Ухвала суду № 39552227, 19.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6700/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

19 червня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2013 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Укренергосервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Компанія Укренергосервіс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0005862240 від 26.04.2013 за платежем податок на прибуток та № 0005862240 за платежем податок на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2013 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 11.04.2013 за результатами документальної виїзної перевірки ТОВ «Компанія Укренергосервіс» по взаємовідносинам з ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» за серпень 2011 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС складено акт № 1049/22-40/31281990 (далі - акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 68940 грн., а також порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 59948 грн.

26.04.2013 на підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0005862240, яким у зв'язку з порушенням п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 68940 грн.;

- № 0005862240, яким у зв'язку з порушенням п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України, позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 59948 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14948 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу на підставі договору постачання № 51 від 19.07.2011 з ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» (далі - договір) у серпні 2011 року поставлено відповідний товар (модульні блоки) на загальну суму у розмірі 359686,78 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 59948 грн.), що підтверджується належним чином оформленими подорожніми листами вантажного автомобіля, видатковою накладною від 31.08.2011 та податковою накладною № 63 від 31.08.2011, копії яких наявні в матеріалах справи. Позивач вказані товари оплатив повністю, в тому числі сплативши у їх ціні ПДВ у розмірі 59948 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з відповідними відмітками.

Водночас, з аналізу акту перевірки видно, що підставою для висновку відповідача про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України та, як наслідок, заниження податку на прибуток на загальну суму у розмірі 68940 грн., а також порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму у розмірі 59948 грн. стала встановлена ним нікчемність вказаного договору внаслідок отримання акту Броварської ОДПІ № 95/232/33927298 від 22.11.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» в частині дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового зобов'язання та податкового кредиту за серпень-вересень 2011 року, в якому зазначено про, зокрема, направлення повідомлення про відсутність ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» за місцезнаходженням та про відсутність у вказаного підприємства фізичних та технічних можливостей до вчинення задекларованих господарських операцій, кваліфікованого персоналу, а також встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» та контрагентами - покупцями та постачальниками.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що зобов'язання за договором між ТОВ «Компанія Укренергосервіс» та ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується відповідними подорожніми листами вантажного автомобіля, видатковою накладною від 31.08.2011 та податковою накладною № 63 від 31.08.2011.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи:

договором підряду на виконання будівельних робіт від 18.05.2011 № 247, укладеним між позивачем та ТОВ «КЖБК», актами приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт до них, під час виконання зобов'язань за яким позивачем були використанні поставлені ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» модульні блоки;

фотокартками з відповідних об'єктів, які, зокрема, підтверджують поставку ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» та, як наслідок, використання позивачем у своїй господарській діяльності відповідних модульних блоків.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги посилання відповідача на акт Броварської ОДПІ № 95/232/33927298 від 22.11.2011 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва», оскільки, відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальності за можливі протиправні дії інших юридичних осіб, а також з тих підстав, що факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків та підробки документів, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій; поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань, сам по собі акт не є належним та допустимим доказом даних фактів, на вимогу частини другої ст. 71 КАС України відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані в акті податкового органу недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні правочинів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки, чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

У відповідності до частини другої ст. 71 КАС України податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» господарських операцій за спірним договором, наявності факту узгодженості його дій з ТОВ «Компанія Укренергосервіс» з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва».

Таким чином, твердження відповідача про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» правочинів є необґрунтованим належними засобами доказування припущеннями, оскільки, позиція податкового органу щодо суперечності спірного договору інтересам держави не підкріплена належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

На момент підписання відповідних видаткової накладної від 31.08.2011 та податкової накладної № 63 від 31.08.2011, юридична особа ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» не була припинена, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що правочини між ТОВ «Компанія Укренергосервіс» та ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у ТОВ «Компанія Укренергосервіс» та ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» умислу на укладення вказаного договору з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст. 228 ЦК України.

Судом першої інстанції встановлено, що сума ПДВ у розмірі 59948 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної, виписаної ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва». На момент складання вказаної податкової накладної ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також зареєстровано платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність у нього права на складання податкових накладних.

Сума податку на додану вартість у розмірі 59948 грн., віднесена ТОВ «Компанія Укренергосервіс» до податкового кредиту, підтверджується податковою накладною, оформленою відповідно до вимог ст. 201 ПК України та Порядку № 969.

У відповідності до частини другої ст. 19 Конституції України, частини першої ст. 9 КАС України, ст. 215, ст. 228 ЦК України, інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011, пп. 14.1.156, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 184.1 ст. 184 ст. 184, п. 187.1 ст. 187, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 201.4 , п. 201.8 ст. 200 ПК України, п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаної ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» податкової накладної, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим викладений в акті перевірки висновок ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України є необґрунтованим та таким, що не відповідає чинному законодавству та дійсним обставинам справи, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 26.04.2013 № 0005862240 за платежем податок на додану вартість - безпідставним та неправомірним.

За наведених обставин та на підставі пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 138 ПК України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що витрати позивача за договором з ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, тому є безпідставним та необґрунтованим висновок акту перевірки про порушення позивачем п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.1 п. 139.1 ст. 139 ПК України, а винесене на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення № 0005862240 від 26.04.2013 за платежем податок на прибуток - безпідставним та неправомірним.

На вимогу ст. 71 КАС України апелянт як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його апеляційна скарга, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, з огляду на викладене колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що первинні документи (податкові накладні, акти виконаних робіт), видані та підписані від імені ТОВ «Броварське територіальне об'єднання капітального будівництва» не мають юридичної сили і доказовості в силу ст. 2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», складені в порушення п.п. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2, пп. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 168/704 від 05.06.1995.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.07.2013 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 23.06.2014.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.