Ухвала суду № 39553621, 03.06.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2014 року м. Київ К/9991/80517/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року

у справі № 2а-12409/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнет»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва,

Державної податкової адміністрації у м. Києві,

Державної податкової адміністрації України

про скасування податкових повідомлень-рішень та рішень про результати розгляду скарг, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрнет» (далі - ТОВ «Укрнет»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - ДПІ у Голосіївському районі м. Києва; відповідач-1), Державної податкової адміністрації у м. Києві (далі - ДПА у м. Києві; відповідач-2), Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА України; відповідач-3), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001642305/0 від 31 грудня 2009 року, № 0001642305/1 від 08 квітня 2010 року, № 0001642305/2 від 09 червня 2010 року, № 0001642305/3 від 08 жовтня 2010 року, а також рішення № 6513/10/25-011 від 29 березня 2010 року, № 2947/10/25-114 від 07 червня 2010 року, № 8138/6/25-0115 від 16 серпня 2010 року про результати розгляду скарг.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2011 року відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду першої інстанції мотивовано ненаданням позивачем доказів прямого використання отриманих від Компанії «Netlink IT Solutions Limited» (Ізраїль) консультаційних послуг у господарській діяльності, що, відповідно, обумовлює безпідставність віднесення вартості таких послуг до складу валових витрат.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ «Укрнет» задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2011 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0001642305/0 від 31 грудня 2009 року, № 0001642305/1 від 08 квітня 2010 року, № 0001642305/2 від 09 червня 2010 року, № 0001642305/3 від 08 жовтня 2010 року. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування рішень № 6513/10/25-011 від 29 березня 2010 року, № 2947/10/25-114 від 07 червня 2010 року, № 8138/6/25-0115 від 16 серпня 2010 року про результати розгляду скарг.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач-1 оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 січня 2011 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем-1 проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Укрнет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 червня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 30 червня 2009 року, за результатами якої складено акт № 741/1-23-06-25589169 від 17 грудня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001642305/0 від 31 грудня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 269 950,50 грн. (179 967,00 грн. - основний платіж, 89 983,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, скарги позивача залишено без задоволення, а також прийнято податкові повідомлення-рішення № 0001642305/1 від 08 квітня 2010 року, № 0001642305/2 від 09 червня 2010 року, № 0001642305/3 від 08 жовтня 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Укрнет» підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.3 пункту 11.2 статті 11 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу валових витрат вартості консультаційних послуг, придбаних у Компанії «Netlink IT Solutions Limited» (Ізраїль), з огляду на їх непов'язаність з господарською діяльністю позивача.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону № 334/94-ВР визначено, що господарською діяльністю є будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, визначальним для висновку про правомірність віднесення платником податку вартості придбаних консультаційних послуг до складу валових витрат є наявність у нього мети на отримання прибутку, здійснення діяльності у відповідності з визначеними цілями, а також підтвердження отриманих послуг відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В свою чергу, безпосередній зв'язок понесених платником витрат з його господарською діяльністю може бути встановлений з урахуванням якісних характеристик придбаних послуг, які б однозначно свідчили про їх призначення для використання у власній господарській діяльності такого платника, відповідали б змісту його діяльності.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що основними видами діяльності позивача є надання інформаційних послуг, послуг зберігання та передачі інформації, послуг зв'язку, рекламна діяльність.

В охоплений перевіркою період між ТОВ «Укрнет» та Компанією «Netlink IT Solutions Limited» (Ізраїль) укладено договори про надання консультаційних послуг № 1 від 06 квітня 2007 року та № 1-2008 від 15 січня 2008 року, відповідно до умов яких контрагент зобов'язався надати позивачу послуги з аналізу його фінансово-господарської діяльності з наданням відповідних рекомендацій стосовно ефективності системи управління; аналізу структури доходів та витрат ТОВ «Укрнет» з наданням рекомендацій щодо її реорганізації з метою підвищення ефективності діяльності підприємства; аналізу існуючих технологічних процесів обслуговування клієнтів позивача та надання рекомендацій щодо їх оптимізації; аналізу облікової політики ТОВ «Укрнет» та надання рекомендацій щодо її оптимізації; аналізу системи фінансового планування товариства та надання рекомендацій щодо її оптимізації; аналізу системи документообігу та звітності позивача та надання рекомендацій щодо її оптимізації; аналізу позиціонування Інтернет-ресурсів ТОВ «Укрнет» та надання рекомендацій щодо удосконалення продуктів; моніторингу ринку послуг реклами в мережі Інтернет та надання рекомендацій щодо стратегічних клієнтів та партнерів.

На підтвердження правомірності формування даних податкового обліку за розглядуваними договорами позивачем надано акти приймання-передачі наданих консультаційних послуг, звіти з бізнес-консалтингу, звіт «Технологічні процеси обслуговування телекомунікаційних клієнтів ТОВ «Укрнет». Рекомендації з оптимізації», аналітичний звіт «Аналіз позиціонування Інтернет-ресурсів ТОВ «Укрнет», звіт «Облікова політика щодо операцій з дистриб'юторами PAYCARD. Рекомендації з удосконалення».

Наведені акти приймання-передачі наданих послуг та звіти свідчать про те, що з передбаченого договорами комплексу послуг Компанією «Netlink IT Solutions Limited» (Ізраїль) надавалась лише частина з них. Решта обумовлених послуг контрагентом не виконувалась та, відповідно, позивачем не оплачувалась.

При цьому, на переконання колегії суддів, Київським апеляційним адміністративним судом обґрунтовано надано критичну оцінку доводам податкового органу, підтриманим судом першої інстанції, щодо відсутності доказів отримання позивачем економічного ефекту внаслідок придбання спірних послуг, що, на його думку, виключає зв'язок таких послуг з господарською діяльністю ТОВ «Укрнет».

Адже, для висновку про зв'язок придбаних послуг з господарською діяльністю платника податку не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Водночас при дослідженні акту перевірки № 741/1-23-06-25589169 від 17 грудня 2009 року судом апеляційної інстанції з'ясовано, що скоригований валовий доход позивача за період з першого півріччя 2007 року по перше півріччя 2009 року збільшився з 8 561 851,00 грн. до 31 159 580,00 грн., тобто майже в чотири рази, що, відповідно, нівелює доводи відповідача-1 про неотримання товариством економічного ефекту від наданих контрагентом послуг.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що Київський апеляційний адміністративний суд повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов обґрунтованого висновку про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат в охоплений перевіркою період вартості консультаційних послуг з огляду на їх придбання для подальшого використання в межах власної господарської діяльності, а також підтвердження належним чином оформленими первинними та платіжними документами.

Що стосується позовних вимог ТОВ «Укрнет» про скасування рішень № 6513/10/25-011 від 29 березня 2010 року, № 2947/10/25-114 від 07 червня 2010 року, № 8138/6/25-0115 від 16 серпня 2010 року про результати розгляду скарг, то необхідно враховувати, що їх прийнято за наслідками вирішення податкового спору в досудовому порядку, вони не є актами реалізації контролюючими органами повноважень у сфері управлінської діяльності та не породжують для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків, у зв'язку з чим такі рішення не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В