Постанова № 39555772, 01.07.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа № 909/853/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Данко Л.С.

розглянув апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості від 22.05.2014р. №01-07/296

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2014р.

у справі № 909/853/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Галичина-Табак", м. Івано-Франківськ

до відповідача Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості, м. Івано-Франківськ

про стягнення 924360,94 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Дворський В.М.,

від відповідача - Фреїшин Т.М.

Права та обов'язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2014р. у справі №909/853/13 (суддя Ткаченко І.В.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) "Галичина-Табак", стягнуто з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості на користь позивача 924360,94 грн. основного боргу.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач порушив укладений між сторонами договір та не здійснив поставки обумовленого товару, в той же час позивач здійснив попередню оплату за цей товар на загальну суму 924360,94 грн. Скориставшись своїм правом, передбаченим ст.693 ЦК України, позивач пред'явив вимогу про повернення попередньої оплати товару, у зв'язку з чим заявлений позов підлягав задоволенню у повному обсязі.

Дане рішення оскаржив відповідач, просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначив, що за іншими договорами в позивача існує заборгованість перед відповідачем на загальну суму 7805624,16 грн. Вказана обставина була встановлена відповідачем під час проведення ревізії розрахунків з покупцями та постачальниками.

Не погоджуючись із апеляційною скаргою, позивач подав до суду відзив, в якому просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. У відзиві він зазначив, що відповідач у своїй скарзі не навів жодної підстави для скасування рішення суду першої інстанції та не подав жодних доказів в підтвердження існування заборгованості на суму 7805624,16 грн. В той же час, сума боргу, яку стягнув суд, підтверджується матеріалами справи і висновком судово-економічної експертизи у даній справі.

Заявлене в даному судовому засіданні усне клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхиляється судовою колегією як документально необґрунтоване та таке, що не впливає на хід вирішення спору.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

04.01.2011р. між ТзОВ "Галичина-Табак" (покупець) та Івано-Франківським обласним державним об'єднанням спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (постачальник) був укладений договір поставки №04-7/1/3 (а.с.10-14, том 1), відповідно до п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник передає у власність покупцеві, а покупець оплачує та приймає лікеро-горілчані напої (надалі - продукція). Пунктом 6.5 договору передбачено, що розрахунки між постачальником і покупцем здійснюються шляхом попередньої оплати вартості продукції.

На виконання умов договору за період з 24.06.2011р. по 31.08.2011р. позивач оплатив відповідачу 17098717,83 грн. за придбання алкогольної продукції, однак згідно товарно-транспортних накладних відповідач відвантажив алкогольну продукцію на суму 16191057,60 грн. Крім того, за період з вересня 2011р. по травень 2013р. вартість недопоставленої продукції склала 16382,73 грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач представив суду відповідні платіжні доручення, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки, головні книги, журнали-ордери і відомості по рахунках, які наявні в матеріалах справи.

У зв'язку з непоставкою товару на оплачені суми, позивач звернувся до відповідача з претензією №46-01 від 24.05.2013р. (а.с. 15-16, том 1) про повернення 924360,94 грн. попередньої оплати за алкогольну продукцію.

Подальша несплата вказаної заборгованості стала підставою для звернення ТзОВ "Галичина-Табак" з позовом про її стягнення з Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення - відсутні, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору, поставка продукції проводиться згідно місячних замовлень, які узгоджуються сторонами по кількості, асортименту та інших позиціях не пізніше 25-го числа поточного місяця із забезпеченням при цьому росту обсягів реалізації продукції у збільшеній прогресії. Поставка продукції проводиться згідно попередньо погоджених графіків та заявок, переданих по телефону, факсу чи письмово.

Пунктом 2.8 договору встановлено, що датою одержання покупцем продукції вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортних накладних, які є згідно даного договору документами приймання-передачі продукції.

Відповідно до пунктів 6.1, 6.4, 6.5, покупець оплачує вартість продукції, що є предметом поставки за цим договором за цінами існуючими на момент відвантаження продукції, передбаченими у рахунку-фактурі чи протоколі погодження цін. Усі розрахунки передбачені цим договором, здійснюються з використанням національної валюти України - гривні, у безготівковій формі, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Стаття 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом частин 1 та 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається з матеріалів справи, при виконанні договору поставки відповідачем було недопоставлено позивачу оплачену продукцію на загальну суму 924360,94 грн. Вказана сума підтверджується матеріалами справи, розрахунком позивача (а.с. 28-39, том 1) та висновком судового експерта, в якому зазначено, що згідно первинних бухгалтерських документів заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки № 04-7/1/3 від 04.01.2011р. станом на 01.05.2013р. (дату розрахунку в позовній заяві) становить 924360,94 грн. (а.с. 122-164, том 21). Крім того, вказана сума не заперечується відповідачем, а з акту звірки розрахунків між сторонами станом на 30.11.2011р. (а.с. 13-25, том 1) вбачається існування заборгованості в розмірі 872076,80 грн.

Користуючись своїм правом, передбаченим ст. 693 ЦК України, позивач звертався до відповідача з претензією №46-01 від 24.05.2013р. про повернення суми попередньої оплати товару в розмірі 924360,94 грн. до 24.06.2013р. Факт надіслання претензії підтверджується копією поштової квитанції, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 16, том 1), а факт її отримання - подальшим листуванням сторін з цього приводу (а.с. 17-22, том 1).

Таким чином, зважаючи на положення ст.ст. 530, 693 ЦК України, у відповідача виник обов'язок щодо повернення попередньої оплати товару в строк до 24.06.2013р.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. За ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені положення законодавства і договірні умови, на те, що сума попередньої оплати, на яку не було передано продукцію, підтверджена матеріалами справи і, водночас, в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем спірної заборгованості, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про те, що заборгованість Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості перед ТзОВ "Галичина-Табак" становить 924360,94 грн. і підлягає до стягнення.

В той же час, доводи апелянта про те, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, зважаючи на існуючу заборгованість позивача перед відповідачем за договорами №04/7-20 від 25.08.2009р. та №07-7/1/3 від 04.01.2011р. в сумі 7805624,16 грн., відхиляються колегією суддів через документальну необґрунтованість цих доводів.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийняте відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 12.05.2014р. у справі №909/853/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Івано-Франківського обласного державного об'єднання спиртової та лікеро-горілчаної промисловості - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 02.07.2014р.

Головуючий суддя Орищин Г.В.

суддя Галушко Н.А.

суддя Данко Л.С.