Ухвала суду № 39554010, 01.07.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

01 липня 2014 року м. Київ К/800/33057/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Лисичанську Луганської області про стягнення коштів,

у с т а н о в и в :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, цей позов задоволено частково.

Стягнуто з відповідача витрати на виплату пенсії по інвалідності громадянам ОСОБА_1 в розмірі 555,18 грн та ОСОБА_2 в розмірі 746,88 грн. В задоволенні вимог про стягнення розміру пенсій, виплачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відмовлено.

Позивач звернувся з касаційною скаргою на зазначені рішення судів, в якій просить їх скасувати в частині вимог, у задоволенні яких відмовлено.

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Суди дійшли висновку про необґрунтованість вимог позову щодо стягнення пенсій, виплачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виходячи з того, що у справах потерпілих відсутні акти форми Н-1, тому немає підстав вважати, що їх каліцтво сталось у зв'язку з виробництвом.

Доводи скарги зводяться виключно до твердження про те, що факт виплати позивачем пенсій відповідним особам є підставою для відшкодування їх розмірів відповідачем.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Виходячи з викладеного, зазначена касаційна скарга не є обґрунтованою, а її доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки відповідач не наводить обґрунтованих підстав вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 березня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя

Вищого адміністративного

суду України М.І.Цуркан

Суддя М.І. Цуркан