Ухвала суду № 39553707, 25.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" червня 2014 р. м. Київ К/800/56096/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Чумаченко Т.А., Зайця В.С.,

секретар судового засідання - Романишин О.Р.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився.,

від відповідача - Круглюк І.Д., довіреність №65/144 від 11.06.2014 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року

у справі №815/5816/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації»

до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку

та інформатизації

про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інтернаціональні телекомунікації» (далі по тексу ТОВ «Інтернаціональні телекомунікації») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (далі по тексту Комісія), яким просило зобов'язати відповідача прийняти рішення про продовження строку дії ліцензії позивача серії АА №223306 від 12.11.2002 року на строк, не менший ніж п'ять років.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року у справі №815/5816/13-а, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у зазначеній справі, позов задоволено, зобов'язано Комісію прийняти рішення про продовження строку дії ліцензії ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" серії АА № 223306 від 12 листопада 2002 року на строк, не менший ніж п'ять років, шляхом позначення у рішенні видів діяльності, що відповідають вимогам п.2 ч.7 ст. 42 Закону України "Про телекомунікації", а саме: надання послуг фіксованого міжміського телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території Одеської області, - надання послуг фіксованого міжнародного телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території України, оформити вказане рішення на бланку ліцензії та видати належним чином оформлене рішення ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації".

Обґрунтовуючи свою правову позицію, окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з часткової доведеності позивачами своїх вимог, оскільки позивачем ліцензійні умови не порушені, отже у Комісії відсутні підстави для відмови ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" у продовженні строку дії ліцензії, відмова у продовженні строку її дії є протиправною.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Комісія звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати вказані вище судові рішення, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" подало до Вищого адміністративного суду України заперечення на касаційну скаргу, в якому наголошувала на відповідність судових рішень обставинам справи та вимогам законодавства України. Позивач просив залишити касаційну скаргу без задоволення, судові рішення - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Комісією видано ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" ліцензію серії АА №223306 від 12.11.2002 року (переоформлена ліцензія від 24 листопада 1998 року серії ВД №002621) на надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів) на території м. Одеси та Одеської області. Особливими умовами ліцензії передбачено "дозволяється надання послуг міжнародного та міжміського комутованого телефонного зв'язку в мережах загального користування".

26.06.2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження строку дії вказаної ліцензії.

Листом №04-5299/09 від 22.07.2013 року Комісія повідомила, що до дії ліцензії не може бути застосована процедура продовження строку дії ліцензії у зв'язку з тим, що вказаний у ліцензії вид господарської діяльності не відповідає видам діяльності, визначеним у статті 42 Закону України «Про телекомунікації» та відсутній у переліку видів діяльності, що ліцензуються у відповідності до даного Закону. ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" для продовження здійснення діяльності у сфері телекомунікацій запропоновано звернутись із заявами про видачу ліцензій на види діяльності у сфері телекомунікацій, що підлягають ліцензуванню, передбачені ст.42 Закону України "Про телекомунікації".

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 6 Глави XIV Закону України «Про телекомунікації», ліцензії на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій та дозволи на використання номерного ресурсу, які були видані до набрання чинності цим Законом, зберігають чинність протягом визначеного в них терміну.

Ліцензія видана ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" є чинною протягом строку її дії, відповідно до Закону України «Про телекомунікації» до неї застосовується процедура продовження терміну її дії, визначена статтею 49 зазначеного Закону.

Згідно частини 1, 2 статті 49 Закону України "Про телекомунікації", у разі якщо суб'єкт господарювання має намір здійснювати зазначений у ліцензії вид діяльності у сфері телекомунікацій після закінчення строку її дії, він повинен не пізніше ніж за чотири місяці до закінчення строку дії ліцензії звернутися до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, із заявою про продовження строку її дії в порядку, визначеному частиною першою статті 45. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, не має права відмовити в продовженні строку дії ліцензії, якщо оператором, провайдером телекомунікацій виконуються всі ліцензійні умови та особливі умови, зазначені в ліцензії, або ці умови не виконані з поважних причин, які не залежали від оператора, провайдера телекомунікацій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що будь-яких фактів порушення позивачем ліцензійних умов та особливих умов, зазначених в ліцензії, відповідачем не наведено.

Відповідно до частини сьомої статті 42 Закону України «Про телекомунікації», ліцензуванню підлягають такі види діяльності у сфері телекомунікацій: надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку; надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.

Судами попередніх інстанцій в рішення правомірно вказано, що здійснення позивачем діяльності з надання послуг комутованого зв'язку із застосуванням стаціонарного обладнання відповідає такому виду діяльності як надання послуг фіксованого зв'язку, як це визначено Законом України "Про телекомунікації".

Оскільки ТОВ "Інтернаціональні телекомунікації" здійснює діяльність у сфері телекомунікацій, яка підлягала ліцензуванню відповідно до Закону України «Про зв'язок», та підлягає ліцензуванню відповідно до вимог Закону України «Про телекомунікації», строк дії ліцензії на її здійснення повинен був бути продовжений відповідачем в порядку встановленому 49 Закону України "Про телекомунікації».

За умови виконання позивачем ліцензійних умови та особливих умов, зазначених в ліцензії, Комісія не має права відмовити в продовженні строку дії ліцензії.

В обґрунтування касаційної скарги Комісією фактично покладені доводи апеляційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів у справі та не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами дотримані норми діючого законодавства, обставин справи з'ясовані повно, неупереджено та об'єктивно.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях, вони ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2013 року у справі №815/5816/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: