Ухвала суду № 39553833, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року м. Київ К/9991/13244/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області

на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2011

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012

у справі № 2а/0270/5056/11

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Джі.Ен.Логістік»доВінницької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької областіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джі.Ен.Логістік» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Джі.Ен.Логістік») звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі по тексту - відповідач, Вінницька МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004011500 від 24.10.2011.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2011, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 07.10.2011 головним державним ревізором-інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Нестер Г.І. проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року платника податку на прибуток ТОВ «Джі.Ен.Логістік», за результатами якої складений акт № 249/1500-37489055 від 07.10.2011, яким встановлено порушення абз. «б» п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004011500 від 24.10.2011, яким позивачу визначено грошове зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 68267,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про безпідставність доводів відповідача, оскільки позивач є новоствореним підприємством та відповідає критеріям, що визначені в п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України, а тому порушень податкового законодавства позивачем не допущено.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої а апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до висновків відповідача, викладених в акті перевірки, привілеями нульової ставки можуть скористатися лише ті платники податку на прибуток, які протягом року дотримувались показників щодо отримання доходу і довели, що не мають доходів, що перевищують три мільйони гривень. Таким чином, на думку податкового органу підприємства, зареєстровані з IV кварталу 2010 року по І квартал 2011 року, вперше зможуть застосовувати ставку податку на прибуток 0 відсотків починаючи з 01.01.2012 за умови, що щорічний обсяг задекларованих доходів таких підприємств за 2011 рік не буде перевищувати трьох мільйонів гривень та середньооблікова кількість працівників протягом цього ж періоду не буде перевищувати 20 осіб.

Відповідно до п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України, на період з 01.04.2011 до 01.01.2016 застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв: а) утворені в установленому законом порядку після 01.04.2011; б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб; в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності цим Кодексом та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

Разом з тим, якщо платники податку, які застосовують норми цього пункту, у будь-якому звітному періоді досягли показників щодо отриманого доходу, середньооблікової чисельності або середньої заробітної плати працівників, з яких хоча б один не відповідає критеріям, зазначеним у п. 154.6 ст. 154 Податкового Кодексу України, то такі платники податку зобов'язані оподаткувати прибуток, отриманий у такому звітному періоді, за ставкою, встановленою п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу.

В п. «б» ч. 1 п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України, визначено верхню межу щодо періоду діяльності платника податків - протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло до трьох років), однак не встановлено нижню межу строків діяльності платника податків, після якої останній, якщо з моменту його утворення до 01.04.2011 року пройшло менше трьох років, має право застосовувати ставку 0 податку на прибуток з 01.04.2011.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Податковий кодекс України не містить заборони, щодо права платника податку застосовувати ставку 0 податку на прибуток з 01.04.2011, якщо з моменту його утворення до 01.04.2011 пройшло менше трьох років.

Разом з тим в п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України встановлено пряма заборона - дія цього пункту не поширюється на суб'єктів господарювання, які утворені в період після набрання чинності цим Кодексом, тобто з 01 січня 2011 року, шляхом реорганізації (злиття, єднання, поділу, виділення, перетворення), приватизації та корпоратизації, а також на платників податків, які незалежно від інших критеріїв, здійснюють види діяльності, зазначені в цьому пункті.

ТОВ «Джі.Ен.Логістік» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 19.01.2011 за № 11491020000001308 і здійснює свою господарську діяльність з цього часу.

Перший звітний період ТОВ «Джі.Ен.Логістік»- ІІ-й квартал 2011 року.

ТОВ «Джі.Ен.Логістік» є новоствореним підприємством. Вказане товариство не здійснює ні один з видів діяльності, зазначених в абз. 6 п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України та відповідає критеріям, визначених в п. 154.6 ст. 154 цього Кодексу.

Так, з часу утворення, обсяг задекларованих доходів ТОВ «Джі.Ен.Логістік» до 01.04.2011 та за II квартал 2011 року наростаючим підсумком становить 425000,00 грн., що підтверджується фінансовим звітом за II квартал 2011 року.

Нарахована за кожний місяць звітного періоду заробітна плата (дохід) працівників, які перебували і перебувають з ТОВ «Джі.Ен.Логістік» у трудових відносинах, є не меншою, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, що підтверджується відповідними довідками.

Середньооблікова кількість працівників ТОВ «Джі.Ен.Логістік» з моменту державної реєстрації становить 7 осіб.

Отже, колегія суддів погоджується із судами попередніх інстанцій, що позивач правомірно скористався пільгою, передбаченою абз. «б» п. 154.6 ст. 154 Податкового кодексу України, а тому не допустив порушень заповнення податкової звітності з податку на прибуток.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 07.12.2011 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно