Ухвала суду № 39546938, 11.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 2а-5670/12/1470

Категорія: 8.3.3

Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Ступакова І.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал-Снігурівка" на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал-Снігурівка" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у Миколаївській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.07 р. № 0000902301/0, зобов'язання вчинити певні дії,–

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2008 року ТОВ "Ареал-Снігурівка" звернулось з адміністративним позовом з вимогами:

- визнати нечинним податкове повідомлення - рішення від 11.12.2007р. №0000902301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 7313447грн.;

- зобов'язати Снігурівську міжрайонну державну податкову інспекцію у Миколаївській області виконати не вчинені дії – надати висновок та реєстри Головному Управлінню державного казначейства у Миколаївській області із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню із бюджету, згідно загальної податкової декларації з ПДВ за вересень 2007р. в розмірі 7313447грн.

05 травня 2008 року позивачем було уточнено позовні вимоги:

- скасувати податкове повідомлення - рішення №0000902301/0 від 11.12.2007р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 7313447грн.;

- зобов'язати Снігурівську МДПІ виконати не вчинені дії – надати висновок та реєстри Головному Управлінню державного казначейства у Миколаївській області із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню із бюджету, згідно загальної податкової декларації з ПДВ за вересень 2007р. в розмірі 7313447грн.

Постановою Господарського суду Миколаївській області від 11.06.08р. по справі №1/224/08 в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2009 року по справі №22-а-5826/2008 постанова Господарського суду Миколаївській області від 11.06.08р. по справі №1/224/08 була залишена в силі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 16.10.2012 року по справі №К-18510/09 Постанову Господарського суду Миколаївській області від 11.06.08р. по справі №1/224/08 та Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.09р. по справі №22-а-5826/2008 було скасовано, справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.04.2013р. було прийнято до розгляду зміну (уточнення) позовних вимог позивачем, а саме:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.12.2007р. №0000902301/0.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ТОВ "Ареал-Снігурівка" подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, не повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, у зв’язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Ареал - Снігурівка" зареєстровано, як юридичну особу Снігрівською районною державною адміністрацією 02.10.2007р. (свідоцтво про державну реєстрацію №340710) та відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру займається такими видами діяльності:

- вирощування зернових та технічних культур;

- розведення птиці;

- надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту;

- оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин тощо.

ТОВ "Ареал-Снігурівка" є правонаступником приватного сільськогосподарського підприємства "Ареал".

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником і фактично займається розведенням та реалізацією птиці та курячих яєць, що підпадає під спеціальний режим оподаткування, а саме п.11.21 та п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Позивач подав відповідачу три декларації з податку на додану вартість: загальну декларацію та дві спеціальні декларації (скорочені), в яких відображаються оподатковувані операції у відповідності з пунктами 11.21 та 11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість".

В період з 13.11.07р. по 03.12.07р. податковим органом була проведена перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2007р.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт про результати виїзної позапланової перевірки від 05.12.07р. №591/23-31427847, яким встановлено неправомірне віднесення до складу податкового кредиту загальної податкової декларації з ПДВ №3 за серпень 2007р. податковий кредит в сумі 7313447,00грн., відповідно неправомірно заявлено в загальній податковій декларації з ПДВ №3 за вересень 2007р. суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 7313447,00 грн., чим порушено п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", п.4 постанови КМУ №271 від 26.02.99р.

Перевіркою також було встановлено, що в порушення п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7, п.11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою КМУ від 26.02.99р. №271 сільськогосподарським товаровиробником (позивачем) неправомірно віднесено до складу податкового кредиту загальної податкової декларації з ПДВ №3 в серпні 2007р. суму 7313447грн. та, відповідно, неправомірно заявлено в загальній декларації з ПДВ №3 в вересні 2007р. суму 7313447грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню.

На підставі даного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000902301/0 від 11.12.07р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 7313447,00грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по прийняттю оспорюваного податкового повідомлення-рішення є правомірними.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України «Про податок на додану вартість».

За змістом п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» до 01.01.08р. сума ПДВ, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

На підставі пп.11.29. ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", яким зупинено дію п.7.7 ст.7, п.10.1, п.10.2 ст.10 даного Закону в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, зазначені кошти (сум податку на додану вартість) залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними для придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

За правилами пункту 11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" зупинив дію п.7.7 ст.7 тільки в частині сплати до бюджету ПДВ щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, а не порядку визначення суми податку - як різницю між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли з будь-якої поставки товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Порядок застосування спеціального режиму оподаткування, передбаченого п.11.29 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено Постановою КМУ №271 від 26.02.99р. “Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками ПДВ щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини".

Згідно п.4 вказаного Порядку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію, виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою.

Порядок застосування спеціального режиму оподаткування, передбаченого п.11.21 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість» визначається Постановою Кабінету Міністрів України №805 від 12.05.99 року “Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі".

За правилами п.12 вказаного Порядку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з ПДВ за поставлені ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах.

Залишок податкового кредиту відповідно до згаданих податкових декларацій, тобто від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачем були укладені договори купівлі - продажу кліткового обладнання для утримання курей несучок з ЗАТ "Агромаш-ІФ" та договір купівлі - продажу вантажного автомобілю "Камаз" з ТОВ "Торговий дім "Ліга-Авто".

На виконання умов укладених договорів позивач перерахував ЗАТ "Агромаш-ІФ" згідно платіжного доручення №26 від 01.08.07р. 43666484,40грн., в тому числі ПДВ в сумі 7277747,40грн., отримав від постачальника податкову накладну №125 від 01.08.07р. на суму 43666484,40грн. в тому числі ПДВ – 7277747,40грн.

За вантажний автомобіль "Камаз" позивач перерахував ТОВ "Торговий дім "Ліга-Авто" платіжним дорученням №22 від 31.07.07р. на суму 188000грн., отримав податкову накладну №103 від 31.07.07р. на суму 188000грн., в тому числі ПДВ 31333,33 грн. та податкову накладну №108 від 06.08.07р. на суму 26200грн., в тому числі ПДВ 4366,67 грн.

Згідно кредитного договору від 19.01.2006 року укладеному між приватним сільськогосподарським підприємством "Ареал" та ТОВ комерційний банк "Фінансова ініціатива", позивачу відкрито кредитну лінію.

Вказані вище господарські операції позивач відобразив в загальній декларації по ПДВ за серпень 2007р. та відніс суму ПДВ – 7313447грн. до податкового кредиту, а в податковій декларації за вересень 2007р. визначив суму 7313447грн. як таку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.

Також позивачем було зазначено, що податковий кредит з огляду на п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" по операції з виробництва м'яса птиці становить 7191142,2грн.

Водночас, податковим органом було доведено, що у перевіряємий період відбувалась реалізація живих курок, а не м'яса птиці.

Порядком заповнення та подання податкової декларації з ПДВ затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. №166 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997р. за №250/2054, абз.4 п.1.2 визначено, що податкову декларацію з ПДВ (скорочену) подають також ті платники податку, в яких згідно з чинним законодавством (пункти 11.21, 11.29, 11.35 Закону "Про податок на додану вартість") суми ПДВ повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання.

Отже, сплачена позивачем сума ПДВ за товарно-матеріальні цінності (основні засоби) що використовуються і будуть використовуватися для виробництва власної сільськогосподарської продукції має відображатися, як податковий кредит в спеціальній податковій декларації з ПДВ. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, встановлені зазначеними пунктами.

Тобто, формування податкового кредиту згідно придбаних позивачем основних фондів повинно проводитись відповідно до тієї діяльності в якій використовуються, чи будуть використовуватися такі фонди.

Отже, за наслідками перевірки визначено, що в даному випадку оподаткуванню підлягає не сільськогосподарська продукція, а закуплені основні фонди, які позивачем використовуються для виробництва продукції, тобто, виключно для здійснення операцій, які підпадають під норми п.11.29 Закону "Про податок на додану вартість".

Таким чином, сума ПДВ сплаченого замовником у розмірі 7313447грн. від придбання з ПДВ основних засобів, призначених для здійснення операцій у виробництві продукції птахівництва, яка підлягатиме оподаткуванню ПДВ, повинні включатися в податкову декларацію з ПДВ (скорочену) №2, яку подають платники податку, у яких відповідно до чинного законодавства (п.11.29 Закону "Про ПДВ") суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, бо дане кліткове обладнання призначене для використання позивачем у виробництві продукції птахівництва.

Позивачем неправомірно було заявлено до відшкодування з Державного бюджету (включивши до податкового кредиту загальної податкової декларації) суму ПДВ сплаченого постачальнику у розмірі 7313447грн., що повинно відображатися в спеціальній декларації, який повністю залишається у його розпорядженні для цільового використання.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним судом України у постанові від 24.02.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСРУ 37418993 та у постанові від 09.12.2008 року, номер судового рішення в ЄДРСРУ 3111515, де вказано, що суми податку на додану вартість сплачені сільськогосподарськими товаровиробниками постачальникам під час придбання основних фондів, повинні відображатися лише в спеціальних податкових деклараціях з податку на додану вартість.

При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача по прийняттю оспорюваного податкового повідомлення рішення є правомірними, а отже, дії позивача при поданні зазначених декларацій не відповідають вимогам чинного на той час податкового законодавства.

Оскільки позивач є сільськогосподарським товаровиробником, який спеціалізується на виробництві та реалізації птиці та продукції птахівництва, на нього розповсюджується спеціальний режим оподаткування, передбачений п.11.21 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" в разі реалізації м’яса птиці та 11.29 ст.11 цього ж закону в разі реалізації яєць.

За правилами цього закону визначено, що для сільськогосподарських товаровиробників встановлюється пільговий режим оподаткування, відповідно якого податкове зобов’язання по операціям, що підпадають під дію вказаних пунктів закону, не сплачується до бюджету, а повністю залишається у розпорядженні цих платників податку і спрямовується за цільовим призначенням на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва та на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Таким чином, в спеціальну (скорочену) податкову декларацію включаються не тільки господарські операції з реалізації власної продукції(податкові зобов’язання) – в даному випадку яєць, але й господарські операції з придбання товарів, що стосуються спеціального режиму оподаткування (податковий кредит).

Напрямок відшкодування сум податку на додану вартість, які сплачені в складі ціни придбаних товарно-матеріальних цінностей, залежить від безпосереднього використання таких ресурсів на виробництво оподатковуваних податком на додану вартість товарів (робіт, послуг) та віднесення вартості цих ресурсів до складу їх вартості.

Оскільки, придбані товарно-матеріальні цінності використовуються для виробництва власної сільськогосподарської продукції, то податковий кредит повинен відображатись у спеціальній податковій декларації по податку на додану вартість, а не у загальній, відповідно якій здійснюються розрахунки з бюджетом.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, колегія суддів дійшла висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення винесено податковою інспекцією в межах компетенції та у спосіб, що передбачений законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. В ході судового розгляду представник відповідача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал-Снігурівка" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ареал-Снігурівка" залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року у справі № 2а-5670/12/1470 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду -16 червня 2014 року

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: І. Г. Ступакова