Ухвала суду № 39548666, 02.07.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кулешова Л.В.

Суддя-доповідач - Яковенко М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року справа №416/545/14-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Яковенко М.М.

судді: Ханова Р.Ф., Гайдар А.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області на постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 04 червня 2014 року по адміністративній справі № 416/545/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася з позовом до суду, в обґрунтування якого посилається на те, вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 06 листопада 1977 року. Її чоловік ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року. З 26 червня 2012 року вона має статус вдови учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 1 категорії, смерть якого пов'язана з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. На час смерті чоловіка вона була на його утриманні.

23 січня 2014 року позивачка звернулася до відповідача з заявою про дострокове призначення їй пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, як вдові інваліда 1 групи, померлого внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановивши її із розрахунку: основної пенсії відповідно до ст..27 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» і додаткової пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.ст. 49,52,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» з нарахуванням надбавки вдові інваліда у розмірі 25 % мінімальної пенсії за віком згідно зі ст..ст.10,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням мінімальної пенсії за віком, який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Листом від 07 лютого 2014 року відповідач відмовив їй в призначені достроково пенсії й зв'язку зі втратою годувальника. Вважає відмову незаконною, оскільки з 01 лютого 2014 року згідно з вищевказаними нормами і з урахуванням положень п.п.9,4,11 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 їй повинна бути призначена, нарахована та виплачена дострокова пенсія у зв'язку зі втратою годувальника. Смерть якого пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи. Позивачка просить визнати незаконною відмову в достроковому призначенні їй пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, визнати її право на призначення їй дострокової пенсії, зобов'язати відповідача здійснити їй дострокове призначення, нарахування та виплату пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, померлого внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, встановивши її із розрахунку: основна пенсія відповідно до ст..27 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», додаткову пенсію у розмірі 50% мінімальної пенсіє її за віком відповідно до положень ст.ст. 49,52,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», додаткова пенсія вдові інваліда війни у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком відповідно до положень ст.ст.10,15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком, який встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відповідний період.

Постановою Лутугинського районного суду Луганської області від 04 червня 2014 року по адміністративній справі № 416/545/14-а (з урахуванням уточненої позовної заяви) позов задоволений частково (а.с.88, 89-92).

Визнані незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 пенсії у зв'язку зі смертю годувальника, як удові учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області призначити ОСОБА_2 пенсію у зв'язку зі втратою годувальника, як удові учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 01 лютого 2014 року.

В задоволенні решти вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального та процесуального права, просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою залишити позов без задоволення (а.с.95). Апелянт вказує на недосягнення позивачем 58 віку, а тому право на дострокову пенсію не має, крім того наголошує на тому, що позивач не відповідає статусу дружини померлого військовослужбовця, яким не був її чоловік.

Розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 06 листопада 1977 року позивачка ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 06 листопада 1977 року (а.с.11).

ОСОБА_3 помер 08 грудня 2011 року, про що свідчить ксерокопія свідоцтва про його смерть від 12 грудня 2011 року (а.с.12). Після смерті чоловіка позивачка повторно шлюб не реєструвала.

Чоловік позивачки - ОСОБА_3 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 19 листопада 1987 року по 19 січня 1988 року у складі військової частини № 73413, що підтверджується архівною довідкою від 18 листопада 2010 року /а.с.66/, мав статус ліквідатора аварії на ЧАЕС 1 категорії (а.с.15), являвся інвалідом першої групи (а.с.14).

Відповідно до експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 06 квітня 2012 року № 265 захворювання, яке привело до смерті ОСОБА_3, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.13).

Позивач має статус вдови ліквідатора аварії ЧАЕС, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою та відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, передбачені п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від наслідків Чорнобильської катастрофи» (а.с.10).

Позивачка на день смерті свого чоловіка мешкала з ним спільно (а.с.57). Трудовий стаж позивачки складає 31 рік (а.с.60-64).

23 січня 2014 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, як вдові ОСОБА_3, інваліда 1 групи, померлого внаслідок Чорнобильської катастрофи (а.с.16).

Листом від 07 лютого 2014 року відповідач відмовив позивачці в призначенні пенсії (а.с.17).

Згідно абзацу 6 пункту 3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків),захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Відповідно до статті 30 Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Батьки військовослужбовців, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років, за наявності страхового стажу не менше 25 років - для чоловіків і не менше 20 років - для жінок.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються: в) батьки та дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ), або якщо вони є інвалідами.

Відповідне зниження пенсійного віку жінкам, установлене абзацом першим цього пункту, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Позивачка народилася 29 квітня 1959 року та на час звернення до відповідача з заявою про призначення їй пенсії мала 54 повних років. Стаж роботи складає 31 рік.

Відповідно до ст..26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: … 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року.

Беручи до уваги, що позивачка на час звернення до відповідача з заявою про призначення їй пенсії у зв'язку зі втратою годувальника мала вік 54 роки, різниця до досягнення 58 років для призначення пенсії за віком становить менше 5 років, а тому позивачка має право на призначення їй пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, як удова учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.

Відповідно до примітки до ст.10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці жінки, а також сержанти(старшини), солдати(матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Крім цього, згідно п.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» до військового обов'язку відносить: проходження військової служби та виконання військового обов'язку в запасі.

Згідно з п.9 ст.1 Закону України „Про військовій обов'язок і військову службу" щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Згідно пункту «г» частини першої статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, встановлені цим Законом для військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей, поширюються також (якщо не передбачено інше) на: військовозобов'язаних, призваних на навчальні, спеціальні або перевірочні збори, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків у період проходження цих зборів, та членів їх сімей.

Таким чином, колегія суддів вважає посилання відповідача на ту обставину, що чоловік позивачки був не військовослужбовцем, а був військовозобов'язаним, а тому позивачка на має права на призначення їй пенсії, є необґрунтованим.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачка має право на призначення їй пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, як удова учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, а дії відповідача по відмові у призначенні такої пенсії є неправомірними.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність здійснити захист порушеного права позивача та часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Керуючись статтями 2, 11, 159, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Лутугинському районі Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Лутугинського районного суду Луганської області від 04 червня 2014 року по адміністративній справі № 416/545/14-а- залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя М.М. Яковенко

Судді Р.Ф. Ханова

А.В. Гайдар