Ухвала суду № 39544152, 25.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2014 р. Справа № 815/1369/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.,

- Вербицької Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Цемент" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "Цемент" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 07 лютого 2014 року №0000412202 та №0000422202.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що процедура коригування, у зв'язку зі зміною компенсації та переглядом ціни у бік її підвищення оформлена вірно, постачальником та покупцем проведено усі заходи, які передбачені законодавством, а отже факт наявності порушень ст. 192 ПК України є недоведеним, і тому податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідачем позов не визнано, оскільки спірні податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у межах повноважень, що передбачені нормами ПК України, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області №0000412202; №0000422202 від 07 лютого 2014 року.

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції встановив, що ТОВ "Цемент" було надано до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкову Декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року (від 16 січня 2014 року №90087534111), Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової Декларації з податку на додану (Додаток 1) від 16 січня 2014 року №9087534007.

23 січня 2014 року податковим органом проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих в Декларації з податку на додану вартість від 16 січня 2014 року №90087534111 та Додатку №1 до Декларації від 16 січня 2014 року №9087534007 за грудень 2013 року.

За наслідками перевірки складено акт №77/15-54-22-03/31519010 від 23 січня 2014 року "Про результати камеральної/електронної перевірки даних, задекларованих в Декларації з податку на додану вартість від 16 січня 2014 року №90087534111 та Додатку №1 до Декларації від 16 січня 2014 року №9087534007 за грудень 2013 року", відповідно до якого встановлено, що внаслідок порушення вимог п.п.192.1.1 п.192.1 ст. 192, п.п.192.1.2 п.192.1 ст. 192 ПК України, вимог п.14 Розділу 3, п.4.5 Розділу 5 Наказу Міністерства доходів та зборів України №678 від 13 листопада 2013 року "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" за грудень 2013 року, занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 965 345 грн., завищено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 2 696 209 грн.

28 січня 2014 року позивачем подано заперечення на вказаний акт перевірки, які відповідно до листа №1657/10/15-54-22-02 від 04 лютого 2014 року залишені без задоволення, а висновки акта перевірки без змін.

На підставі акта перевірки №77/15-54-22-03/31519010 від 23 січня 2014 року ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000412202 від 07 лютого 2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1 448 017 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000422202 від 07 лютого 2014 року, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на суму 2 696 209 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача без проведення документальної перевірки щодо достовірності заповнення гр.8 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, були відсутні підстави згідно акта камеральної перевірки приходити до висновку про порушення ТОВ "Цемент" вимог п.п.192.1.1, п.192.1.2 п.192.1 ст. 192 ПК України та, відповідно, приймати податкові повідомлення-рішення №0000412202 та №0000422202 від 07 лютого 2014 року.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.192.1 ст. 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Підпунктом 192.1.1 п.192.1 ст. 192 ПК України визначено, що якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок коригування податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

Згідно акта перевірки ТОВ "Цемент" порушено вимоги п.п.192.1.1, п.п.192.1.2 п.192.1 ст. 192 ПК України, а саме при заповненні гр.8 Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової Декларації з податку на додану вартість №9087534007 від 16 січня 2014 року не відображено підстави для проведення коригування обсягів поставки та сум податку на додану вартість по контрагенту ПАТ "Подільський цемент", які пов'язані з поверненням товарів відповідно вимог п.14 Розділу 3, п.4.5 Розділу 5 Наказу Міністерства доходів та зборів України "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" проведено збільшення податкового кредиту на загальну суму 3 661 554 грн.

Колегія суддів вважає ці висновки необґрунтованими, оскільки вказаний акт перевірки містить суперечності, а саме в п.2 акта вказано, що згідно поданого розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової Декларації з податку на додану вартість №9087534007 від 16 січня 2014 року ТОВ "Цемент" у гр.8 Додатку "Підстава для коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість" зазначено "зміна ціни" та в цьому ж пункті, податковим органом зазначено, що ТОВ "Цемент" не відображено підстави для проведення коригування обсягів поставки та сум податку на додану вартість по контрагенту ПАТ "Подільський цемент".

Разом з цим, позивачем надано розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної ПАТ "Подільський цемент", на підставі яких здійснено коригування сум податку на додану вартість, відповідно до яких причиною коригування є саме "зміна ціни".

Як вбачається з матеріалів справи, 23 січня 2014 року податковим органом проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих в Декларації з податку на додану вартість від 16 січня 2014 року №90087534111 та Додатку №1 до Декларації від 16 січня 2014 року №9087534007 за грудень 2013 року.

Відповідно до пп.75.1.1, п.п.75.2.1 п.75.1 ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що актом камеральної перевірки №77/15-54-22-03/31519010 від 23 січня 2014 року не встановлено порушень відображення у рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або порушень методології проведення цих розрахунків, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Отже, враховуючи обмеженість предмету дослідження камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта стосовно необхідності ТОВ "Цемент" надання розрахунків корегування, копій первинних документів бухгалтерського обліку та інших документів, які б свідчили про правомірність коригування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів також акцентує увагу на тому, що податковим органом в апеляційній скарзі не наведено жодних доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції стосовно того, що у ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області без проведення документальної перевірки щодо достовірності заповнення гр.8 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість, були відсутні підстави згідно акта камеральної перевірки приходити до висновку про порушення ТОВ "Цемент" вимог п.п.192.1.1, п.192.1.2 п.192.1 ст. 192 ПК України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податковим органом не доведено правомірності своїх дій в ході проведення камеральної перевірки, у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення №0000412202 та №0000422202 підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя:

Суддя:

Суддя: