Ухвала суду № 39553821, 12.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2014 року м. Київ К/9991/4326/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011

у справі № 2а-1670/4808/11

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Квант Плюс»доДержавної податкової інспекції у м. Полтавіпроскасування податкового повідомлення-рішенняВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квант Плюс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Квант Плюс») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про скасування податкового повідомлення-рішення № 000752301 від 31.03.2011.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 в задоволенні позову відмовлено

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 скасовано постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 в частині відмови в задоволенні позову ТОВ «Квант Плюс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000752301 від 31.03.2011 щодо визначення ТОВ «Квант Плюс» грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34347,50 грн., в тому числі основний платіж 27478,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6869,50 грн. В цій частині прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. В іншій частині постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2011 залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, а період з 15.02.2011 по 09.03.2011 ДПІ в м. Полтаві було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Квант Плюс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.12.2010, за результатами якої складений акт від 15.03.2011 № 1920/23-2/31618527, яким встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, пп. 5.5.1 п. 5.5, пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З висновками акту позивач не погодився, у зв'язку з чим подав до ДПІ в м. Полтаві заперечення до акту від 17.03.2011 № 17, у яких, зокрема зазначив, що по суті порушень законодавства, встановлених за наслідками операцій з ПП «Авто СВ 2009», та по наданню поворотної фінансової допомоги пов'язаним особам заперечень не має, але не згоден з порядком проведення розрахунку витрат на сплату відсотків за користування кредитними коштами, які не пов'язані з господарською діяльністю, оскільки при такому розрахунку був застосований узагальнюючий метод та не врахована кількість днів за користування поворотною фінансовою допомогою за рахунок кредитних коштів.

Крім того, зазначав, що ТОВ «Квант Плюс» в рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» декларації з податку на прибуток задекларовані валові витрати: за перше півріччя 2010 року - в сумі 31 720,00 грн., за 2010 рік - в сумі 181 720,00 грн., які виникли внаслідок не відображення у складі валових витрат в Декларації з податку на прибуток за 2009 рік в рядку 04.1, тому зазначені витрати повинні враховуватися у 4 кварталі 2009 року.

Листом ДПІ від 28.03.2011 № 7658/10/23-241 про розгляд заперечення було повідомлено, що з приводу визначення розміру поворотної фінансової допомоги буде складено поденний уточнюючий розрахунок.

Такі перерахунки були зроблені самостійно позивачем і враховані податковим органом, у зв'язку з чим сума завищених валових витрат по наданню поворотної фінансової допомоги остаточно була визначена в розмірі 168565,00 грн. замість 316474,13 грн., у т. ч., за 2 кв. 2009 р. - 13201,00 грн., за 3 кв. 2009 р. - 13788,00 грн., 4 кв. 2009 р. 18281,00 грн., 1 кв. 2010 р. - 18462,00 грн., 2 кв. 2010 р. - 11258,00 грн., 3 кв. 2010 р. - 34927,00 грн., 4 кв. 2010 р. - 58647,00 грн. (розрахунок наявний в матеріалах справи).

На підставі акту перевірки, з урахуванням проведених уточнюючих розрахунків, ДПІ в м. Полтаві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000752301 від 31.03.2011, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 45070,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 11267,00 грн.

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення в порядку апеляційного оскарження, подавши до ДПА в Полтавській області скаргу № 21 від 05.04.2011. Рішенням ДПА в Полтавській області № 10/25-016 від 23.05.2011 про результати розгляду скарги зазначене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток за операцією з ПП «Авто-СВ-2009».

Суд апеляційної інстанції задовольняючи частково позов виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою встановлено включення позивачем до складу валових витрат в декларації з податку на прибуток вартості обсадних труб на суму 70365,64 грн., придбаних у ПП «Авто-СВ-2009», згідно видаткової накладної № 26 від 23.06.2009. При цьому оригінали податкової накладної та накладної на оприбуткування товару під час перевірки надані позивачем не були.

