Ухвала суду № 39550593, 02.07.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 6/537 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.06.2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «Укртранснафта» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання нечинним податкових повідомлень - рішень від 06.11.2007 року № 0001944120/0 та від 22.04.2008 року № 0000964120/2 .

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.06.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено планову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Укртранснафта» за період з 01.07.2005 року по 30.06.2007 року, за наслідками якої складено акт від 24.10.2007 року № 894/41-20/31570412.

Перевіркою встановлено встановлено порушення позивачем ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», згідно якої частина чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами 1 кварталу 2007 року складає 26 035 600 грн. та за І півріччя 2007 року - 37 176 400 грн.

На підставі акта від 24.10.2007 року № 894/41-20/31570412 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2007 року № 0001944120/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання у розмірі 78 457 960 грн., за основним платежем - 63 212 000 грн., за штрафними санкціями - 15 245 960 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення рішення від 06.11.2007 №0001944120/0 скасовано частково - на суму 2 603 560 грн., в іншій частині залишено без змін. СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків було прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 22.04.2008 року № 0000964120/2 на загальну суму 75 854 400 грн., за основним платежем - 63 212 000 грн., за штрафними санкціями - 12 642 400 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2009, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року у справі № 6/537/09 позов позивача задоволено та визнано нечиними податкові повідомлення - рішення № 0001944120/0 від 06.11.2007 року та № 0000964120/2 від 22.04.2008 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України № К-42481/10 від 02.04.2014 року касаційну скаргу задоволено частково, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.04.2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року в частині задоволення позовних вимог про визнання нечинними рішень від №0001944120/0 від 06.11.2007 року та №0000964120/2 від 22.04.2008 року, якими позивачу визначено платіж з прибутку в сумі 63 212 000 грн. та в зазначеній частині справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами першої та апеляційної інстанції не досліджено питання існування залежності ПАТ «Укртранснафта» від НАК «Нафтогаз Україна», що має значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Підставою для донарахування позивачу частини прибутку, як такої, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету України, слугували висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем абз.3 ч.1 ст.63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»: господарські організації сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу): акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкту господарювання, у статутному фонді яких державі належать акції (частки, паї) та їх дочірні підприємства, - у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку відрахування господарськими організаціями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу)» визначено, що відрахування частини чистого прибутку (доходу) здійснюється: акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї).

Згідно зі ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать цілісні майнові комплекси державних підприємств або їх структурних підрозділів, нерухоме майно, інше окреме індивідуально визначене майно державних підприємств, акції (частки, паї) держави у майні суб'єктів господарювання різних форм власності, а також майно, закріплене за державними установами і організаціями з метою здійснення необхідної господарської діяльності, та майно, передане в безоплатне користування самоврядним установам і організаціям або в оренду для використання його у господарській діяльності.

Виходячи з наведених норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що до кола юридичних осіб, на яких поширюється дія ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», віднесено, зокрема, господарські товариства, у статутному фонді яких державі належить пакет акцій. При цьому не є власністю держави пакет акцій у статутному фонді акціонерного товариства, переданий нею до статутного фонду іншого суб'єкта господарювання, в якому їй належить 100 відсотків акцій. Власником цього пакету стає зазначений суб'єкт господарювання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.10.2013 року у справі № К/9991/35484/11.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», господарські організації: державні, в тому числі казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Господарські товариства, більш ніж 50 відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у статутних фондах інших господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, сплачують безпосередньо до Державного бюджету України частину прибутку (доходу) та дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2006 рік.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств, а також господарських організацій, у статутних фондах яких є частка комунальної власності, зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної або комунальної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Порядок і норматив відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (крім порядку і нормативу відрахування частини прибутку (доходу) господарських організацій, які належать до комунальної власності або у статутних фондах яких є частка комунальної власності, які встановлюються відповідними радами).

Постановою Кабінету Міністрів України № 256-р від 23.06.2001 «Про утворення ВАТ «Укртранснафта» погоджено пропозицію НАК «Нафтогаз України» щодо утворення на базі державних акціонерних товариств «Магістральні нафтопроводи «Дружба» (м. Львів) та «Придніпровські магістральні нафтопроводи» (м. Кременчук) дочірнього підприємства НАК «Нафтогаз України» - ВАТ «Укртранснафта» із залишенням 100 відсотків акцій цього товариства у державній власності і передачею їх до статутного фонду НАК «Нафтогаз України».

Пунктами 6.1, 6.2 та 6.3 статуту Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» (нова редакція) затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртранснафта» відповідно до протоколу № 8 від 10.08.2007 року засновником і єдиним акціонером Товариства є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». Акціонер Товариства має право затверджувати розподіл прибутків Товариства. Акціонер Товариства (Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») зобов'язаний виконувати обов'язки передбачені чинним законодавством України та цим Статутом.

Отже, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» є засновником і єдиним акціонером позивача.

З огляду на те, що належність частки в статутному фонді господарського товариства учаснику цивільних відносин визначає його участь у створенні цього товариства, а отже, і його статус, як учасника господарського товариства, відсутність у складі засновників, учасників ВАТ «Укртранснафта» держави, в особі уповноваженого органу, означає відсутність в статутному фонді акціонерного товариства чистки (акцій, паїв), що належить державі, незалежно від того, що держава є одноособовим власником всіх акцій НАК «Нафтогаз Україна».

Аналогічна правова позиція висвітлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16.10.2012 року у справі № К-30223/10.

Так, позивач протягом 2007 року не здійснював виплату будь-яких дивідендів своїм акціонерам, а тому правомірно не здійснював виплату частини прибутку, яка передбачена ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», що підтверджується розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2007 році від 31.07.2007, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.08.2007, прогнозом нарахувань та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) до державного бюджету підприємствами НАК «Нафтогаз України» у серпні 2007 року.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.09.2013 року № К/9991/1732/11.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку що позивач не є платником частини прибутку (доходу) до Державного бюджету України, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік, оскільки частка держави у статутному фонді ПАТ «Укртранснафта» - відсутня.

Крім того, частинами сьомою та восьмою статті 61 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в редакції станом на 12.12.2008, установлено, що господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких знаходиться у власності господарських товариств, частка держави в яких складає не менше 50 відсотків (крім дочірніх компаній та підприємств Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», у тому числі відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» та закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго», що сплачують дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2007 рік, безпосередньо Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» пропорційно розміру частки (акцій, паїв) Компанії у їх статутних фондах), сплачують до 15 грудня 2008 року безпосередньо до Державного бюджету України дивіденди, нараховані за результатами фінансово-господарської діяльності за 2007 рік пропорційно розміру державної частки (акцій, паїв) у статутних фондах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій. Установити, що господарські організації (крім Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" як окремої юридичної особи, її дочірніх компаній та підприємств) за результатом фінансово-господарської діяльності 2007 року сплачують частину чистого прибутку (доходу) до загального фонду державного бюджету відповідно до статті 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (крім частини чистого прибутку (доходу) сплаченої у 2007 році відповідно до зазначеної статті).

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам апелянт, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.06.2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 02.07.2014 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Аліменко В.О.

Кучма А.Ю.