Вирок № 39556287, 23.05.2014, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 333/3559/14-к

Провадження №1-кп/333/297/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.05.2014 рік м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Боровікової А.І., при секретарі Мікові П.О., за участю прокурорів: Семеновського Д.А., Копчак Р.О., захисника - адвоката ОСОБА_1, розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 42013080010000016 за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Балабине Запорізького району Запорізької області, українця, громадянина України, маючого вищу аграрну освіту, пенсіонера, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за обвинуваченням за ч. 2 ст. 364 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального акту, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України за таких обставин.

Відповідно до Постанови Президії ВРУ РСР від 29.07.1991 р. «Про статус Української академії аграрних наук» (далі Постанова Президії), Українська академія аграрних наук (далі Академія) є самоврядною організацією, яка входить до складу агропромислового комплексу республіки. Академія діє на основі законів Української РСР та власного Статуту і разом з Академією наук Української РСР забезпечує розвиток фундаментальних досліджень, здійснює підготовку наукових кадрів та спеціалістів вищої кваліфікації.

Згідно п. 2 Постанови Президії, за Академією було закріплено землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходяться в розпорядженні її установ. Порядок володіння та використання їх визначається виключно Президією Академії.

Постановою КМУ №1089 від 22.06.1999 року встановлено перелік організацій та підприємств, які входять до складу Української академії аграрних наук, в якій зазначено що до складу Академії входить Запорізька державна сільськогосподарська дослідна станція УААН.

Відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності» та п. 6 Постанови КМУ №803 від 06.06.2007 року «Про порядок відчуження об'єктів державної власності» встановлено, що відчуження майна здійснюється безпосередньо суб'єктом господарювання, на балансі якого перебуває таке майно, лише після надання на це згоди або дозволу (далі - згода) відповідного суб'єкта управління майном, який є представником власника і виконує його функції у межах, визначених законодавчими актами (далі - суб'єкт управління). Рішення про надання згоди на відчуження нерухомого майна приймається суб'єктами управління лише за погодженням з Фондом державного майна.

Згідно постанови Президії УААН «Про реорганізацію Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції» від 22.05.2003 р. (протокол № 11) та наказу від 06.06.2003р. №52 шляхом виділення структурних підрозділів експериментальної бази Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН, 03.07.2003 року було створено Державне підприємство науково-експериментальна база «Еліта» Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН, яке зареєстроване у Державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців за № 25488178100010799, ідентифікаційний код 32577754. Юридична адреса підприємства: м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, 4 А.

Наказом Інституту олійних культур Української академії аграрних наук України № 69-к від 05.08.2008 року на посаду виконуючого обов'язки директора ДП «НЕБ «Еліта» ЗСДС ІОК УААН було призначено ОСОБА_2.

Згідно п. 4.1 редакції Статуту (далі Статут) ДП «НЕБ «Еліта» ЗСДС ІОК УААН (далі Господарство) від 15.12.2006 року, майновий комплекс Господарства складають всі матеріальні та нематеріальні активи (об'єкти немайнового комплексу - надалі майно), які обліковуються на балансі Господарства і закріплені за ним Українською академією аграрних наук, як органом по управлінню державним майном, закріпленим за господарством.

Згідно п.4.2. Статуту, порядок володіння, користування земельними ділянками та розпорядження майном, питання, пов'язані з вилученням землі та відчуження майна, погоджується виключно з Президією Української академії аграрних наук.

Згідно п. 4.16, 4.17 Статуту, Господарство, з дозволу Президії Української академії аграрних наук може здійснювати продаж майна, що обліковується на балансі Господарства. Відчуження нерухомого майна Господарства, що перебуває у віданні Академії, здійснюється лише з дозволу Президії Академії в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 6.6 Статуту, директор, діючи від імені Господарства та в його інтересах, самостійно вирішує такі питання діяльності Господарства:

- організовує і здійснює керівництво науково-долсідною і виробничо-господарською діяльність Господарства;

- має право без окремої на те довіреності представляти Господарство у всіх установах, організаціях та підприємствах;

- укладає господарські договори, видає довіреності іншим особам, відкриває рахунки в установах банків та реєстраційні - у відділеннях Державного казначейства;

- розпоряджається майном та коштами Господарства відповідно до чинного законодавства і цього Статуту;

- в межах своєї компетенції видає накази та розпорядження у встановленому порядку;

- самостійно визначає структуру і в установленому порядку затверджує штатний розпис в межах фонду оплати праці;

- затверджує положення про структурні підрозділи Господарства і визначає посадові обов'язки їх працівників;

- забезпечує дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку;

- несе відповідальність за формування та використання прибутку Господарства та за взаєморозрахунки з бюджетом всіх рівнів;

- здійснює інші повноваження, віднесені законодавством, Академією, цим Статутом до компетенції директора.

Таким чином перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки директора ДП «НЕБ «Еліта» ЗСДС ІОК УААН ОСОБА_2 був службовою особою державного підприємства, який був наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарчими повноваженнями.

Відповідно до акту прийому-передачі основних засобів від 01.11.2003 року, на підставі постанови Президії УААН «Про реорганізацію Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції» від 22.05.2003 р. (протокол №11) та наказу від 06.06.2003 р. №52, ЗДСГДС передала, а ДП «НЕБ «Еліта» ЗСДС ІОК УААН прийняла основні засоби в постійне користування на правах повного господарського відання для виконання науково-дослідних робіт, виробництва насіння та інших цілей передбачених Статутом ДП «НЕБ «Еліта» ЗСДС ІОК УААН, у тому числі склад №4 з замощенням. 15.03.2007 року на вказаний основний засіб була заведена інвентарна картка обліку основних засобів в бюджетних установах №9, та присвоєно інвентарний номер №10312.

Так, 03 вересня 2008 року, ОСОБА_2, виконуючи обов'язки директора ДП «НЕБ «Еліта» ЗСДС ІОК УААН, який наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями, тобто будучи службовою особою державного підприємства, маючи умисел на одержання неправомірної вигоди, пов'язаної з відчуженням майна ДП «НЕБ «Еліта» ЗСДС ІОК УААН, знаходячись в приміщенні службового кабінету підприємства за адресою АДРЕСА_2, без отримання належних дозволів та рішень Української академії аграрних наук та погодження Фонду Державного майна України щодо продажу і відчуження державного майна, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, уклав договір купівлі-продажу №2/08 з СПД ОСОБА_4, предметом якого є склад №4 (літ.А) з замощенням (І) і огорожею, який розташований на земельній ділянці 7235,7 м.кв. за адресою АДРЕСА_2 вартість якого на момент укладення договору склала 157586 гривень 40 коп., який обліковувався на балансі ДП «НЕБ «Еліта» ЗСДС ІОК УААН та був закріплений за ним Академією. Сплачену ОСОБА_4 суму за договором купівлі-продажу до каси підприємства ОСОБА_2 не внесено, що підтверджується висновками судового експерта №84 від 17.12.2013 року та №39 від 21.03.2014 р., відповідно до яких встановлено, що документальне підтвердження надходження до ДП «НЕБ «Еліта» ЗСДС ІОК УААН ЄДРПОУ 32577754 грошових коштів у сумі 157586,40 грн., від реалізації державного майна - відсутнє. В обліку (бухгалтерському та податковому) ДП «НЕБ «Еліта» ЗСДС ІОК УААН ЄДРПОУ 32577754, реалізація складу №4 (літ. А) з замощенням (І) і огорожею, який розташований на земельній ділянці 7235,7 м.кв., за адресою АДРЕСА_2 - не відображено, а у бухгалтерській документації ДП "НЕБ "Еліта", не містяться дані про дебіторську заборгованість ФОП ОСОБА_4 з придбання зазначеного об'єкту нерухомості згідно з договором купівлі-продажу від 03.09.2008. Таким чином, ОСОБА_2 отримав неправомірну вигоду за вчинення протиправних дій по відчуженню державного майна.

У той же день, між виконуючим обов'язки директора ДП «НЕБ «Еліта» ЗСДС ІОК УААН ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_4 було укладено акт приймання-передачі товару до договору купівлі-продажу №2/08 від 03.09.2008 р., згідно якого СПД ОСОБА_4 отримав вищевказане державне майно без проведення рецензії на оцінку майна та нотаріального посвідчення договору.

Після чого, 15.09.2008 року СПД ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою про визнання договору купівлі-продажу дійсним та встановлення права власності. За результатом розгляду позовної заяви, 13.10.2008 року суддею Господарського суду Запорізької області Алейниковою Т.Г. було винесено рішення, відповідно до якого, договір купівлі - продажу №2/08 від 03.09.2008 року було визнано дійсним. В подальшому, вказане рішення Господарського суду Запорізької області було надано до ТОВ «ЗМБТІ» та 28.10.2008 року за ОСОБА_4 було визнано право власності на склад №4 (літ.А), який розташований на земельній ділянці 7235,7 м.кв. за адресою АДРЕСА_2.

Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи №167-13 від 24.12.2013 року, ринкова вартість складу № 4, розташованого за адресою АДРЕСА_2, на жовтень 2008 року, при умові, що середня ринкова вартість 1 м.кв. складських приміщень у Комунарському районі в м. Запоріжжі складала 2582,57 грн., могла становити 437746,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді виконуючого обов'язки директора ДП «НЕБ «Еліта» ЗСДС ІОК УААН, який наділений адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими повноваженнями, тобто будучи службовою особою державного підприємства, без отримання належних дозволів та рішень Української академії аграрних наук та погоджень Фонду Державного майна України, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, уклав від імені підприємства з СПД ОСОБА_4 договір купівлі-продажу державного майна та акт прийому-передачі товару, чим здійснив відчуження державного майна, тобто здійснив зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди, яким спричинив тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків на суму 437746,00 грн., які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Умисні дії ОСОБА_2, згідно обвинувального акту кваліфіковані за ч.2 ст. 364 КК України, тобто зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди шляхом використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, яке спричинило тяжкі наслідки.

У підготовчому судовому засіданні прокурор Семеновський Д.А. та обвинувачений ОСОБА_2 звернулися до суду із заявами про затвердження угоди, укладеної між прокурором прокуратури м. Запоріжжя Семеновським Денисом Анатолійовичем та підозрюваним ОСОБА_2 від 28.04.2014р. про визнання винуватості.

Згідно з угодою ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Також, при укладенні угоди між сторонами, останні погодилися на призначення покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст. 364 КК України у виді 5 років позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України щодо до додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без застосування штрафу. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання, якщо він протягом іспитового строку трьох років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов*язки, передбачені п.2,3 ч.1 ст. 76 КК України:

-повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання; періодично з*являтися для реєстрації в органи кримінально виконавчої інспекції.

Прокурор та обвинувачений в підготовчому судовому засіданні зазначили, що при укладанні угоди були дотримані всі вимоги і правила КПК та КК України, а тому просили суд затвердити зазначену угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, передбачені ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення угоди про визнання винуватості згідно ч.2 ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягав на затвердженні останньої.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_1 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28.04.2014р. між прокурором прокуратури м. Запоріжжя Семеновським Д.А. та обвинуваченим ОСОБА_2

Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена за ініціативою прокурора чи обвинуваченого.

Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, віднесене до тяжкого злочину, унаслідок вчиненого обвинуваченим злочину шкода завдана лише державним інтересам, а отже угода відповідає вимогам закону.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам кримінального процесуального закону, міра покарання, про призначення якої дійшли згоди обвинувачений та прокурор, визначена в межах санкцій ч. 2 ст. 364 КК України з урахуванням положень ст. 56 КК України, угода не суперечить інтересам суспільства. Порушень прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб внаслідок укладення такої угоди судом не встановлено.

Також судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє зміст і наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч.2 ст. 473, ст.ст. 394, 424 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, положення ч.5 ст.474 КПК України, зокрема, те, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ч.1 ст. 476 КПК України.

Укладання угоди є цілком добровільним, тобто, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується з призначенням судом узгодженого угодою покарання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для затвердження угоди про визнання винуватості і призначення ОСОБА_2 узгодженої сторонами міри покарання.

Відповідно до ст.475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинуваченому ОСОБА_2 роз'яснено і йому зрозумілі наслідки невиконання угоди, встановлені ст.476 КПК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Судові витрати, які полягають у вартості витратних матеріалів при проведенні судових експертиз, по кримінальному провадженню відсутні,

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.100, 374, 473, 474, 476 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 28.04.2014 року в кримінальному провадженні №42013080010000016 між прокурором прокуратури м. Запоріжжя Семеновським Денисом Анатолійовичем та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 28.04.2014 року покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без застосування штрафу.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом основного покарання, якщо він протягом іспитового строку трьох років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки, передбачені ст. 76 КК України:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні у вигляді особистого зобов'язання залишити без змін до набуття вироком законної сили. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя: А.І.Боровікова