Ухвала суду № 39553713, 17.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2014 року м. Київ К/9991/88814/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року

у справі № 2а-8195/11/2070

за позовом Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

про скасування податкових повідомлень-рішень та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року, адміністративний позов Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області (далі - Підприємство; позивач) до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (далі - Дергачівська МДПІ Харківської області; відповідач) задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002101531/0 від 16 вересня 2009 року, № 0002111531/0 від 16 вересня 2009 року, № 0002341531/0 від 09 жовтня 2009 року, № 0002331531/0 від 09 жовтня 2009 року, № 0003021531/0 від 11 грудня 2009 року, № 0003011531/0 від 11 грудня 2009 року, № 0003001531/0 від 11 грудня 2009 року, № 0000711531/0 від 04 березня 2010 року, № 0000701531/0 від 04 березня 2010 року, № 0000691531/0 від 04 березня 2010 року, № 0001031531/0 від 16 квітня 2010 року, № 0001041531/0 від 16 квітня 2010 року, № 0001051531/0 від 16 квітня 2010 року, № 0001471531/0 від 21 травня 2010 року, № 0001461531/0 від 21 травня 2010 року, № 0001731531/0 від 04 червня 2010 року, № 0001721531/0 від 04 червня 2010 року, № 0002191531/0 від 15 липня 2010 року, № 0002201531/0 від 15 липня 2010 року, № 0003251531/0 від 28 жовтня 2010 року. Зобов'язано Дергачівську МДПІ Харківської області внести відповідні зміни до облікової картки Підприємства.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року, ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року та прийняття нового рішення про повну відмову в задоволенні адміністративного позову.

Крім того, Дергачівською МДПІ Харківської області заявлено клопотання про заміну відповідача у справі - Дергачівської МДПІ Харківської області на Дергачівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області у зв'язку з реорганізацією, яке згідно із статтею 55 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено ряд невиїзних документальних перевірок Підприємства з питань своєчасної сплати фіксованого сільськогосподарського податку, за результатами яких складено акти № 815/15-333/08680945/198 від 14 вересня 2009 року, № 884/15-333/08680945/214 від 07 жовтня 2009 року, № 1098/15-333/08680945/271 від 09 грудня 2009 року, № 203/15-337/08680945/51 від 03 березня 2010 року, № 357/15-337/08680945/84 від 15 квітня 2010 року, № 523/15-337/08680945/150 від 21 травня 2010 року, № 630/15-337/08680945/170 від 04 червня 2010 року, № 862/15-337/08680945/216 від 15 липня 2010 року, № 1337/15-337/08680945/300 від 27 жовтня 2010 року.

На підставі зазначених актів перевірок Дергачівською МДПІ Харківської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002101531/0 від 16 вересня 2009 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 205,38 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002111531/0 від 16 вересня 2009 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 104,08 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002341531/0 від 09 жовтня 2009 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 39,84 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002331531/0 від 09 жовтня 2009 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 171,42 грн., податкове повідомлення-рішення № 0003021531/0 від 11 грудня 2009 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 304,56 грн., податкове повідомлення-рішення № 0003011531/0 від 11 грудня 2009 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 213,83 грн., податкове повідомлення-рішення № 0003001531/0 від 11 грудня 2009 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 66,29 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000711531/0 від 04 березня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 231,48 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000701531/0 від 04 березня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 60,20 грн., податкове повідомлення-рішення № 0000691531/0 від 04 березня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 51,77 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001031531/0 від 16 квітня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 103,51 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001041531/0 від 16 квітня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 27,61 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001051531/0 від 16 квітня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 101,71 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001471531/0 від 21 травня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 280,14 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001461531/0 від 21 травня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 75,08 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001731531/0 від 04 червня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 127,28 грн., податкове повідомлення-рішення № 0001721531/0 від 04 червня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 34,23 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002191531/0 від 15 липня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 34,24 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002201531/0 від 15 липня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 127,29 грн., податкове повідомлення-рішення № 0003251531/0 від 28 жовтня 2010 року, яким позивачу визначено штраф у розмірі 171,16 грн.

Перевірками встановлено порушення Підприємством статті 5 Закону України від 17 грудня 1998 року № 320-XIV «Про фіксований сільськогосподарський податок» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) у зв'язку з порушенням граничних термінів сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку.

Задовольняючи адміністративний позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Закону № 2181-III податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Як встановлено судами, позивачем протягом 2009 - 2010 років платіжними дорученнями, які містять реквізит «Призначення платежу», своєчасно сплачувались до бюджету узгоджені суми податкового зобов'язання із фіксованого сільськогосподарського податку, однак контролюючим органом сплачені Підприємством суми спрямовувались на погашення заборгованості за 2006 рік.

Обґрунтовуючи свою правову позицію, відповідач посилався на рівність бюджетних інтересів, встановлену пунктом 7.7 статті 7 Закону № 2181-III, відповідно до якого податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Проте, Законом № 2181-III, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Як передбачено підпунктом 7.1.1 пункту 7.1 статті 7 Закону № 2181-III, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Інструкція), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 3.8 Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум в рахунок погашення податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані платником в реквізиті «Призначення платежу» платіжного доручення під час перерахування поточних податкових зобов'язань до бюджету, є неправомірним.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Замінити в даній справі відповідача - Дергачівську міжрайонну державну податкову інспекцію Харківської області її правонаступником - Дергачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Касаційну скаргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.