Ухвала суду № 39550307, 23.06.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2794/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

23 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Борисюк Л.П., Кобаля М.І., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінвуд» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р», -

В С Т А Н О В И В:

В зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірки Позивача з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах із ТОВ «КОМПАНІЯ АЛЕКСУС-ЛТД» за період з 01.03.2012 по 30.06.2012, ТОВ «ФОРСАЖ-МЕДІАМАРКЕТ» за період з 01.04.2012р. по 30.04.2012р., ТОВ «САН ЕНД ФАН» за період з 01.05.2012р. по 31.05.2012р., ТОВ «КОМПАНІЯ «ГРИФОН КОНСАЛТ» за період з 01.06.2012р. по 31.08.2012р., ТОВ «ЮВІЛАЙТ» за період з 01.08.2012р. по 30.09.2012р., ТОВ «СЕЛАНІЯ» за період з 01.09.12р. по 30.09.12р., про що складено відповідний Акт від 09.10.2013 року №226/26-57-22-04-09/31023578 (далі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (Т1, а.с.53-66).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог абз. «а» п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого на 871992,00грн. занижено суму податку на додану вартість за період з 01.03.2012р. по 30.09.2012р, в тому числі: за березень 2012 року - 32186,00 грн.; за квітень 2012 року - 158244,00 грн.; за травень 2012 року - 137033,00 грн.; за червень 2012 року - 109300,00 грн.; за липень 2012 року - 81690,00 грн.; за серпень 2012 року - 131598,00 грн.; за вересень 2012 року - 221941,00 грн.

На підставі вищезазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 25 жовтня 2013 року №0001482204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1089990,00 грн., в тому числі на 871992,00 грн. за основним платежем та на 217998,00грн.за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого Головним управлінням Міндоходів у м. Києві та Міністерством доходів і зборів України прийнято Рішення про результати розгляду скарги від 26.12.2013 року №8071/10/2615-10-04 та від 30.019.2014 року №1670/6/99-99-10-01-15, копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.І, а.с. 69-79), та якими оскаржені податкові повідомлення-рішення та Рішення Головного управління Міндоходів у м. Києві залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Як вбачається з Акта, викладені в ньому Відповідачем висновки про безпідставність віднесення Позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за господарськими операціями з його контрагентами обгрунтовано лише Актами ДПІ у Печерському районі м.Києва від 04.07.2012 №2201/22-4/37567248 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Алексус ЛТД" щодо підтвердження відомостей по взаємовідносинам з платником податків ТОВ «ТЕТО» за лютий-березень 2012 року»; від 28.11.2012 №5169/22-4/33498731 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Форсаж-Медіамаркет" щодо підтвердження господарських відносин з сумнівними контрагентами - постачальниками за період з 01.01.2009 по 31.10.2012»; від 12.11.2012 № 4855/22-4/37241245 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Сан Енд Фан» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 09.08.2010 по 31.10.2012»; від 12.11.2012 № 4848/22-2/36048906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.2009 по 31.10.2012.»; від 28.11.2012 №5173/22-8/37700606 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювілайт» з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 по 31.10.2012.»; від 13.11.2012 № 4853/22-8/38291082 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Селанія» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 11.07.2012 по 31.10.2012», копії яких наявні в матеріалах справи (Т.3,а.с.307-366).

Проте, колегія суддів не погоджується із зазначеними висновками Відповідача, оскільки вони спростовуються наявними матеріалами справи.

Між Позивачем та ТОВ «ЮВІЛАЙТ» укладено Договір про виконання пакувальних робіт №ПК-0095 від 01.08.2012р. та Договір купівлі-продажу №ПГ-0101 від 03.09.2012р., копії яких також наявні в матеріалах справи (Т.1,а.с.81-82;92-93;). На підтвердження виконання умов зазначених Договорів Позивачем надано: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові та видаткові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи (Т1,а.с.94-137).

Між Позивачем та ТОВ «САН ЕНД ФАН» укладено Договір про виконання пакувальних робіт №ПК-0008 від 04.09.2012р., копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.138-139). На підтвердження виконання умов зазначеного Договору Позивачем надано: акти приймання-передачі товару для пакування, податкові та видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи (Т1,а.с.140-175).

Між Позивачем та ТОВ «КОМПАНІЯ АЛЕКСУС-ЛТД» укладено Договір про надання послуг №-005 від 03.01.2012р., копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.1,а.с.176-179). На підтвердження виконання умов зазначеного Договору Позивачем надано: здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи (Т1,а.с.197-293;Т2.,а.с.1-48).

Між Позивачем та ТОВ «СЕЛАНІЯ» укладено Договір про надання послуг №Р-0089 від 03.09.2012р., копія якого також наявна в матеріалах справи (Т.2,а.с.49-52). На підтвердження виконання умов зазначеного Договору Позивачем надано: звіти до зазначеного Договору, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи (Т2,а.с.53 -147).

Між Позивачем та ТОВ «ФОРСАЖ-МЕДІАМАРКЕТ» укладено Договір купівлі-продажу №ПГ-0076 від 10.04.2012р., копія якого наявна в матеріалах справи (Т.2,а.с.148-149). На підтвердження виконання умов зазначеного Договору Позивачем надано: видаткові та податкові накладні, платіжні доручення, рахунки-фактури, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.2,а.с.150-173).

Між Позивачем та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» укладено Договір про надання послуг №Р-0053 від 01.06.2012р., копія якого наявна в матеріалах справи (Т.2,а.с.174-177). На підтвердження виконання умов зазначеного Договору Позивачем надано: Звіти до зазначеного Договору, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.2,а.с.178-292;Т.3,а.с.1-84).

Також Позивачем надано його Реєстри виданих та отриманих податкових накладних за березень-вересень 2012 року, а також Обіг рахунку Позивача за березень-вересень 2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи (Т.3,а.с.91-291;292-296).

Згідно із частиною п'ятою ст. 203 та частинами першою, другою ст. 215 Цивільного кодексу України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається; у випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із ст. 1, частиною першою ст. 3 та частинами першою, другою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів не погоджується з посиланням Відповідача в Акті та апеляційній скарзі на нікчемність правочинів, укладених між Позивачем та його контрагентами, тому, як вини та умислу Позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку не встановлено, Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено умислу укладення угод між Позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не надано будь-яких рішень суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «безтоварності» здійснених Позивачем господарських операцій або судових рішень про визнання Договору недійсним, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Ухвалі від 05.12.2012 року (код ЄДРСР 27946361).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно із п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

На виконання господарських зобов'язань, підтвердження надання контрагентами послуг оформлено всі необхідні первинні документи, укладення Договорів спрямовано на реальне настання правових наслідків, вони відповідають економічному змісту та чинному законодавству.

Про відсутність факту здійснення господарських операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників; результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарських операцій, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

З метою встановлення факту здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість має бути підтверджено рух активів у процесі здійснення господарських операцій, при цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарських операцій: договори, акти виконаних робіт тощо; фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності; встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку, що збігається з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною, зокрема, в його Листі від 02.06.2011 року № 742/11/13-11.

Відповідачем до судів першої та апеляційної інстанцій будь-яких доказів на спростування зазначеного та/або відповідних судових рішень щодо визнання договорів між Позивачем і його контрагентами недійсними не надано, у зв'язку з чим, не доведено безтоварності, укладених Позивачем з його контрагентами правочинів, тому, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано оскаржене податкове повідомлення-рішення Відповідача.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Борисюк Л.П.

Кобаль М.І.

.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Борисюк Л.П.

Кобаль М.І.