Відсутність первинних бухгалтерських документів за вищевказаною операцією позивачем не заперечується.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, позивачем, в порушення абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», неправомірно будо віднесено до складу валових витрат суми, сплачені ПП «Авто-СВ-2009» за обсадні труби на суму 70365,64 грн. у 2 кварталі 2009 року, оскільки не були підтверджені належними первинними документами.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність висновку перевірки про завищення позивачем валових витрат на суму 70 365,64 грн. у 2 кварталі 2009 року та донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток за зазначеною операцією з ПП «Авто-СВ-2009».

Щодо відмови у задоволенні позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000752301 від 31.03.2011 про визначення ТОВ «Квант Плюс» грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34347,50 грн., в тому числі основний платіж 27478,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 6869,50 грн., суд першої інстанції виходив з правомірності прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення в цій частині, то суд апеляційної інстанції правомірно не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою було встановлено, що кошти, отримані у вигляді кредитної лінії, позивач спрямовував на надання безпроцентної фінансової допомоги пов'язаним особам ТОВ «Квант Сервіс» та ТОВ «Квант Пром» без сплати відсотків за термін їх користування, а суму сплачених процентів по цим коштам включав до валових витрат за відповідні звітні періоди.

Згідно пп. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, позивачем неправомірно в порушення пп. 5.5.1 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат було віднесено суми процентів, сплачених за користування кредитною лінією, оскільки кошти були спрямовані на надання безпроцентної фінансової допомоги пов'язаним особам ТОВ «Квант Сервіс» та ТОВ «Квант Пром» та не використовувались в господарській діяльності позивача.

Позивач не заперечує, що витрати по сплаті відсотків за користування вказаними коштами кредитними коштами безпідставно були включені ним до складу валових витрат у деклараціях з податку на прибуток за відповідні звітні періоди.

Між тим, в ході співставлення задекларованих валових витрат та витрат відображених за даними обліку, підприємством не задекларовано валових витрат за період з 01.04.2009 по 31.12.2009 у сумі 908600,00 грн. (15 975 920 (дані обліку) - 15 067 320 (дані звітності)).

Відповідно до вимог Закону України № 2275 від 20.05.2010 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а саме п. 22.4, яким внесенні зміни до ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010», підприємством у 2010 році проведено коригування валових витрат у розмірі 20 % від суми 908600,00 грн., що склало 181720,00 грн. шляхом відображення у рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» у декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 року у сумі 31720,00 грн., у декларації за 2010 рік 181720,00 грн.

Наявність помилок минулих податкових періодів відповідачем підтверджено, що підтверджується актом перевірки, відповідно до якого «перевіркою показників, відображених у рядку 05 Декларації «Коригування валових витрат», за період з 01.04.2009 по 31.12.2010 в сумі 181720,00 грн. встановлено, що ТОВ «Квант Плюс» відобразив в даному рядку самостійно виявлені помилки минулих податкових періодів (за 4 кв.2009 року....) порушень не виявлено».

Відповідно до п. 86.10 ст. 86 Податкового кодексу України в акті перевірки вказуються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань.

Згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Таким чином, відповідно до зазначених норм Податкового кодексу України при проведенні перевірки та визначенні платнику податку грошового зобов'язання податковий орган зобовязаний враховувати як заниження так і завищення платником сум його податкових зобов'язань.

В порушення п. 86.10 ст. 86, пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем при визначенні об'єкту оподаткування позивачу не було враховано помилок позивача щодо формування валових витрат за 4 квартал 2009 року у сумі 908600,00 грн. (або 181720,00 грн., що складає 20% даної суми) та право позивача на коригування валових витрат минулих податкових періодів, відповідно до уточнюючих декларацій в разі самостійно виявлених помилок.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення позивача в частині відмови в задоволенні позову ТОВ «Квант Плюс» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0000752301 від 31.03.2011 щодо визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34347,50 грн., в тому числі основний платіж 27478,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 6869,50 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. СтепашкоСудді(підпис)С.Е.Острович (підпис)М.О. Федоров

З оригіналом згідно Помічник суддіО.Я. Меньшикова