Рішення № 39540169, 27.06.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10944/14

27.06.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс"

до публічного акціонерного товариства "КОРОВАЙ"

про стягнення 26 220,07 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Іващенко М.М.,

за участю представників:

від позивача:

не з’явився;

від відповідача:

не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіс" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "КОРОВАЙ" про стягнення 26 220,07 грн заборгованості, з яких: 21 970,60 грн основного боргу, 1 638,62 грн пені, 1 061,22 грн 3 % річних, 1 549,63 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 24022 від 03.01.2012 в частині оплати поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару.

Ухвалою суду від 05.06.2014 порушено провадження у справі № 910/10944/14 та призначено розгляд на 27.06.2014.

У судове засідання 27.06.2014 представник позивача не з’явився, разом з цим від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, у зв’язку з неможливістю направлення представника у судове засідання господарського суду.

Представник відповідача у судове засідання не з’явились, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Ураховуючи наявність доказів належного повідомлення сторін у даній справі про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представників сторін, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), розглядає справу за відсутності представників сторін за наявними в справі матеріалами.

У судовому засіданні 27.06.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 03.01.2012 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 24022 (далі – Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність покупця товар (сировину для кондитерського та хлібопекарського виробництва), вказаний у специфікації (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах, передбачених Договором.

Згідно з п. 4.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 13.06.2012) поставка товару здійснюється постачальником за його рахунок за адресами, вказаними у додатку № 2 на умовах DАР в інтерпретації терміну ІНКОТЕРМС 2010 р.

Відповідно до п. 4.3 Договору датою поставки товару вважається день фактичної його передачі покупцю, що підтверджується підписанням уповноваженими представниками сторін товарно-транспортної накладної (акта приймання-передачі, накладної або іншого документа аналогічного змісту).

Судом установлено, що 05.10.2012 на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 26 970,60 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 2715 від 05.10.2012, підписаною уповноваженими представниками сторін.

Згідно з приписами п.п. 5.1 – 5.4 Договору платниками за Договором є філії покупця, вказані у додатку № 2 до Договору; покупець здійснює оплату протягом 14 календарних днів з дати отримання товару на склад; розрахунок за поставлений товар здійснюється на підставі специфікації та товарно-транспортних накладних постачальника по безготівковому розрахунку.

Відповідно до п. 9.1 Договору (у редакції додаткової угоди № 4 від 29.12.2012) Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 01.06.2013.

Згідно з п. 9.2 Договору якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії Договору не зробить письмової заяви про свої наміри припинити дію або змінити умови Договору, дія останнього буде автоматично пролонгована на наступний рік на тих же умовах.

Однак, як зазначає позивач, відповідач свої зобов’язання за Договором у частині оплати поставленого товару належним чином не виконував та лише частково оплатив поставлений позивачем товар в сумі 5 000,00 грн, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка згідно з розрахунком останнього склала 21 970,60 грн.

Позивач звертався до відповідача з листом № 1031 від 30.11.2012 про сплату заборгованості в сумі 21 970,60 грн, на який відповідач відповів листом № 890 від 04.12.2012, в якому запропонував графік погашення заборгованості, відповідно до якого зобов’язався оплатити наявну заборгованість в розмірі вказаної суми по 5 000,00 грн кожний місяць з січня 2013 р. по квітень 2013 р.

Втім у подальшому відповідачем погашення заборгованості здійснено не було, у зв’язку з чим позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою № 428 від 31.05.2013 та претензією № 1493 від 15.05.2014 про сплату заборгованості, про свідчать кур’єрські накладні, копії яких наявні в матеріалах справи, однак останні з боку відповідача залишені без належного реагування.

Станом на час розгляду даної справи у господарському суді відповідач борг не сплатив, доказів зворотнього суду не надав.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач, згідно умов п. 5.2 Договору, зобов’язався проводити оплату поставленого товару протягом 14 календарних днів з дня отримання товару.

Судом ураховано, що відповідачем отримано поставлений позивачем товар 05.10.2012, що підтверджується товарно-транспортною накладною № 2715 від 05.10.2012 на суму 26 970,60 грн, підписаною обома сторонами, а також часткову оплату відповідачем поставленого позивачем та прийнятого відповідачем товару в сумі 5 000,00 грн, що останнім не заперечується (лист № 890 від 04.12.2012).

Таким чином відповідач повинен був оплати поставлений позивачем та прийнятий відповідачем товар за умовами спірного договору до 19.10.2012 включно, однак останнім такої оплати здійснено не було.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 21 970,60 грн.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача пені в сумі 1 638,62 грн за період з 19.10.2012 по 22.10.2012 із суми боргу 26 970,60 грн та за період з 23.10.2012 по 19.04.2013 із суми боргу 21 970,60 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями, у відповідності зі ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як установлено судом позивач мав оплатити поставлений позивачем та прийнятий відповідачем товар до 19.10.2012 включно, таким чином прострочення виконання відповідачем зобов’язання з оплати такого товару настало з 20.10.2012.

Згідно з п. 6.5 Договору за порушення строків оплати поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення оплати, за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині пені, у зв’язку з чим з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 20.10.2012 по 22.10.2012 із суми боргу 26 970,60 грн та за період з 23.10.2012 по 19.04.2013 із суми боргу 21 970,60 грн в сумі 1 638,62 грн.

Позивач також заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1 061,22 грн за період з 19.10.2012 по 22.10.2012 із суми боргу 26 970,60 грн та за період з 23.10.2012 по 29.05.2014 із суми боргу 21 970,60 грн та інфляційних втрат в сумі 1 549,63 грн за період з листопада 2012 р. по квітень 2014 р. із суми боргу 21 970,60 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок позивача в частині 3 % річних та інфляційних втрат, у зв’язку з чим з відповідача підлягають стягненню 1 061,22 грн 3 % річних за період з 20.10.2012 по 22.10.2012 із суми боргу 26 970,60 грн та за період з 23.10.2012 по 29.05.2014 із суми боргу 21 970,60 грн та інфляційні втрати в сумі 1 549,63 грн за період з листопада 2013 р. по березень 2014 р. із суми боргу 21 970,60 грн.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню повністю.

За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "КОРОВАЙ" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, кім. 204, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00381350) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь товариство з обмеженою відповідальністю "Авіс" (86114, Донецька обл., м. Макієвка, вул. Лутугина, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31083801) 21 970 (двадцять одну тисячу дев’ятсот сімдесят) грн 60 коп. основного боргу, 1 638 (одну тисячу шістсот тридцять вісім) грн 62 коп. пені, 1 061 (одну тисячу шістдесят одну) грн 22 коп. 3 % річних, 1 549 (одну тисячу п’ятсот сорок дев’ять) грн 63 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Повне рішення складено 02.07.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова