Рішення № 39543134, 23.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9296/14

23.06.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛІАНІ ТРЕЙДІНГ"

до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМ ОНЛАЙН"

про стягнення збитків в сумі 65.205,64 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: не з'явилися;

третьої особи: не з'явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛІАНІ ТРЕЙДІНГ" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору товариство з обмеженою відповідальністю "ДОМ ОНЛАЙН", про стягнення збитків в сумі 65.205,64 грн.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі – відділ ДВС) у відкритому виконавчому провадженні з виконання рішення суду, замість вжиття заходів з виконання судового наказу, після семиденного строку, відведеного третій особі для добровільного виконання судового рішення, винесено постанову про стягнення з третій особи виконавчого збору. Як вказує позивач, відділом ДВС порушені строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження" для виконавчого провадження. Відповідачем, в межах виконавчого провадження, стягнуто з третьої особи 10.722,64 грн. За твердженнями позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем судового рішення позивачеві завдано збитків на суму 65.205,64 грн.

З урахуванням наведених вище обставин, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача збитків в сумі 65.205,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2014 прийнято позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛІАНІ ТРЕЙДІНГ" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/9296/14. Розгляд справи судом призначено на 23 червня 2014 року.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві та третій особі на адресу їх місцезнаходжень, які відповідають відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Крім того, в матеріалах даної справи міститься повідомлення поштового зв’язку про вручення особі за довіреністю відповідача поштового відправлення суду. Враховуючи наведене, відповідач і третя особа повідомлені судом про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Відповідач правом, забезпеченим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов до суду не подав у зв'язку із чим, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Від третьої особи на вимогу суду, викладеної в ухвалі від 20.05.2014, письмових пояснень по суті спору до суду не надходило.

Від позивача 29 травня 2014 року до господарського суду надійшло клопотання від 28.05.2014 про залучення до участі у даній справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Держану казначейську службу України.

Клопотання позивача від 28.05.2014 судом відхилено, як безпідставне.

Відповідач і третя особа своїх повноважних представників в судове засідання не направили, від вказаних сторін судового процесу обґрунтованих письмових пояснень з даного приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 23 червня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд, –

В С Т А Н О В И В :

07 лютого 2012 року відділом державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі – відповідач) прийнято наказ Господарського суду міста Києва від 10.01.2012 № 13/490 (далі – судовий наказ) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ДОМ ОНЛАЙН" (далі – третя особа/боржник) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛІАНІ ТРЕЙДІНГ" (далі – позивач) грошових коштів в сумі 75.928,28 грн до виконання та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 31058030.

Згідно другого пункту постанови від 07.02.2012, відповідач надав третій особі семиденний строк для виконання судового наказу добровільно.

Як визначено у третьому пункті постанови від 07.02.2012, при невиконанні рішення третьою особою в добровільному порядку у наданий строк, судовий наказ буде виконуватися в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору в сумі 7.592,83 грн та 50,00 грн – витрат пов'язаних з провадженням виконавчих дій.

За приписами частин 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (редакція від 22.12.2011) (далі – Закон) державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника – у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

15 лютого 2012 року відповідачем винесено постанову про стягнення з третьої особи виконавчого збору в розмірі 7.592,83 грн.

04 квітня 2012 року відповідач виніс постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника та вжито захід, спрямований на примусове виконання наказу, шляхом звернення стягнення на кошти, які наявні на поточних рахунках третьої особи.

15 травня 2012 року відповідачем стягнуто з третьої особи грошові кошти в розмірі 10.722,64 грн, які були перераховані відповідачем на корить позивача, що підтверджується випискою з поточного рахунку позивача, яка міститься в матеріалах справи у вигляді засвідченої копії.

Також, 15 травня 2012 року відповідачем стягнуто з відповідача виконавчий збір в розмірі 1.191,40 грн.

29 грудня 2012 року відповідачем винесено постанову про повернення судового наказу позивачеві в порядку, визначеного п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону, тобто у зв'язку із відсутністю в боржника майна у вигляді грошових коштів на його поточних рахунках, нерухомого та рухомого майна. Також, з пункту 2 вказаної постанови вбачається, що судовий наказ може бути повторно пред'явлений до виконання в термін до 29 грудня 2012 року.

Таким чином, судовий наказ виконано відповідачем частково в сумі 10.722,64 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок таких обставин. На думку позивача, відповідачем порушені строки примусового виконання рішення суду, встановлених ч. 1 ст. 27 Закону, і в результаті чого відповідачем завдано позивачеві збитки в розмірі 65.205,64 грн.

З урахуванням вищенаведеного, позивач користуючись правом, забезпеченим ст. 87 Закону та ст. 22 Цивільного кодексу України, звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача збитків в розмірі 65.205,64 грн.

Положеннями ч. 2 ст. 87 Закону встановлено, що збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до 1 і 2 абзаців п. 9 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (в редакції роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.12.2007 № 04-5/239) у вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок невиконання рішення суду, господарським судам слід враховувати, що для висновку про наявність безпосереднього причинного зв'язку між невиконанням судового рішення, яке набрало законної сили, та заподіяною шкодою недостатньо встановити тільки факт невиконання судового рішення та неотримання кредитором присудженого судом. Під час розгляду справи суду необхідно встановити, чи могло бути таке судове рішення фактично виконане в момент пред'явлення його до виконання, зокрема, чи мав боржник майно, достатнє для виконання судового рішення в порядку та у спосіб, зазначений в ньому, чи не було це майно обтяжене іншими зобов'язаннями, які перешкоджали б виконанню рішення, чи були заявлені в цей час вимоги інших стягувачів на майно боржника тощо.

У розгляді позовів про відшкодування шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій державних виконавців при виконанні судового рішення, слід враховувати, що згідно зі статтею 82 Закону України "Про виконавче провадження" на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або відмову від вчинення ними дій може бути подано скаргу до начальника відповідного органу державної виконавчої служби або до відповідного суду. Отже, факт неправомірності дій державного виконавця або інших посадових осіб державної виконавчої служби на момент розгляду господарським судом спору про відшкодування шкоди повинен вже бути встановлений відповідними засобами доказування.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин та роз'яснень президії Вищого господарського суду України, суд дійшов висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛІАНІ ТРЕЙДІНГ" задоволенню не підлягає, оскільки, по-перше, виходячи з мотивувальної частини постанови від 29.12.2012 про повернення виконавчого документу стягувачеві державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві встановлено, що згідно повідомлень Бюро технічної інвентаризації та Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в місті Києві нерухоме майно та автотранспортні засоби на праві власності за боржником не зареєстровані, грошові кошти на поточних рахунках третьої особи відсутні, тобто у державного виконавця була відсутня можливість для фактичного виконання рішення суду в повному обсязі; по-друге, позивачем, як того вимагає припис ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, факт неправомірності дій державного виконавця ДВС Печерського районного управління юстиції у місті Києві під час виконання судового наказу не доведено, жодного підтверджуючого доказу, як-от: ухвали господарського суду, постанови начальника відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві або керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня Господарському суду міста Києва не надано.

З урахуванням вищенаведеного, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків в розмірі 65.205,64 грн задоволенню не підлягає через її недоведеність.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01 липня 2014 року.

Cуддя С.В. Балац