Ухвала суду № 39543215, 10.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а/1570/4619/2011

Головуючий 1-ї інст. - Федусик А. Г. Категорія № 8.3.3

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі заяву державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про перегляд ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерело» звернулось до суду першої інстанції з позовом до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 року №0000662301, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів у сумі 320 248,00 грн. (в тому числі 249798 грн. за основним платежем та 62450 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 року, було частково задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» та скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області від 30.05.2011 року №0000662301 про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Джерело» суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 249798 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 62450 грн.

В іншій частині вимог відмовлено.

25.03.2014 року державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області подала до Одеського апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що позивачу стали відомі істотні обставини, які не були і не могли бути відомі на час розгляду справи, і які не могли бути подані в якості доказів. В якості нововиявлених обставин податкових орган посилався на наявність вироку Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2012 року, яким було встановлено факт фіктивності підприємств - контрагентів ТОВ «Джерело», що на думку податкового органу свідчить про безтоварність здійснюваних вказаним товариством операцій.

У зв'язку з вказаним, заявник просив скасувати ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 року, апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби задовольнити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року скасувати.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що заява державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про перегляд ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 року за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Звертаючись до Одеського апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області, посилалась на наявність обставин, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові - відповідачу раніше.

В обґрунтування поданої заяви, податковий орган зазначив, що 20.02.2014 року (вх.408/9 від 20.02.2014 року) на адресу Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області від прокуратури Одеської області надійшов лист від 12.02.2014 року за №04/5/8090-11 разом з додатком - постановою про призначення позапланової перевірки від 11 лютого 2014 року, в якій зазначено, що директор ПП «Південь-Агросервіс» ОСОБА_2 погодилась на пропозицію невстановлених осіб зареєструвати на своє ім 'я підприємство за грошову нагороду та ним у подальшому не керувала, податкову звітність не складала та не підписувала, угод з контрагентами не укладала, податкових накладних на їх адресу не складала та не підписувала, що підтверджується вироком Приморського районного суду м. Одеси, яким ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 cт. 27 ч. 2 cт. 205, ч. 5 cт. 27 ч. 3 cт. 212 КК України.

Заявник посилався на те, що в основу рішення апеляційного суду від 28.11.2012 року було покладено висновок про наявність реальної підприємницької діяльності у правовідносинах між TOB «Джерело» (ЄДРПОУ 25934519) та ПП «Південь-Агросервіс», так як на момент розгляду справи у суді апеляційної інстанції суд керувався доказовою базою, в якій був відсутній вирок Приморського районного суду м. Одеси, яким директора ПП «Південь-Агросервіс» ОСОБА_2 визнано виною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України.

Податковий орган вважає, що висновки зроблені у вироку Приморського районного суду м. Одеси є істотними обставинами для розгляду справи, оскільки ними встановлено безтоварність здійснення господарських операцій та непричетність директора ПП «Агроресурс-Південь» ОСОБА_3 та директора ПП «Південь-Агросервіс» ОСОБА_2 до підписання бухгалтерських документів, тобто вироком Приморського районного суду м. Одеси спростовуються факти, які було покладено в основу рішення апеляційного суду.

Зважаючи на те, що вказані обставини існували під час розгляду справи Одеським апеляційним адміністративним судом, але не були і не могли бути відомі заявникові, а тому не були досліджені судом апеляційної інстанції та не були враховані, ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області вважає, що в даному випадку є підстави для перегляду ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами.

Дослідивши подану ДПІ у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а також дослідивши матеріали справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно ч. 1 ст. 245 КАС України постанова або ухвалу суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

За змістом наведеної норми процесуального права, до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.

В свою чергу, істотними обставинами справи є такі обставини, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі ні особам, які беруть участь у справі, ні суду, який розглядав її та вирішував спір по суті.

Таким чином, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело» до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.05.2011 року №0000662301, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів у сумі 320 248,00 грн., як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції, державна податкова інспекція посилалась на наявність постанови про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного створення ПП «Південь-Агросервіс».

