Ухвала суду № 39543882, 18.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 р. м.Львів Справа № 876/212/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Коваля Р.Й.,

суддів: Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши у в письмовому провадженні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.11.2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про зобов'язання призначити пенсію,

встановив:

У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (далі - УПФУ в Тернопільському районі) про зобов'язання призначити пенсію.

Позивач вказував, що він у серпні 2012 року звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідач листом від 10.09.2012 року за № 1217/09 відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки позивач працював за сумісництвом на декількох роботах у зв'язку із чим не був задіяний повний робочий день.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.11.2012 року позов задоволено.

Зобов'язано УПФУ в Тернопільському районі призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26.06.2012 року, зарахувавши стаж роботи з 11.07.1983 року по 26.02.1990 року на посаді гірничого майстра кам'яного кар'єру села В.Глибочок Тернопільського району Тернопільської області в Тернопільському райпобудкомбінаті Тернопільської спецрембуддільниці Тернопільської дільниці механізації і комплектації та Тернопільського облпобудтрембудтресту; та з 02.02.2010 року по 24.06.2011 року на посаді майстра гірничого у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Сидорівський бровар».

Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач в серпні 2012 року звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно із п.б ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідач листом від 10.09.2012 року № 1217/09 відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки позивач працював за сумісництвом на декількох роботах, у зв'язку з чим не був задіяний повний робочий день, а тому пільговий стаж становить лише 02 р. 09 м. 01 дн, що є меншим за необхідний пільговий стаж роботи, передбачений п.«б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно із частиною першою статті 69 та статтею 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи мають працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 р., при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах згідно із п.п.«а», «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпе-чення» застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгово-го стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.

Згідно зі ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. № 637, також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Із трудової книжки видно, що позивач, відповідно до наказу № 14 від 02.02.2010 року, 02.02.2010 року прийнятий на посаду майстра гірничого у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Сидорівський бровар», де працював до 24.06.2011 року та звільнений на підставі наказу № 34 від 24.06.2011 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30.11.2006 року встановлено, що ОСОБА_2 із 11.07.1983 року по 26.02.1990 року працював на посаді гірничого майстра кам'яного кар'єру села В.Глибочок Тернопільського району Тернопільської області в Тернопільському райпобуткомбінаті Тернопільської спецрембуддільниці Тернопільської дільниці механізації і комплектації та Тернопільського облпобудрембудтресту.

Згідно із ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до переконання про наявність достатніх доказів для зарахування періоду роботи з 11.07.1983 року по 26.02.1990 року та з 02.02.2010 року по 24.06.2011 року до пільгового стажу, який дає право позивачу отримати пенсію за віком на пільгових умовах.

Покликання апелянта на те, що позивач не працював повний робочий день на вказаних вище роботах, оскільки був задіяний на інших роботах по сумісництву, не знайшли відображення у матеріалах справи, та в порушення ч.2 ст.71 КАС України відповідачем жодним доказом не підтверджено такі твердження.

Частиною першою статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З врахуванням викладеного судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськ-районного суду Тернопільської області від 12.11.2012 року в адміністративній справі № 1915/15872/2012 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк