Ухвала суду № 39543211, 27.06.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

----------------------

У Х В А Л А

27 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2-а-12592/09/1570

Категорія: 9.2 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді Димерлія О.О.

суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року по справі за позовом Державної податкової інспекції у м. Іллічівську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій , -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Іллічівську (далі - позивач, ДПІ) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, апелянт) в якому просить стягнути з відповідача штрафну (фінансову) санкцію за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 39250грн. на р/р 31117104700015 код платежу 210809 відкритий на ім'я ВДК м. Іллічівська, банк ГУДКУ Одеської області, МФО 828011, код 23215045.

За наслідками розгляду адміністративного позову Одеським окружним адміністративним судом 06 квітня 2010 року прийнято постанову про задоволення адміністративного позову.

Суд першої інстанції присудив до стягнення з позивача штрафну санкцію у сумі 39250 грн., виходячи з правомірності дій ДПІ при проведенні перевірки та прийнятті рішення, оскільки дані обставини досліджувались Одеським апеляційним адміністративним судом у постанові від 23.10.2007 року.

Відповідач звернувся з апеляційною скаргою та просить скасувати вказане рішення з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що у відповідача відсутні докази правомірності проведення перевірки .

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа - підприємець 27.03.2002 року, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.7) та як платник податків знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у м. Іллічівську з 28.03.2002р. за №183 (а.с.10).

В період з 08 по 12 жовтня 2007 року Державна податкова інспекція у м. Іллічівську здійснила планову документальну виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р., за наслідками якої був складений акт від 12.10.2007р. №2559/17-01.

Відповідач був ознайомлений з актом та вчинив запис, а саме: заперечення, у якому зазначено, що при прийманні грошових коштів за надання послуг підприємець виписує (квитанції) прибуткові ордера, квитанції видає учням та дані вносить в касову книгу, про що свідчить підпис на ньому (а.с.14).

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на численні порушення, які мали місце при проведенні планової виїзної перевірки, за результатами якої складено акт №2559/17-01 від 12.10.2007 року.

Апеляційний суд не може погодитися з вимогами апеляційної скарги, оскільки постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14.09.2009 року (а.с.78), яка набула законної сили, було встановлено, зокрема, правомірність проведення перевірки.

Також зазначеною постановою встановлено, що суму валового доходу за період з 01.07.2004р. по 30.06.2007р. у розмірі 7850грн. (ІІ півріччя 2004 року-1800грн., 2005р.- 1900грн., 2006р. 2550грн., І півріччя 2007р. 1600грн.) слід вважати валовим доходом підприємця, отриманим без застосування реєстраторів розрахункових операцій у порушення п.1 ст.3 розділу ІІ Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265

Відповідно до п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Зазначене підтверджує правомірність розрахунку суми штрафної санкцій ДПІ у м. Іллічівську: 7850грн.х5=39250грн.

Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними твердження відповідача відносно не правомірності проведення позивачем перевірки з 08 по 12 жовтня 2007р. та не законності винесеного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.10.2007р. на суму 39250 грн., та вважає правильним посилання суду першої інстанції на те, що дані обставини досліджувались Одеським апеляційним адміністративним судом у постанові від 14.09.2009р. (а.с.78) та встановлено правомірність дій ДПІ при проведенні перевірки та прийнятті рішення, тому відповідно до ч.1 ст.72 КАС України вони не потребують доказуванню в цій справі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 195,196, 198, 200, 206, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з часу отримання копії рішення сторонами.

Суддя-доповідач:

Судді: