її становище, має на утриманні двох дітей, один із яких є неповнолітнім.

З урахуванням відомостей про особу обвинуваченої, обставин справи, суд приходить до висновку, що для виправлення обвинуваченої та для попередження скоєння інших злочинів необхідним є покарання, не пов'язане з ізоляцією від суспільства, у зв'язку з чим суд вважає доцільним призначити покарання ОСОБА_3 у виді штрафу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 84,85, 86, 94, 124, 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень у дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальних збитків завданих злочином грошові кошти у розмірі 85 279, 40 (вісімдесят п'ять тисяч двісті сімдесят дев'ять) гривень 40 копійок.

Речові докази:

- розписка від 13.06.2012 року, виконана від імені ОСОБА_3;

- гарантійне зобов'язання про відсутність боргів від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_8 від 27.07.2012 року, - які долучені до кримінального провадження - залишити в кримінальному провадженні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М.Леусенко