Ухвала суду № 39552231, 26.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/655/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області до Приватного акціонерного товариства «ТЕХМАШРЕМОНТ» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

УПФ України у м. Біла Церква Київської області звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ПАТ «ТЕХМАШРЕМОНТ» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за грудень 2012 року у розмірі 21340,80 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Техмашремонт» (код ЄДРПОУ 05495590) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 494 (чотириста дев'яносто чотири) грн.. 23 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2013 позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.11.2013 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2013, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В ухвалі від 20.11.2013 суд касаційної інстанції зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції залишилось не з'ясованим на якому підприємстві і в якому розмірі набули відповідний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за пунктом «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», вказані у розрахунку працівники, зокрема чи набули вони такий стаж працюючи у відповідача. Не досліджено та не встановлено чи були у відповідача робочі місця зі шкідливими умовами праці на яких працювали особи, внесені у розрахунок. Не досліджено питання правонаступництва відповідача.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції ухвалою від 30.01.2014 витребував у позивача: докази на підтвердження тієї обставини, що відповідач - ПАТ «Техмашремонт» є правонаступником підприємств, на робочих місцях зі шкідливими умовами праці яких працювали особи внесені до розрахунку; докази на якому підприємстві і в якому розмірі набули відповідний стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за пунктом «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», вказані у розрахунку працівники, зокрема чи набули вони такий стаж працюючи у відповідача; докази наявності у відповідача робочих місць зі шкідливими умовами праці на яких працювали особи, внесені у розрахунок.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач позов визнав в частині відшкодування пільгової пенсії гр. ОСОБА_2 у сумі 494,23 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Техмашремонт» є юридичною особою, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області.

ПАТ «Техмашремонт» створено та зареєстровано 10.06.1993 і відповідно до статуту є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення № 401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27.11.1990.

Позивачем складені розрахунки ПАТ «Техмашремонт» фактичних витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з грудня 2012 року до яких включено: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 та ОСОБА_2

Згідно з частиною другою Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення».

Тобто, пенсійне законодавство України встановлює обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємствами та організаціями, які мають у своїх виробничих підрозділах робочі місця із шкідливими умовами праці.

Відповідно до пункту 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з пунктом 2.14 даної Інструкції, у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.2. Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 6.3. Інструкції у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Як вірно зазначено судом першої інстанції позивачем надано належним чином засвідчені копії документів по тим особам, які внесені у розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з грудня 2013 року, зокрема: копії протоколів про призначення пенсій, копії трудових книжок, копії довідок про підтвердження пільгового стажу.

При дослідженні наданих позивачем копій трудових книжок, особам, які зазначені у списку, окрім ОСОБА_2, вбачається, що вони працювали на робочих місцях в підготовчих та цехах вулканізації шинних заводів № 1 та № 2, заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумово-технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-азбестових виробів, який було перейменовано в Білоцерківське виробниче об'єднання «Білоцерківщина», яке у свою чергу перетворено у ВАТ «Росава». Аналогічні обставини встановлені також судом касаційної інстанції про що зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду від 20.11.2013 у даній справі.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно статуту ПАТ «Техмашремонт» вказане підприємство є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно із рішенням виконкому Білоцерківської міської ради № 401 від 27.11.1990. Проте, Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної із юридичних осіб.

Зазначені обставини підтверджуються наявними у матеріалах справи документами: копією статуту Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, випискою із статуту ПАТ «Техмашремонт», рішенням № 401 виконкому Білоцерківської міської ради «Про державну реєстрацію малих підприємств та орендного ремонтного підприємства», а також довідкою відділу державної реєстрації Білоцерківської міської ради № 1194/ю/04-11 від 04.11.2010 зі змісту якої вбачається, що Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником прав та обов'язків будь-якої юридичної особи.

Судом першої інстанції вірно враховано, що обставина відносно того, що позивач не є правонаступником Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів досліджувалась в постанові Київського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 в адміністративній справі № 2а-4443/10/1070, яка залишена без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2011, в постанові Київського окружного адміністративного суду від у справі № 2а-3116/12/1070, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2013, в постанові Київського окружного адміністративного суду від 26.10.2012, яка в цій частині залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2014.

З огляду на зміст частини першої статті 72 КАС України суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ПАТ «Техмашремонт» не є правонаступником підприємств на якому працювали особи, які внесені у список.

Позивачем не надано ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції доказів, які б спростовували доводи відповідача та підтверджували протилежне.

Колегія суддів вважає безпідставними твердження апелянта відносно того, що позивач видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи осіб вказаних в розрахунку, визнав факт роботи вказаних осіб на його підприємстві або на підприємстві, правонаступником якого є ПАТ «Техмашремонт», оскільки такі твердження не узгоджуються з вимогами матеріального права, оскільки пенсійне законодавство не пов'язує обов'язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок.

Стосовно доводів апелянта, що відповідачем видавались довідки про стаж роботи зазначеним у списку особам, на підставі рішень Білоцерківського міськрайонного суду, тому відповідач має відшкодовувати витрати, є безпідставними, оскільки із копії судового рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 29.03.2010 про зобов'язання видати уточнюючу довідку вбачається, що суд не пов'язує обов'язок підприємства видати довідку з наявністю трудових відносин, так як, не зважаючи на те, що відповідач створений в 1990 році, суд зобов'язав підприємство видати довідку на підставі трудової книжки та інших наявних первинних документів за період з 01.06.1988 по 20.03.1998 рік, в тому числі і про роботу на інших підприємствах.

Посилання апелянта на інші судові рішення, які приймались за наслідком розгляду справ про стягнення з відповідача коштів по відшкодуванню пільгових пенсій та набрали законної сили не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки у цих рішеннях суди не надавали правової оцінки тим обставинам чи є позивач правонаступником тих підприємств на яких працювали вказані особи.

Правонаступництво між юридичними особами може бути встановлено за рішенням суду у окремому цивільному провадженні про встановлення факту, що має юридичне значення або за статутними документами юридичної особи. Рішення по даному юридичному факту не приймалось, а зі статутних документів наявних у матеріалах справи вбачається відсутність правонаступництва ПАТ «Техмашремонт» за Білоцерківським виробничим об'єднанням «Білоцерківшина».

За наведених обставин, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку, що у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування пільгових пенсій, оскільки останній не є правонаступником підприємств на якому працювали особи, які внесені у список.

Позивачем не доведено правомірності стягнення з відповідача витрат позивача на виплату та доставку пільгових пенсій з грудня 2012 року в сумі 20846,57 грн., отже у цій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає.

В іншій частині позовних вимог у розмірі 494,23 грн. позов підлягає задоволенню, оскільки, як вірно встановлено судом першої інстанції гр. ОСОБА_2 здобув пільговий стаж саме на ПАТ «Техмашремонт».

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Біла Церква Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2014 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 01.07.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.