Ухвала суду № 39555886, 24.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 р. Справа № 127201/11

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

при секретарі судового засідання Щербі С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Тетра» до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА :

27.10.2010 р. Позивач приватне підприємство "Тетра" звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області, якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.10.2010 р. № 3587/0002712341/0/7693 3587/23-1/30459160/7693, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 10659 грн. за основним платежем та нараховано штрафні санкції у розмірі 13067 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 15.10.2010 р. №3586/0002702341/0/7692 3586/23-1/30459160/7692, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 181441 грн. за основним платежем та нараховано штрафні санкції у розмірі 75268,8 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.2010 р. №3584/0003662303 3542/23-3/30459160/7671 на суму штрафних (фінансових) санкцій 73,758,9 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.2010 р. №3584/0003672303 3543/23-3/30459160/7672 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій 58758,9 грн.; стягнути з державного бюджету на користь позивача судові витрати.

В позові приватне підприємство "Тетра" покликається на те, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ПП „Тетра" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009року по 30.06.2010 року, про що складено акт перевірки від 07.10.2010 року № 3264/23-1/30459160.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 3587/0002712341/0/7693 3587/23-1/30459160/7693 від 15.10.2010 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 10659 грн. за основним платежем та нараховано штрафні санкції у розмірі 13067 грн.; № 3586/0002702341/0/7692 3586/23-1/30459160/7692 від 15.10.2010 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 181441 грн. за основним платежем та нараховано штрафні санкції у розмірі 75268,8 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення, а також рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.2010 р. за № 3584/0003662303 3542/23-3/30459160/7671 та №3584/0003672303 3543/23-3/30459160/7672 були отримані відповідачем 19 жовтня 2010 року. Підставою для визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток стало виявлене під час перевірки завищення позивачем валових витрат підприємства, а саме на тій підставі, що договори оренди та суборенди приміщень, що використовувались позивачем у господарській діяльності, є неукладені, так як сторонни, на думку відповідача, не досягли згоди з усіх істотних умов.

Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля продуктами харчування та побутовою хімією, що передбачає наявність торгового складу і рампи (для зручності та скорочення часу завантаження та вивантаження товарів). Власного складу позивач не має, тому користується орендованими приміщеннями на підставі: договору суборенди нежилих приміщень № 2 від 01.07.2008 р. укладений з ПП ОСОБА_1(код: НОМЕР_3); договору суборенди № 4 від 08.05.2008 р. укладений з ПП ОСОБА_2 (код: НОМЕР_4); договору оренди № 2 від 01.11.2009 р. укладений з ПП ОСОБА_3 (код: НОМЕР_5).

Позивач включив до своїх валових витрат суми орендних платежів, котрі були фактично сплачені у період з 01.04.2009 р. по 30.06.2010 р. за використання у господарській діяльності орендованих нежилих приміщень.

На думку відповідача попередньо вказані, договори оренди та суборенди нежилих приміщень є неукладені, оскільки сторони не дійшли згоди з усіх істотних умов, зокрема: не зазначено в договорах вартість майна, що є об'єктом даних договорів; порядок відрахування амортизаційних відрахувань (крім договору суборенди № 4 від 08.05.2008 р. укладений з ПП ОСОБА_2); розмір орендної плати з урахуванням її індексації. Та на цій підставі відповідач робить висновок, що позивач в перевіряємому періоді відобразив в складі валових витрат вартість орендної плати без наявності належним чином оформлених договорів оренди. Позивач вважає, що спірні суми виключені відповідачем із валових витрат безпідставно, тому оскаржене податкове повідомлення-рішення від 15.10.2010 р. № 3586/0002702341/0/7692 3586/23-1/30459160/7692 є протиправним.

Що стосується податкового зобов'язання по податку на додану вартість, то підставою для його визначення стало виявлене під час перевірки включенням позивачем до податкового кредиту сум ПДВ сплачених у зв'язку з придбанням послуг оренди у ПП ОСОБА_1 відповідно до договору суборенди № 2 від 01.07.2008 р., котрий нібито є неукладений, так як сторони на думку відповідача не досягли згоди з усіх істотних умов.

Позивач вважає, що договір суборенди № 2 від 01.07.2008 р. був укладений у відповідності із чинним законодавством, а факт укладення даного договору підтверджується: проведенням відповідних розрахунків позивача з суборендодавцем, фактичним використанням нежилих приміщень позивачем у своїй господарській діяльності, належним чином оформленими актами прийому-передачі нежилих приміщень, податковими накладними, платіжними та іншими первинним документами. З огляду на дану обставину, позивачем правомірно було включено до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням послуг оренди.

Таким чином, відповідачем безпідставно виключено із податкового кредиту позивача суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням послуг оренди, а саме за травень 2009 р. -8750,00 грн., вересень 2009 р. - 7073,55 грн., лютий 2010 р. - 7073,55 грн. та квітень 2010 р. - 7073,55 грн., що призвело до неправомірного та невірного донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

Відповідач визначає штрафні санкції позивачеві за заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 13067 грн., що відносно суми визначеного відповідачем податкового зобов'язання (10659 грн.) становить 122,6%.

З огляду на це, оскаржене податкове повідомлення-рішення № 3587/0002712341/0/7693 3587/23-1/30459160/7693 від 15.10.2010 р. вважаємо протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

За результатами розгляду матеріалів перевірки 15 жовтня 2010 року відповідачем було також прийнято: рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 3584/0003662303 3542/23-3/30459160/7671, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 73758,9 грн. за порушення п.2.6 п. 2 Постанови правління НБУ від 15.12.2004 року № 637 Про затвердження положення про ведення касових операцій в національній валюті України.

На переконання позивача, вищевказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправним, а отже таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку з огляду на таке.

В акті перевірки зазначено, що позивач допустив порушення касової дисципліни у вигляді неповного оприбуткування готівкових коштів за реалізовані товари у касу підприємства за 16.04.2010 року на суму 11751,78 грн. та 12.05.2010 року на суму 3000 грн., на загальну суму - 14751,78 грн. При цьому не оприбуткуванням готівки відповідачем кваліфіковано «розбіжність» між даними касової книги та фіскальних денних звітів «Z»реєстраторів розрахункових операцій, які відображалися в книзі обліку розрахункових операцій.

Так, відповідач зазначає, що ним встановлено: в книзі обліку розрахункових операцій позивача від 25.12.2009 р. № 0701005220"р"/3 згідно Z - звіту № 867 та контрольної стрічки РРО за 16.04.2010 р. сума продажу товарів, торгова виручка за робочий день 16.04.2010 р. складає 24414,64 грн., а у касовій книзі підприємства - сторінка № 9 за 16.04.2010 р. вчинено запис, оприбутковано 12662,86 грн., тобто розбіжність становить 11751,78 грн. в книзі обліку розрахункових операцій позивача від 25.12.2009 р. № 0701005220"р"/3 згідно Z -звіту № 884 та контрольної стрічки РРО за 12.05.2010 р. сума продажу товарів, торгова виручка за робочий день 12.05.2010 р. складає 77054,73 грн., а у касовій книзі підприємства - сторінка № 36 за 12.05.2010 р. вчинено запис, оприбутковано 74054,73 грн., тобто розбіжність становить 3000 грн.

Відповідачем встановлено і це підтверджується даними книг обліку розрахункових операцій позивача, що всі вищевказані суми, які відповідач безпідставно кваліфікував як «неоприбутковані», були належним чином проведені через РРО, відображені у фіскальних звітних чеках та у книзі обліку розрахункових операцій. Отже, це свідчить про виконання позивачем вимог п. 2.6 Положення і оприбуткування спірних сум готівки, оскільки самодостатнім фактом, який підтверджує таке оприбуткування є відображення відповідних сум у книзі обліку розрахункових операцій, при цьому повторне їх дублювання в касовій книзі з оформленням прибуткових касових ордерів законом не вимагається.

Також, за результатами розгляду матеріалів перевірки 15 жовтня 2010 року відповідачем було прийнято: рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 3584/0003672303 3543/23-3/30459160/7672, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 58843,9 грн. за порушення пп.1 п. 11. ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В акті перевірки зазначено, що позивач не забезпечив проведення розрахункових операцій на повну суму покупки через РРО за реалізовані товари за готівкові кошти 14.04.2010 року на суму 11751,78 грн. Зокрема зазначається, що в книзі обліку розрахункових операцій позивача від 25.12.2009 р. № 0701005220"р"/3 згідно 2-звіту № 865 та контрольної стрічки РРО за 14.04.2010 року сума продажу товарів, торгова виручка за робочий день 14.04.2010 р. складає 3774,67 грн., а у касовій книзі підприємства - сторінка № 17 за 14.04.2010 року вчинено запис, оприбутковано 15526,45 грн.

Однак, відповідачем ні під час проведення перевірки, ні в самому акті перевірки не було досліджено походження грошових коштів на загальну суму 11751,78 грн. Відповідачем не було встановлено чи ці кошти отримані саме за реалізований товар.

Позивач здійснив проведення розрахункових операцій на суму 11751,78 грн. через РРО, що підтверджується відповідними записами в книзі обліку розрахункових операцій позивача від 25.12.2009 р. № 0701005220"р"/3 згідно 2-звіту № 867 та контрольної стрічки РРО за 16.04.2010 р., зокрема, сума продажу товарів, торгова виручка за робочий день 16.04.2010 р. складає 24414,64 грн., в той час як у касовій книзі підприємства - сторінка № 9 за 16.04.2010 р. вчинено запис, оприбутковано 12662,86 грн., тобто розбіжність становить 11751,78 грн. Саме ця розбіжність і становить готівка, котра була оприбуткована в касовій книзі підприємства - сторінка № 17 за 14.04.2010 р.

Оскаржуваною постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року позов приватного підприємства «Тетра» до Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області від 15.10.2010 р. № 3587/0002712341/0/7693 3587/23-1/30459160/7693, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 10659 грн. за основним платежем та нараховано штрафні санкції у розмірі 13067 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області від 15.10.2010 р. № 3586/0002702341/0/7692 3586/23-1/30459160/7692, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 181441 грн. за основним платежем та нараховано штрафні санкції у розмірі 75268,8 грн. Визнати протиправним та скасувати рішень Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.2010 р. № 3584/0003662303 3542/23-3/30459160/7671 на суму штрафних (фінансових) санкцій 73758,9 грн. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 15.10.2010 р. № 3584/0003672303 3543/23-3/30459160/7672 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій 58673,9 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що Договір суборенди нежитлових приміщень від 01.07.2008 р, № 2 (орендодавець ОСОБА_1), Договір оренди від 01.11.2009 р. № 2 укладений з ПП ОСОБА_3 Договір суборенди від 08.05.2008 р. № 4 укладений з ПП ОСОБА_2 укладено з порушенням вимог ст. 284 Господарського кодексу України, а саме: не зазначено в договорах вартість майна, що є об'єктом (предметом) даних договорів, порядок використання амортизаційних відрахувань (Договір суборенди нежитлових приміщень укладений з ПП ОСОБА_1), розмір орендної плати з урахуванням її індексації.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено, що вищезазначені договори оренди та суборенди укладені з порушенням вимог ст. 284 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим, відповідно до частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу України є неукладенмми.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено порушення позивачем вимог частини першої ст. 793, частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу та ст.ст. 180, 284 Господарського кодексу України, в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 715 259,5 грн.

Вказане порушення вплинуло на зменшення податкового кредиту по податку на додану вартість, а саме, за перевірений період підприємство в порушення вимог частини першої ст. 793, частини 1 ст. 638 Цивільного кодексу та ст.ст. 180, 284 Господарського кодексу України включало до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням послуг оренди, без наявності договору оренди: травень 2009 р. - 8750,00 грн. (ПН від 21.05.2009 р. № ПУЖ - 007228 ), вересень 2009 р. - 7073,55 грн (ПН від 24.09.2009 р, № ПУЖ - 018048), лютий 2010 р. - 7073,55 грн. (ПП від 09.02.2010 № 003352), квітень 2010 р. - 7073,55 грн. {ПН від 12.04.2010 р. № 10113).

Перевіркою встановленого порядку оприбуткування готівки в касі встановлено: 1) в книзі обліку розрахункових операцій (надалі «КОРО») позивача від 25.12.2009р. №0701005220 «р»/3 згідно «Z»звіту N° 867 та контрольної стрічки РРО за 16.04,2010р. сума продажу товарів (продукції), торгова виручка за робочий день 16.04.2010 року складає 24414,64 грн., а у касовій книзі підприємства - сторінка № 19 за 16.04.2010р. вчинено запис, оприбутковано 12662,86 грн. Тобто, перевіркою встановлено неповне оприбуткування готівкових коштів (за реалізовані товари) у касу підприємства 16.04.2010 року на суму 11751,78 грн.; 2) в КОРО позивача від 25.12.2009р. №0701005220 «р»/3 згідно «Z»звіту № 884 та контрольної стрічки РРО за 12.05.2010р. сума продажу товарів (продукції), торгова виручка за робочий день 12.05.2010 року складає 77054,73 грн., а у касовій книзі підприємства - сторінка № 36 за 12.05.2010р. вчинено запис, оприбутковано 74054,73 грн. Тобто, перевіркою встановлено, неповне оприбуткування готівкових коштів (за реалізовані товари) у касу підприємства 12.05.2010 року на суму 3000,00 грн.

Отже, перевіркою встановлено порушення позивачем пп. 2.6 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12,2004р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за № 40/10320, тобто неповне оприбуткування готівкових коштів (за реалізовані товари) у касу підприємства на загальну суму 14751,78 грн., за що застосовані штрафні санкції в порядку та розмірі, передбаченому Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

При перевірці позивача щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу виявлено порушення п.1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції. А саме: в КОРО позивача від 25.12.2009р., № 0701005220 «р»/3 згідно «Z»звіту № 865 та контрольної стрічки РРО за 14.04.2010р. сума продажу товарів (продукції), торгова виручка проведена через РРО за робочий день 14.04.2010 року складає 3774,67 грн., а у касовій книзі підприємства - сторінка № 17 за 14.04.2010р. вчинено запис, оприбутковано 15526,45 грн.

Тобто, перевіркою встановлено, не проведення розрахункових операцій на повну суму покупки (надання послуги) через РРО за реалізовані товари за готівкові кошти 14.04.2010 року на суму 11751,78 грн., за що застосовані штрафні санкції на підставі ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також, перевіркою встановлено порушення п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме протягом перевіреного періоду в наданих касових стрічках до РРО ПП „Тетра", зазначається виключно групова назва товарів, які реалізуються підприємством без обліку їх кількості, зокрема „Побутова Хімія", „Промислові Товари", .,Продовольчі Товари" та інше.

Отже, підприємством не забезпечено проведення розрахункових операції через реєстратор розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи частково позов приватного підприємства «Тетра» суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до п. 17.1.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджених Постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 1. ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

Судом встановлено, що Державна податкова інспекція у місті Ужгороді Закарпатської області провела планову виїзну документальну перевірку ПП „Тетра" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009року по 30.06.2010 року, про що складено акт перевірки від 07 жовтня 2010 року № 3264/23-1/30459160 (а.с.а.с. 14-57).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 3587/0002712341/0/7693 від 15 жовтня 2010 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 10659 грн. за основним платежем та нараховано штрафні санкції у розмірі 13067 грн. (а.с. 58); № 3586/0002702341/0/7692 від 15 жовтня 2010 р., яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 181441 грн. за основним платежем та нараховано штрафні санкції у розмірі 75268,8 грн. (а.с. 59).

Згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 3584/0003672303 від 15 жовтня 2010 року, до приватного підприємства «Тетра» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 58843,90 грн. (а.с. 60).

Згідно рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 3584/0003662303 від 15 жовтня 2010 року, до приватного підприємства «Тетра» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 73758,90 грн. (а.с. 61).

Згідно договору суборенди № 4 нежитлових приміщень від 08 травня 2008 року, ОСОБА_2, в особі ОСОБА_2, надала приватному підприємству «Тетра», в особі ОСОБА_4, у суборенду нежитлові приміщення: нежитлові торгово-складські приміщення площею 402 кв. м, технологічне приміщення площею 31 кв. м, офісні приміщення площею 29 кв. м. Щомісячна суборенда плата становить 8572,65 грн. (а.с.а.с. 68-71, 74).

Згідно додатку № 4 до договору суборенди № 4 нежитлових приміщень від 08 травня 2008 року, ОСОБА_2, в особі ОСОБА_2, та приватне підприємство «Тетра», в особі ОСОБА_4, уклали цей додаток про те, що у зв'язку з розширенням торгово-складських та офісних приміщень загальна площа суборендованих приміщень та розмір орендної плати змінено, а саме: нежитлове торгово-складське приміщення площею 567,4 кв. м, технологічне приміщення площею 31 кв. м, офісні приміщення площею 47,5 кв. м. Щомісячна суборенда плата становить 12200,45 грн. (а.с.а.с. 72).

Згідно додатку № 5 до договору суборенди № 4 нежитлових приміщень від 08 травня 2008 року, ОСОБА_2, в особі ОСОБА_2, та приватне підприємство «Тетра», в особі ОСОБА_4, уклали цей додаток про те, що за усним проханням керівника приватного підприємства «Тетра» ОСОБА_4, про надання знижки на період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року, суборендарю надається знижка у розмірі 2440,09 грн. Щомісячна суборендна плата з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року становить 9760,36 грн., з 01 січня 2010 року щомісячна суборендна плата знову становитиме 12200,45 грн. (а.с.а.с. 73).

Згідно договору № 2 суборенди нежитлових приміщень від 01 липня 2008 року, ОСОБА_1, в особі ОСОБА_5, надав приватному підприємству «Тетра», в особі ОСОБА_4, у суборенду нежитлові приміщення та споруди загальною площею: складське приміщення 2871,95 кв. м та рампа 245 кв. м. Щомісячна суборендна плата становить 52500,00 грн. (а.с.а.с. 64-67).

Згідно договору суборенди нежитлових приміщень від 01 серпня 2009 року, ОСОБА_1, в особі ОСОБА_6, надав приватному підприємству «Тетра», в особі ОСОБА_4, у суборенду нежитлові приміщення та споруди загальною площею: складське приміщення 2871,95 кв. м та рампа 245 кв. м. Щомісячна суборендна плата становить 42441,30 грн. (а.с.а.с. 62-63).

Згідно договору оренди № 2 від 01 листопада 2009 року, ОСОБА_3, в особі ОСОБА_3, надав приватному підприємству «Тетра», в особі ОСОБА_4, у оренду нежитлові приміщення: нежитлове торгово-складське приміщення площею 567,4 кв. м, технологічне приміщення площею 31 кв. м офісні приміщення площею 47,5 кв. м. Щомісячна орендна плата становить 12200,45 грн. (а.с.а.с. 75-77).

Згідно додатку № 1 до договору оренди № 2 від 01 листопада 2009 року, ОСОБА_3, в особі ОСОБА_3, та приватне підприємство «Тетра», в особі ОСОБА_4, уклали цей додаток про те, що за усним проханням керівника приватного підприємства «Тетра» ОСОБА_4, про надання знижки, орендарю надається знижка у розмірі 2440,09 грн. до кінця дії договору № 2 від 01 листопада 2009 року. Щомісячна суборендна плата з 01 листопада 2009 року по 10 жовтня 2010 року становить 9760,36 грн. (а.с.а.с. 78).

Згідно касових ордерів приватного підприємства «Тетра», позивач 13 квітня 2010 року мав залишок у касі 18598,73 грн, отримав торгову виручку у розмірі 98410,83 грн., здав у банк 103336 грн.; 14 квітня 2010 року мав залишок у касі 13673,58 грн, отримав торгову виручку у розмірі 15526,45 грн., здав у банк 29100 грн.; 15 квітня 2010 року мав залишок у касі 100,03 грн, отримав торгову виручку у розмірі 123617,65 грн., здав у банк 106515 грн.; 16 квітня 2010 року мав залишок у касі 17202,68 грн, отримав торгову виручку у розмірі 12662,86 грн. (а.с.а.с. 80-83).

Згідно фіскальних чеків та касової книги приватного підприємства «Тетра», сторінки № 24, за 16 квітня 2010 року вчинено запис оприбутковано 24414,64 грн. (а.с.а.с. 84-86).

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Нормою п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено порядок оподаткування операцій лізингу (оренди), відповідно до якої прямо встановлено збільшення орендарем валових витрат на суму лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Відповідно до п.п. 1, 3, 6 ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендодавцеві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об'єктом оренди можуть бути: нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу п. 1 ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до ч. 1. та ч. 2. ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Передбачені ст. 284 ГК України істотні умови договору оренди (індексація орендної плати, порядок відновлення орендованого майна тощо) не є обов'язковими для суб'єктів права приватної власності, чиє майно є об'єктом оренди, за винятком випадків, коли орендарями виступають державні підприємства (п.2 ч.4 ст.1 Закону України Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Відповідно до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 17.1.3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджених Постановою правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідно до п. 1. ст. З Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Враховуючи обставини встановлені у судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, і, зважаючи на це, такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ужгороді Закарпатської області - залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2010 року у справі № 2а-3964/10/0770 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар