Ухвала суду № 39542171, 12.06.2014, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/2454/14-ц

Провадження № 2/314/1020/2014

У Х В А Л А

іменем України

12.06.2014м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого суддіКіяшко В.О.,

при секретаріПавлівській І.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивачаОСОБА_2,

представника відповідачаОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про прийняття зустрічного позову,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вільнянського районного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.

В судовому засіданні до початку розгляду справи по суті представником відповідача поданий зустрічний позов про стягнення грошових коштів з позивачки відповідно розписки.

Представник позивача заперечував проти прийняття зустрічного позову посилаючись на те, що вказані справи не повязані одна з одною і повинні розглядатися самостійно.

Позивач підтримала свого представника.

Вислухавши клопотання, думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно ч. 2 ст. 123 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємоповязані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема коли вони виникають з одних правовідносин, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання їх спільних дітей.

В зустрічному позову відповідач просить суд стягнути з позивачки грошову суму яку вона отримала відповідно розписки.

Розцінюючи зустрічний позов, суд приходить до висновку, що вони не повязані один з одним, стосуються різних правовідносин.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За таких обставин, у прийнятті зустрічного позову слід відмовити.

При цьому суд розясняє, що відмова у прийнятті до спільного розгляду зустрічної позовної заяви з первісною не є перешкодою для звернення до суду у загальному порядку.

Керуючись ч. 1 ст. 123 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про прийняття зустрічного позову - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : В. О. Кіяшко

12.06.2014