Рішення № 39544622, 26.06.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2014 р. Справа № 911/1947/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль», м. Київдо 1) фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Київська обл., м. Бровари 2) фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Кіровоградська обл., м. Знам'янкапро стягнення 13 376,28 грн., за участю представників:

позивача:Сивець Я.В., довіреність № 23/01/12-01Ю від 23.01.2012 року;відповідача 1:не з'явилися; відповідача 2:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача 1 про стягнення 500,00 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором поруки № 03/03/14-01Ю та до відповідача 2 про стягнення 9 985,85 грн. основного боргу, 320,09 грн. пені, 2 496,47 грн. штрафу, 73,87 грн. 3% річних, а загалом 12 876,28 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 14/01/14-17ПО від 14.01.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 12.06.2014 року.

Через канцелярію суду 12.06.2014 року відповідач 1 надав клопотання у справі про визнання позовних вимог та розгляд справи без участі відповідача 1.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 26.06.2014 року.

Представник відповідача 2 в судове засідання 26.06.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль» (постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір поставки № 14/01/14-17ПО за умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати покупцю текстильну продукцію, надалі - товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, визначених у цьому договорі.

Даний договір набирає сили з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2014 року (п. 10.1 договору).

Ціна, загальна кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором визначається у відповідних накладних та/або в рахунках-фактурах та/або специфікаціях постачальника, які є невід'ємними частинами данного договору. Загальна вартість отриманого товару за договором визначається на підставі підписаних відповідних накладних та/або рахунків-фактур (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 3.2. договору розрахунки за даним договором здійснюються на умовах відстрочення платежу, який складає 30 (тридцять) календарних днів з дня підписання відповідної накладної та/або виставлення рахунку-фактури.

На виконання умов договору позивач у січні 2014 року поставив відповідачу товар на загальну суму 9 985,85 грн., що підтверджується видатковими накладними № ПО-1501-001 від 15.01.2014 року на суму 4 666,10 грн., № ПО-1501-02 від 15.01.2014 року на суму 5 319,75 грн., наявними в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 9 985,85 грн. не розрахувався і має заборгованість перед останнім у сумі 9 985,85 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з продажу товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 9 985,85 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 9 985,85 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України покупець сплачує постачальнику за весь час необґрунтованого користування його коштами 3 (три) відсотки річних від суми заборгованості за кожен день такого прострочення (п. 6.4. договору).

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати переданого товару за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 73,87 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідно до п. 6.3. договору у випадку порушення покупцем п. п. 3.2. та/або 8.1. договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 25 (двадцяти п'яти) відсотків від загальної суми заборгованості, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення. На стягнення пені сторони встановлюють строк позовної давності три календарних року.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 320,09 грн. пені та 2 496,47 грн. штрафу відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 320,09 грн. та штрафу в розмірі 2 496,47 грн., які нараховано позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 року у справі № 06/5026/1052/2011.

З метою забезпечення виконання зобов'язання за договором поставки № 14/01/14-17ПО від 14.01.2014, між фізичною особо-підприємцем ОСОБА_1 (поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль» (кредитор) було укладено договір поруки № 03/03/14-01Ю від 03.03.2014 року, за умовами якого поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором за своєчасне виконання всіх зобов'язань фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (юридична адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), надалі боржник, за договором поставки № 14/01/14-17ПО від 14.0.12014 року, надалі - основний договір, укладеного між ТОВ «Мегаполіс-Текстиль» та Боржником в розмірі передбаченому п. 3.2. договору.

Відповідно до п. 3.2. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за невиконання боржником зобов'язань за основним договором згідно ч. 2 ст. 554 ЦК України в визначеній сторонами сумі 500 (п'ятсот) грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 2 грошового зобов'язання (сплати коштів за поставлений товар) за договором поставки № 14/01/14-17ПО від 14.01.2014 року, позивач просить стягнути з відповідача 1 заборгованість за договором поруки у розмірі 500,00 грн.

З огляду на викладене, вимога про стягнення з відповідача 1 заборгованість за договором поруки у розмірі 500,00 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судовий збір у розмірі 68,29 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача 1 пропорційно задоволених вимог.

Судовий збір у розмірі 1 758,71 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача 2 пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код 37826977) 9 985 (дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 85 коп. основного боргу, 320 (триста двадцять) грн. 09 коп. пені, 2 496 (дві тисячі чотириста дев'яносто шість) грн. 47 коп. штрафу, 73 (сімдесят три) грн. 87 коп. 3% річних, 1 758 (одну тисячу сімсот п'ятдесят вісім) грн. 71 коп. судового збору.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполіс-Текстиль» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, код 37826977) 500 (п'ятсот) грн. боргу, 68 (шістдесят вісім) грн. 29 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 01.07.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак