Рішення № 39544752, 12.06.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2014 р.Справа № 922/1449/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Реал-банк", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект", м. Харків про стягнення 1884011,42 грн. за участю представників сторін:

позивача - Августова М.В. (дов. № 33 від 27.03.2014 р.)

відповідача - Красніков П.І. (дов. від 28.04.2014 р.)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Реал-банк", звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до ТОВ "Енергоінвестпроект", в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором овердрафту № 466/09-2-08 від 28.03.2013 року у розмірі 1884011,42 грн., яка виникла станом на 11.04.2014 р. у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині повернення кредитних коштів та сплати відсотків.

14.04.2014 р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Харківської області справу № 922/1449/14 було призначено для розгляду судді Шатернікову М.І.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2014 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/1449/14, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 29 квітня 2014 р. об 11:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.04.2014 р. розгляд справи № 922/1449/14 було відкладено на 13 травня 2014 р. о 12:15.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2014 р. розгляд справи № 922/1449/14 було відкладено на 28 травня 2014 р. о 10:00.

У судовому засіданні 28.05.2014 р. було оголошено перерву до 12:00 03 червня 2014 р. та у судовому засіданні 03.06.2014 р. було оголошено перерву до 11:30 12 червня 2014 р. Після перерви судове засідання продовжено у тому ж складі суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд задовольнити їх у повному обсязі, посилається на положення на ст.ст. 525, 610-611, 1054 ЦК України, ст. 193, 229 ГК України, та вказує, що свої зобов'язання щодо надання кредиту позивачем виконані належним чином, проте відповідач до виконання умов договору овердрафту поставився недобросовісно та допустив прострочення виконання договірних зобов'язань, у зв'язку з чим станом на 11.04.2014 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1884011,42 грн.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує, посилається на те, що зобов'язання щодо сплати відповідної суми кредиту їм виконані, вказує на те, що умовами договору про надання овердрафту від 28.03.2013 року № 466/09-2-08 чітко не визначений порядок повернення отриманих від банку коштів, зокрема умови вказаного договору визначають поняття дня погашення заборгованості, але не визначають номер поточного рахунку, на який повинна надійти відповідна сума коштів. Зазначає, що умовами вказаного договору про надання овердрафту не передбачено заборони або будь-якої обмежувальної умови щодо виконання обов'язку по поверненню кредитних коштів іншою ніж відповідач особою безпосередньо за відповідача. За результатами розгляду позовних вимог просить в їх задоволенні відмовити повністю.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, пояснення та заперечення представника відповідача, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

28 березня 2013 року між позивачем ПАТ "Реал Банк" та відповідачем ТОВ "Енергоінвестпроект" було укладено договір про надання овердрафту № 466/09-2-08 відповідно до умов якого позивач надає відповідачу кредит у формі овердрафту, ліміт якого складає 2500000,00 грн. строком користування до 27.03.2014 року (п. 1.4.) з розміром фіксованої плати за користування 26 % річних.

Овердрафт надається відповідачу для оплати платіжних документів на суму, що перевищує залишок на його поточному рахунку, відкритому в банку, в межах встановленого йому ліміту.

Згідно п. 2.2. договору позичальник зобов'язується погасити залишок на рахунку за овердрафтом у межах строку, встановлено п. 1.4. та сплатити нараховані проценти за весь період фактичного знаходження залишку на рахунку.

Строк користування овердрафтом починається з дня виникнення овердрафта та закінчується днем його погашення та сплати нарахованих процентів. Днем погашення вважається день, в який сума протягом операційного дня надійшла на поточний рахунок відповідача - позичальника.

Також, положеннями вказаного договору (п.2.4.) банк має право на договірне списання, тобто в погашення заборгованості, яка виникла, позичальник доручає банку самостійно здійснювати перерахування грошових коштів зі свого поточного рахунку № 2600630127651 без надання додаткових платіжних або інших документів.

Перерахування за цим договором не потребує надання ніяких додаткових документів позичальником і здійснюється банком самостійно.

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін підтверджено, що відповідач отримав від позивача кредит у вигляді овердрафту на загальну суму коштів 1884011,42 грн.

У визначений договором овердрафту строк, тобто до 27 березня 2014 року відповідач кошти позивачу не повернув, через що останній нарахував 36659,38 гривень простроченої заборгованості за процентами, 9164,8 гривень пені за порушення строків повернення кредиту, 182,79 гривень пені за порушення строків сплати відсотків.

Згідно положення статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 610-612 ГК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Отже в даному випаду з огляду на порушення з боку відповідача строків повернення кредитних коштів дає обґрунтовані підстави задля нарахування відповідної неустойки, зокрема визначеної в позовній заяві пені щодо прострочення сплати кредиту та відсотків за його користування.

Як вже було зазначено судом, за загальним правилом зобов'язання повинно бути виконано його сторонами.

Проте, положеннями частини 1 статті 528 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

Зазначена стаття передбачає можливість так званого передоручення виконання, тобто покладення виконання зобов'язання боржником на третю особу. Передоручення виконання є виключенням із загального принципу особистого виконання зобов'язання його сторонами. Разом з тим закон містить в даному випадку дозвільні положення, закріплюючи правило, що передоручення виконання дозволяється, якщо особисте виконання не випливає із положень договору, вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Якщо виконання зобов'язання покладене боржником на третю особу, кредитор не вправі відмовитися від його прийняття, оскільки презюмується, що кредиторові байдуже, хто виконає зобов'язання на його користь.

Дослідженням змісту договору про надання овердрафту від 28.03.2013 року судом не встановлено положень, як б забороняли, або робили неможливим виконання зобов'язань відповідача щодо погашення кредиту третіми особами.

Положення параграфу 2 Глави 71 ЦК України також не передбачають заборону щодо виконання зобов'язання у кредитних правовідносинах стосовно погашення та/або повернення коштів третьою особою.

Отже відсутня пряма заборона як законодавча так і договірна щодо виконання зобов'язання відповідачем по поверненню кредитних коштів третьою особо, та позивач при такому виконанні, запропонованим третьою особою, зобов'язаний його прийняти.

Матеріалами справи підтверджується, що платіжним дорученням № 3158 від 28.04.2014 року ТОВ "НТЦ ЕнергоТех" зі свого поточного рахунку, що відкритий у позивача ПАТ "Реал Банк" здійснило погашення заборгованості за відповідача ТОВ "Енергоінвестпроект" за договором про надання овердрафту № 466/09-2-08 від 28.03.2013 року в сумі 742810,16 грн.

Платіжним дорученням № 1218 від 28.04.2014 року ТОВ "НТЦ Енерготехінвест" зі свого поточного рахунку, що відкритий у позивача ПАТ "Реал Банк" здійснило погашення заборгованості за відповідача ТОВ "Енергоінвестпроект" за договором про надання овердрафту № 466/09-2-08 від 28.03.2013 року в сумі 455736,84 грн.

Платіжним дорученням № 897 від 20.05.2014 року ТОВ "Трістар Енергія" зі свого поточного рахунку, що відкритий у позивача ПАТ "Реал Банк" здійснило погашення заборгованості за відповідача ТОВ "Енергоінвестпроект" за договором про надання овердрафту № 466/09-2-08 від 28.03.2013 року в сумі 1336,90 грн.

Платіжним дорученням № 35 від 21.05.2014 року ТОВ "НВП "Компел" зі свого поточного рахунку, що відкритий у позивача ПАТ "Реал Банк" здійснило погашення заборгованості за відповідача ТОВ "Енергоінвестпроект" за договором про надання овердрафту № 466/09-2-08 від 28.03.2013 року в сумі 373000,00 грн.

Платіжним дорученням № 24 від 19.05.2014 року ТОВ фірма "РЕМ" зі свого поточного рахунку, що відкритий у позивача ПАТ "Реал Банк" здійснило погашення заборгованості за відповідача ТОВ "Енергоінвестпроект" за договором про надання овердрафту № 466/09-2-08 від 28.03.2013 року в сумі 263000,00 грн.

Усього третіми особами за відповідача було сплачена сума у розмірі 1835588,38 грн.

Дослідженням змісту вказаних платіжних документів судом встановлено, що зазначені документи відповідають вимогам статті 17 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976.

При цьому відповідно до положень статті 528 ЦК України позивач - ПАТ "Реал Банк" є зобов'язаним прийняти виконання, запропоноване за боржника - відповідача іншими особами.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на поточному рахунку відповідача № 2600630127651 знаходяться грошові кошти в сумі 730,76 грн., які відповідно до положень п.2.4. договору про надання овердрафту позичальник доручив самостійно перерахувати банку без надання додаткових платіжних або інших документів.

При цьому, як вже було зазначено судом, згідно вказаного пункту договору перерахування за цим договором не потребує надання ніяких додаткових документів позичальником і здійснюється банком самостійно.

Отже загальна сума грошових коштів, що є повернутими позивачу на виконання умов договору про надання овердрафту від 28.03.2013 року № 466/09-2-08 складає 1 836 614,56 грн.

При цьому посилання позивача на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в частині неможливості проводити операції по поточних рахунках суд вважає невмотивованими та безпідставними з огляду на таке.

Положення частини 5 статті 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачає, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.

Отже вказані положення не передбачають права позивача відмовитись прийняти виконання зобов'язання за кредитним договором у будь-який спосіб, при тих обставинах що виконання обов'язку по погашенню кредиту за відповідача третіми особами не є зарахуванням зустрічних однорідних вимог, оскільки такі вимоги не є зустрічними, яким притаманне те, що кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим.

Також виконання обов'язку за боржника - відповідача, третіми особами не є задоволенням вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платіжне доручення, це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Аналогічне положення містить п. 1.4. віще зазначеної Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, який визначає платіжне доручення як розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

При цьому, згідно вказано ж п.1.4. Інструкції розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Отже платіжне доручення, що направлено банку на виконання зобов'язань перед таким банком за своїм змістом не є вимогою.

Що стосується посилання позивача на нібито неможливість списання грошових коштів, що знаходяться на поточному рахунку відповідача, суд зазначає наступне.

Як вже було встановлено судом, умови договору про надання овердрафту від 28.03.2013 року № 466/09-2-08 передбачають, що позичальник доручив самостійно перерахувати банку без надання додаткових платіжних або інших документів, зокрема, п.2.4.

Згідно вказаного пункту договору перерахування за цим договором не потребує надання ніяких додаткових документів позичальником і здійснюється банком самостійно.

Положеннями статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

Пунктом 1.19-1 вказано Закону визначено, що меморіальний ордер, це розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника і внутрішньобанківських операцій відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

Пунктом 6.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлено, що якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника.

Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

В даному випадку договором передбачено, що перерахування здійснюється саме банком - позивачем без надання йому для цього будь-яких інших документів з оку боржника - відповідача.

Відтак невиконання вказаної умови позивачем не може свідчити про порушення порядку повернення коштів з боку відповідача, так як одним із способів виконання зобов'язання щодо погашення заборгованості за кредитним договором передбачено саме договірне списання.

Відтак, з огляду на вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме в частині не повернутих відповідачем позивачу коштів заборгованості та пені в загальній сумі 47 396,85 грн.

Судові витрати у справі по сплаті судового збору підлягають розподілу між сторонами пропорційно до задоволених позовних вимог.

Щодо клопотання відповідача про припинення провадження у справі у зв'язку з наявністю третейської угоди між сторонами, суд зазначає дійсно, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду.

Пунктом 3 Ухвали Конституційного Суду України від 14.10.97 р. (N 44-3) встановлено, що правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ. Натомість, третейський розгляд спорів - це вид недержавної юридичної діяльності.

Статтею 6 Конвенції про захист прав та основних свобод гарантовано право кожної особи, юридичної чи фізичної, на розгляд її справи справедливим неупередженим судом.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав.

Закон України "Про третейські суди" передбачає виключно право, а не обов'язок сторін на звернення до цього суду.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, юридичним особам та суб'єктам підприємницької діяльності гарантовано право звернення до господарського суду, згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Конституція України гарантує кожній особі право на судовий захист своїх порушених прав та законних інтересів. Обмеження права на судовий захист суперечить конституційному принципу.

Таким чином, суд зазначає про відсутність підстав для припинення провадження у справі, а й отже відмовляє в задоволенні клопотання відповідачу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 17, кв. 11; ідент. код 34633789) на користь Публічного акціонерного товариства "Реал Банк" (61072, м. Харків, пр. Леніна, 60; ідент. код 14360721) заборгованість за договором про надання овердрафту № 466/09-2-08 у розмірі 47 396,85 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоінвестпроект" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 17, кв. 11; ідент. код 34633789) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1720,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 17.06.2014 р.

Суддя М.І. Шатерніков