Ухвала суду № 39546762, 02.07.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/2166/14-ц Головуючий у І інстанції Голуб А.В.Провадження № 22-ц/780/3715/14 Доповідач у 2 інстанції МалородКатегорія 45 02.07.2014

УХВАЛА

Іменем України

01 липня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого Малорода О.І.

суддів: Ігнатченко Н.В., Приходька К.П..

при секретарі Бобко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2014 року позивачка звернулася до суду з позовом та просила визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою АДРЕСА_1.

Мотивувала свої вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування квартири.

Посилалася на те, що у вказаній квартирі зареєстровані: вона з дітьми ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_2, її колишній чоловік - відповідач по справі ОСОБА_2, та її мати ОСОБА_3

Вказувала на те, що з ОСОБА_2 вона розлучена згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 17 червня 2013 року, до розлучення і після нього відповідач тривалий час не проживає у вказаній квартирі, не цікавиться нею, не бере участі в її оплаті, та в оплаті комунальних платежів, але до даного часу є прописаним у квартирі, хоча він більше року проживає в будинку своєї матері по АДРЕСА_4 у м. Біла церква.

Також вказувала на те, що у її матері ОСОБА_3 також є власне житло АДРЕСА_2, де вона постійно проживає, однак виписуватися з квартири відповідачка не бажає.

Заочним рішенням суду першої інстанції в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Мотивує тим, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в допиті свідків та не з'ясував належним чином обставини справи, чим порушив норми процесуального права.

Апеляційну скаргу слід відхилити.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії договору дарування квартири нотаріального посвідченого 10 липня 2009 року державним нотаріусом Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Дворко Т.Г. і зареєстрованого в реєстрі № 2-2513, позивачці належить на праві власності квартира за адресою АДРЕСА_3.

Відповідно до копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП КОР "Білоцерківське міжміське бюро технічної інвентаризації" 07 серпня 2009 року за позивачкою було зареєстроване право власності на вищевказану квартиру.

Також судом встановлено, що у вказаній квартирі зареєстрований з 16 грудня 2009 року відповідач ОСОБА_2 та 08 травня 1998 року відповідачка ОСОБА_3. Вказане підтверджується відомостями адресно-довідкового підрозділу ГУДМС України у м. Київ від 27 лютого 2014 року.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є колишнім чоловіком позивачки, шлюб між ними було розірвано відповідно до рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 17 червня 2013 року і вказане рішення набрало законної сили 27 червня 2013 року. Вказане підтверджується копією рішення суду.

Відповідачка ОСОБА_3 є матір'ю позивачки, що вбачається із пояснень позивачки та із копії довідки ЖБК «Домобудівник-2» від 09 вересня 2013 року №98.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з положень ст. 405 ч. 2 ЦК України, ст. 60 ЦПК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачкою не доведено факту відсутності у спірній квартирі відповідачів, як членів сім'ї позивачки, без поважних причин понад один рік.

Колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.

Колегією встановлено, що позивачка з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у зареєстрованому шлюбі з 24 листопада 2007 року, який був розірваний рішенням суду від 17 червня 2013 року, що вступило в законну силу 27 червня 2013 року.

Колегією та судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_2 вселився у спірну квартиру як член сім'ї позивача, оскільки на час реєстрації у вказаній квартирі /16 грудня 2009 року/ перебував у зареєстрованому шлюбі з позивачкою.

Згідно з положенням ст. 156 ЖК України, припинення шлюбних відносин не позбавляє колишнього члена сім'ї власника будинку права на користування жилим приміщенням.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 є матір'ю позивачки та проживає там як член сім'ї власника та, згідно ст. 156 ЖК України, має право користуватися спірним жилим приміщенням нарівні з власником будинку.

На думку колегії, доводи апелянта щодо відмови суду першої інстанції в задоволенні клопотання про допит свідків, не заслуговують на увагу у зв'язку з наступним.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка клопотання про допит свідків не заявляла, згідно журналу судового засідання вказане питання позивачка в засіданні не порушувала, письмового клопотання про допит свідків в матеріалах справи не міститься.

Колегія дійшла висновку, що позивачка не довела обставин, на які посилається як на підставу для задоволення позовних вимог та не подала до суду належних доказів на підтвердження вказаних нею в позові та апеляційній скарзі обставин.

Колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у зв'язку із недоведеністю обставин, на які посилається позивачка.

Колегія вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому згідно з ст. 308 ч. 1 ЦПК України колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст. 308 ч. 1, 315 ЦПК України колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий:

Судді: