Ухвала суду № 39553837, 03.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" червня 2014 р. м. Київ К/9991/95713/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

за участю секретаря судового засідання: Горголь І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року

у справі № 2-а-13057/10/2070

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

до Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів»

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові; позивач) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» (далі - ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів»; відповідач), в якому просила зобов'язати відповідача сплатити до Державного бюджету України податкове зобов'язання у розмірі 2 215 059,00 грн. (1 476 706,00 грн. - основний платіж, 738 353,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) згідно з рішенням № 1 від 03 вересня 2010 року про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задоволено. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Зобов'язано ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів»

сплатити до Державного бюджету України податкове зобов'язання у розмірі 2 215 059,00 грн. (1 476 706,00 грн. - основний платіж, 738 353,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції) згідно з рішенням № 1 від 03 вересня 2010 року про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року та залишення в силі постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові заявлено клопотання про заміну позивача у справі - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем проведено планову виїзну перевірку ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено акт № 3139/23-106/00953042 від 20 серпня 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові прийнято рішення № 1 від 03 вересня 2010 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін у розмірі 2 215 059,00 грн. (1 476 706,00 грн. - основний платіж, 738 353,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

Підставою для прийняття вказаного рішення послугував висновок податкового органу про порушення ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з придбанням у Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Веста» пшениці, яка, на переконання позивача, належала Держкомрезерву та знаходилась на зберіганні на території відповідача, через ряд комерційних структур за цінами, вищими за звичайні, та, як наслідок, завищенням сформованого за проведеними операціями податкового кредиту з податку на додану вартість.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції про повну відмову в задоволенні адміністративного позову та задовольняючи його, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що звичайною ціною в розглядуваному випадку слід вважати ціну продажу, визначену в ході проведення конкурсу з реалізації матеріальних цінностей, що належить Держкомрезерву.

Колегія суддів вважає вказаний висновок суду апеляційної інстанції неправомірним, виходячи з таких підстав.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 1.18 статті 1 Закону № 168/97-ВР звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР).

Підпунктом 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом № 334/94-ВР, покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обов'язок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

В даному випадку позивачем в акті перевірки звичайна ціна пшениці, придбаної відповідачем у ТОВ «АПК «Веста», визначена на рівні ціни, за якою пшеницю на аукціоні придбавали переможці конкурсів з реалізації матеріальних цінностей, що належать Держкомрезерву, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український тендерний союз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Дарінвест», Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніверс Лайт».

За змістом підпункту 1.20.4 пункту 1.20 статті 1 Закону № 334/94-ВР якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано судом апеляційної інстанції, ТОВ «АПК «Веста» реалізовану ДП «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» пшеницю безпосередньо на аукціоні з реалізації матеріальних цінностей, що належать Держкомрезерву, не придбавало. Продаж пшениці відповідачу ТОВ «АПК «Веста» також здійснено без проведення аукціону.

А відтак, у суду апеляційної інстанції були відсутні об'єктивні підстави для висновку про співставність умов договорів та ідентичність товару, придбаного відповідачем у ТОВ «АПК «Веста», та товару, придбаного суб'єктами господарювання внаслідок проведення конкурсу з реалізації матеріальних цінностей, що належать Держкомрезерву.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі позивача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові її правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Касаційну скаргу Державного підприємства «Новопокровський комбінат хлібопродуктів» задовольнити.

Скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05 липня 2011 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.