Ухвала суду № 39550542, 01.07.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 липня 2014 року № 810/3859/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» до Кримської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації і зобов’язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство «Кримський ТИТАН» з позовом до Кримської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації і зобов’язання вчинити дії.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Як було зазначено судом, позивач заявив вимоги про визнання протиправним і скасування карток відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; визнання протиправними і скасування рішень про коригування митної вартості товарів; повернення коштів в сумі 18752,51 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що майновими вимогами є будь-які вимоги суб’єктів права, що пов’язані з володінням, користуванням, розпорядженням, обміном, розподілом майна, у тому числі нерухомими і рухомими речами, грошовими коштами тощо.

Рішення суб`єкта владних повноважень, яким визначено грошове зобов`язання, збільшено грошове зобов'язання тощо, породжує підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи, а відтак, вимога про визнання протиправним та/або скасування такого рішення має майновий характер.

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір». За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати і не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат, що встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. У свою чергу, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру розмір судового збору становить 0,03 розміру мінімальної заробітної плати.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2013 року затверджено Законом України від 16.01.2014 № 719-VIІ «Про Державний бюджет України на 2014 рік».

Як вбачається із позовної заяви, позивач просить визнати протиправним і скасувати рішення відповідно до яких підприємству збільшено суму митної вартості товару, а також просить суд зобов’язати відповідача повернути фінансову гарантію у сумі 18752,51 грн., тобто такі позовні вимоги є майновими.

При цьому, слід зазначити, що позовна вимога про визнання протиправними і скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є позовною вимогою немайнового характеру.

Відповідно до поданого позивачем до позовної заяви копії платіжного доручення про сплату судового збору від 20.06.2014 № 19500, позивачем сплачено державне мито за подання позовної заяви у сумі 182,70 грн., що не відповідає судовому збору з урахуванням заявлених позовних вимог.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Отже, ознакою дотримання вимог щодо сплати судового збору є зарахування сплачених коштів до Державного бюджету України, а обов'язок подання належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви покладається на заявника.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем надано суду копія платіжного доручення від 20.06.2014 № 19500, а не оригінал. Крім того, вказане платіжне доручення не містить доказів зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України.

Підтвердженням факту зарахування судового збору до Державного бюджету України може бути засвідчена печаткою та підписом уповноваженої особи відмітка банківської установи на платіжному дорученні про перерахування цих коштів до державного бюджету або довідка відповідної установи державної казначейської служби щодо зарахування вказаних у платіжному дорученні коштів до державного бюджету.

Відповідно до частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Як було зазначено судом, позивач просить суд зобов’язати відповідача повернути фінансову гарантію в сумі 18752,51 грн. Проте, позивачем не надано платіжних документів на підтвердження оплати зазначеної фінансової гарантії у сумі 18752,51 грн.

Крім того, оскільки позовна заява містить вимогу про повернення коштів з Державного бюджету України суду необхідно вирішити питання щодо залучення до участі у справі органу Державної казначейської служби України.

У свою чергу, позивачем у позовній заяві не визначено в якості третьої особи відповідний орган Державної казначейської служби України і не надано копію позовної заяви для третьої особи.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом: подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, виходячи із заявлених позовних вимог (з урахуванням їх майнового та немайнового характеру) із зазначенням належних реквізитів та відміткою про зарахуваня коштів до Державного бюджету України; платіжних документів на підтвердження оплати фінансової гарантії у сумі 18752,51 грн.; визначення в якості третьої відповідного органу Державної казначейської служби України із наданням копії позовної заяви із доданими до неї документами для третьої особи.

Повідомити позивачу, що відповідно до частини четвертої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відкриття провадження в адміністративній справі буде вирішено протягом трьох днів з дня закінчення строку, встановленого для усунення недоліків позовної заяви. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.

Керуючись статтею 106, частиною першою статті 108, статтями 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Кримський ТИТАН» до Кримської митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації і зобов’язання вчинити дії, - залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви до 31 липня 2014 року.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали

Суддя Панова Г. В.