При цьому, до суду першої інстанції відповідачем були подані в якості доказів постанова про перекваліфікацію складу злочину та порушення кримінальної справи від 21.07.2011 року, висновок № 12428/02 судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами кримінальної справи № 01201000109 від 05.10.2011 року,прокол допиту свідка - ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 64-79).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що державній податковій інспекції у Комінтернівському районі Одеської області було достеменно відомо про порушення кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва, тобто створення невстановленими особами суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Південь-Агросервіс».

Також слід зазначити, що при оскарженні державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби в касаційному порядку ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 року, касатором до касаційної скарги була додана копія вироку Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2012 року по справі №1-1522/1640/12 щодо визнання керівника ПП «Агроресурс-Південь» ОСОБА_3 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 cт. 27 ч. 2 cт. 205 КК України.

Зазначене також свідчить про те, що відповідачу було відомо про наявність зазначеного вироку Приморського районного суду м. Одеси.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Однак, податковим органом не з'ясовувалось питання чи прийнято судом рішення по вказаній кримінальній справі, порушеній по факту фіктивного підприємництва (створення невстановленими особами суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Південь-Агросервіс»), та не заявлялось клопотань у судах першої та апеляційної інстанції щодо сприяння в отриманні вказаної інформації.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності посилання відповідача на те, що на час розгляду справи державній податковій інспекції у Комінтернівському районі не могло бути відомо про постановлення Приморським районним судом м. Одеси вироку, яким ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні злочинів передбачених ч. 5 cт. 27 ч. 2 cт. 205, ч. 5 cт. 27 ч. 3 cт. 212 КК України.

Крім того, за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Встановлені вироками Приморського районного суду м. Одеси від 06.11.2012 року обставини не спростовують реальність спірних операцій, оскільки фінансово-господарські правовідносини між позивачем та ПП «Південь-Агросервіс», ПП «Агроресурс-Південь» у цих кримінальних справах не досліджувалися.

Сама ж по собі фіктивність реєстрації контрагента не може бути безпосереднім свідченням одержання платником необґрунтованої податкової вигоди без підтвердження факту відсутності реального здійснення господарських операцій. Доказів того, що позивач знав або повинен був знати, що керівник ПП «Південь-Агросервіс» - ОСОБА_2 та керівник ПП «Агроресурс-Південь» - ОСОБА_3 були номінальними, податковим органом до суду не надано, узгодженості дій позивача та його контрагента, спрямованих виключно на штучне створення умов для виникнення податкової вигоди, відповідачем не доведено.

Висновок податкового органу про те, що вироки суду в кримінальних справа, якими визнано винними та засуджено директора ПП «Південь-Агросервіс» та директора ПП «Агроресурс-Південь», в т.ч. за ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництвом), свідчить про те, що підприємства не могли здійснювати фінансово-господарську діяльність, а також здійснювати фактичні дії, спрямовані на виконання взятих на себе зобов'язань, є таким, що не ґрунтується на положеннях закону.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2, ч. 4. ст. 91 Цивільного кодексу України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена лише за рішенням суду. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Відповідно до ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Тому, засудження керівника підприємства не є підставою для припинення цивільної правоздатності підприємства - здатності мати процесуальні права та обв'язки.

З матеріалів справи вбачається, що при розгляді вказаної адміністративної справи судами як першої, так і апеляційної інстанції, досліджувався факт товарності операцій, здійснюваних між ТОВ «Джерело» та ПП «Південь-Агросервіс» і ПП «Агроресурс-Південь», за результатами чого, на підставі первинних документів, було встановлено факт реальності вказаних господарських операцій.

Таким чином, за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення податкового кредиту, наявності первинних документів, в тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, будь-які порушення постачальником товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути самостійною підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому, за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару, зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту.

Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

В свою чергу, лише достовірне встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на податковий кредит.

При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на доказах, що відповідають критеріям, визначеним у статті 70 Кодексу, тобто бути належними, допустимими і достовірними.

Таких доказів державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області надано не було.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у порушення вимог частини 2 статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявником не зазначено обставин, що могли вплинути на судове рішення Одеського апеляційного адміністративного суду, але не були відомі та не могли бути відомі цьому суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

За вказаних обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що заява відповідача про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2012 року не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене і керуючись ст.ст. 157, 245, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про перегляд ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2012 року за нововиявленими обставинами.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв