Ухвала суду № 39543225, 24.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7672/13-а

Категорія: 10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Марин П. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року по справі за позовом Котовського міськрайонного центру зайнятості до Південної митниці Міндоходів про стягнення 24983,55 грн., -

В С Т А Н О В И В:

05.11.2013 року Котовський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду першої інстанції з позовом до Південної митниці Міндоходів про стягнення суми виплаченого гр. ОСОБА_3 забезпечення та вартості наданих соціальних послуг в розмірі 24983,55 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року адміністративний позов Котовського міськрайонного центру зайнятості задоволено.

Стягнуто з Південної митниці Міндоходів на користь Котовського міськрайонного центру зайнятості кошти у розмірі 24983 /двадцять чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят три/ грн. 55 коп. до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

16.12.2013 року Південна митниця Міндоходів подала апеляційну скаргу на вказану постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилався на те, що наказ про звільнення ОСОБА_3 був прийнятий Державною митною службою України, тоді як Південною митницею Міндоходів не приймалось будь-яких рішень, які порушували права та законні інтереси ОСОБА_3, а тому відсутні підстави для стягнення виплачених вказаній особі сум допомоги по безробіттю саме з відповідача.

Крім того, Південна митниця Міндоходів зазначила, що наказ про припинення виплати ОСОБА_3 допомоги по безробіттю був прийнятий Котовським міськрайонним центром зайнятості 18.06.2013 року, а тому, на думку апелянта, позивач безпідставно виплачував ОСОБА_3 кошти в період з 12.06.2013 року (з дня поновлення на роботі).

Зважаючи на зазначене апелянт вважає, що в даному випадку відсутні підстави для задоволення позовних вимог Котовського міськрайонного центру зайнятості.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 20.11.2013 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Котовському міськрайонному центру зайнятості.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 проходив службу в митних органах України та з 09.02.2005 року та з 02.04.2012 року на посаді старшого інспектора оперативного сектору №2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці.

Наказом Державної митної служби України від 20.06.2012 року № 1279-к «Про припинення перебування на державній службі» було припинено перебування ОСОБА_3 на державній службі в митних органах України.

На підставі заяви ОСОБА_3, наказом Центру зайнятості від 04.07.2012 року № НТ 120714 останньому з 04.07.2012 року було надано статус безробітного і відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» розпочата виплата допомоги по безробіттю у розмірі встановленому законодавством.

В свою чергу, постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року по справі №1570/4543/2012 було визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України №1279-к від 20.06.2012 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України старшого інспектора оперативного сектору №2 відділу боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці ОСОБА_3, зобов'язано Державну митну службу України поновити ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора оперативного сектору №2 відділу боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці. Зобов'язано Південну митницю нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 21.06.2012 року по день фактичного поновлення на посаді та допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора оперативного сектору №2 відділу боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці та в частині зобов'язання Південної митниці виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць (а.с. 20-23).

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2013 року постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року було змінено та викладено резолютивну частину постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року в іншій редакції: «Скасовано наказ Державної митної служби України №1279-к від 20.06.2012 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України старшого інспектора оперативного сектору №2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці. Зобов'язано Державну митну службу України поновити ОСОБА_3 на посаді старшого інспектора оперативного сектору №2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці». В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року залишено без змін.

Відповідно до наказу Котовського міськрайонного центру зайнятості від 18.06.2013 року № НТ 130618 ОСОБА_3 був знятий з обліку в центрі зайнятості з припиненням відповідних виплат у зв'язку з поновленням на роботі за рішенням суду.

Згідно довідки, наданої Котовським міськрайонним центром зайнятості ОСОБА_3 за період з 04.07.2012 року по 31.05.2013 року було виплачено допомогу по безробіттю в загальному розмірі 24983,55 грн. (а.с. 27).

23.07.2013 року Котовським міськрайонним центром зайнятості було направлено на адресу Південної митниці Міндоходів претензію на суму 24983,55 грн.

У відповідь на претензію позивача Південна митниця Міндоходів направила лист від 23.08.2013 року № 3.1/01-6/3951, в якому повідомила про неможливість задоволення зазначеної претензії.

У зв'язку з вказаним Котовський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з Південної митниці Міндоходів суми виплаченої ОСОБА_3 допомоги по безробіттю в загальному розмірі 24983,55 грн.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог Котовського міськрайонного центру зайнятості, зважаючи на наступне:

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби - військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

Вимогами статті 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такий вид компенсації при втраті роботи, як виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до підпункту 2 пункту 5.5 розділу 5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року № 307, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (з дня поновлення на роботі).

Підпунктом 1 пункту 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян. які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня поновлення безробітного на роботі за рішенням суду. При цьому в картці робиться запис про прийняття на роботу, зазначаються дата та номер наказу. Повернення виплачених безробітному коштів здійснюється відповідно до частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Частиною 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Згідно з пунктами 7, 8, 9 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №7-1, рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти. У разі відмови особи повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства. Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Таким чином, обов'язок по компенсації Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду законодавством покладається на роботодавця, яким в даному випадку виступає Південна митниця.

Вимогами частини 1 статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою-підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Отже, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду, тобто з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою-підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення.

Як зазначає апелянт в поданій апеляційній скарзі, ОСОБА_3 був поновлений на посаді старшого інспектора оперативного сектору № 2 оперативного відділу служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Південної митниці наказом Державної митної служби від 12.06.2013 року № 1016-к, виданим на виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11.10.2012 року,

В свою чергу, звертаючись з позовом до суду, позивач наполягав на стягненні з Південної митниці Міндоходів суми виплаченої ОСОБА_3 допомоги по безробіттю саме за період з 04.07.2012 року по 31.05.2013 року.

Таким чином, посилання апелянта на незаконність вимог позивача про стягнення з Південної митниці Міндоходів коштів, які були виплачені ОСОБА_3 після поновлення його на роботі є необґрунтованими, оскільки такі позовні вимоги Котовським міськрайонним центром зайнятості не заявлялись. Сума коштів, на стягненні якої наполягає позивач вирахована за період з 04.07.2012 року по 31.05.2013 року, а саме з моменту призначення відповідної виплати по безробіттю ОСОБА_3 до моменту його поновлення на роботі за рішенням суду.

Вірним є висновок суду першої інстанції стосовно того, що виплачені суми допомоги по безробіттю підлягають стягненню саме з Південної митниці Міндоходів.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, утримується із роботодавця.

Згідно п. 10 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" роботодавець - це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що відповідно до п.п.14.1.222. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими;

В свою чергу, згідно записів у трудовій книжці роботодавцем ОСОБА_3 є саме Південна митниця.

Таким чином, враховуючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 року № 229 "Про утворення територіальних органів Міністерства доходів та зборів" Південна митниця реорганізована шляхом приєднання до Південної митниці Міндоходів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що саме Південна митниця Міндоходів зобов'язана сплатити на користь Котовського МЦЗ суму коштів, витрачених Котовським МЦЗ на виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_3 в розмірі 24983,55 грн.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Південної митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М

Яковлєв О.В.