Ухвала суду № 39553783, 25.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2014 р. м. Київ К/800/47150/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Весельської Т.Ф., Заїки М.М., Малиніна В.В. (доповідач),

провівши попередній розгляд касаційної скарги Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради Донецької області на постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 27.06.2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.08.2013 року, позов ОСОБА_4 задоволений, визнано неправомірними дії УПСЗН Ясинуватської МР Донецької області щодо виплати допомоги по догляду за дитиною, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 27.11.2012 року до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому ніж прожитковий мінімум для дітей віком до шести років та зобов'язано УПСЗН Ясинуватської МР провести перерахунок допомоги по догляду за дитиною з урахуванням проведених виплат. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 34,41 грн.

Вказуючи, на допущені судами, на думку відповідача, неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить їх рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволені позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.223 КАС України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Згідно копії свідоцтва про народження вбачається, що позивач має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

Позивач - ОСОБА_4 є застрахованою особою, перебуває на обліку в УПСЗН ЯсинуватськоїМР Донецької області як отримувач допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

З довідки відповідача від 22.05.2013 року вбачається, що розмір щомісячних виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає 130,00 грн.

Згідно ст. 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

До 1 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом № 107-VI - правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом № 2811-ХІІ, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом № 2240-ІІІ, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.

Згідно ст. 43 Закону № 2240-ІІІ було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-ІІІ. Зокрема, змінами до статті 13 Закону №2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону №2240-ІІІ було виключено статті 40-44.

Рішенням № 10-рп/2008 визнано неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункту 25 розділу П Закону № 107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-ІІІ.

Пунктом 2 розділу ІІ Закону № 107-VI було передбачено, що розділ ІІ цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІІІ, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону №2811-XII.

Згідно ч.3 ст. 45 Закону № 2154-VI було визначено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-ІІІ призначається та здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1 Порядку), згідно з якою встановлюється Кабінетом Міністрів України тільки порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом.

Розміри і порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до Закону № 2240-ІІІ на виконання ст. 45 Закону № 2154-VI Кабінет Міністрів України не визначав.

Оскільки у даній справі, спір виник щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-III), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, висновки судів є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, зазначених висновків та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ясинуватської міської ради Донецької області, - залишити без задоволення.

Постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 27 червня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 серпня 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В.В.Малинін

Т.Ф.Весельська

М.М.Заїка