Постанова № 39540090, 23.06.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2014 року 810/3590/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинна Компанія"

до

Київської митниці Міндоходів

про

визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шинна Компанія" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2014 №125000003/2014/110079/1, картки відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.04.2014 №125130000/2014/00099, зобов'язання здійснити розмитнення товару ТОВ "Шинна Компанія" за ціною, що вказана в митній декларації від 31.03.2014, та стягнення з Київської митниці Міндоходів витрат, понесених позивачем в розмірі 19648,44 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, у відповідності до приписів ст. 53 Митного кодексу України визначив митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), заявив цей показник у декларації митної вартості, до якої додав документи, що її підтверджують згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, на думку позивача, орган доходів і зборів безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару, визначеною за ціною договору (контракту), і незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товарів.

Позивачем зазначено, що при митному оформленні товару до митної декларації додано всі необхідні документи, що обґрунтовують обраний товариством метод визначення митної вартості, а отже вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою і безпідставною.

Відповідач - Київська митниця Міндоходів позову не визнав та подав до суду письмові заперечення. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що під час митного оформлення задекларованого товару ТОВ "Шинна Компанія" не надано всіх необхідних документів, які б підтверджували числові значення складових митної вартості товару, а в наданих документах містились розбіжності та неточності, які унеможливили застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту). З урахуванням проведеної процедури консультації між товариством та Київською митницею Міндоходів митний орган законно та обґрунтовано прийняв рішення про коригування митної вартості, підстави для його скасування відсутні.

23 червня 2014 року представники позивача та Київської митниці Міндоходів подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

За таких обставин, судом визнано за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, між позивачем (покупець) та фірмою "MD ALLIANCE LLP", Великобританія (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт від 29.03.2013 №YS-CT 12-2013 на поставку товару - шини та диски для грузових автомобілів.

31 березня 2014 року ТОВ "Шинна Компанія" через уповноважену особу декларанта ТОВ "Пакта-Легітіма" з метою проведення митного оформлення товару "частини, призначені для вантажних автомобілів - колеса ходові сталеві, не укомплектовані шинами, в комплекті з ніпелем, литі: - колісні диски (WHEEL DISC) 8.25*22.5 GEWIS, міжболтова відсталь 10х335, центральний отвір DIA281 - 56 шт. - колісні диски (WHEEL DISC) 9.00*22.5 GEWIS, між болтова відсталь 10х335, центральний отвір DIA281 - 224 шт. - колісні диски (WHEEL DISC) 11.75х22.5 et -120 GEWIS, між болтова відсталь 10х335, центральний отвір DIA281 - 72 шт. - колісні диски (WHEEL DISC) 11.75х22.5 et -0 GEWIS, між болтова відсталь 10х335, центральний отвір DIA281 - 168 шт., всього: 520 шт., виробник: SHENZHEN SHENTOU CHAIN MANAGEMENT CO.LTD.; торгівельна марка: GEWIS; країна виробництва: CN), до митного поста "Святошин" Київської митниці Міндоходів була подана митна декларація №125130000/2014/405207 з товаросупровідними документами, переліченими в гр. 44 ВМД, а саме: платіжне доручення - б/н від 29.11.2013; платіжне доручення - б/н від 17.03.2014; платіжне доручення - б/н від 31.03.2014; рахунок третьої особи від 09.01.2014 №INV-YSAN-1307-3; прайс-лист - б/н від 01.02.2014; контракт із третьою особою від 01.03.2013; видаткова накладна від 18.03.2014 №3136; видаткова накладна від 03.03.2014 №2493; видаткова накладна від 24.03.2014 №3477; видаткова накладна від 24.03.2014 №3494; експортна накладна від 04.01.2014; платіжне доручення 3-ої особи від 19.03.2014; платіжне доручення 3-ої особи від 26.12.2013; платіжне доручення 3-ої особи від 02.12.2013; проформа інвойс 3-ої особи від 22.11.2013; інформація з мережі Інтернет; висновок від 17.02.2014 №Ц-063; висновок ТПП від 08.04.2014 №Ц-150; контракт від 29.03.2013 №YS-CT 12-2013; додаток до контракту від 01.09.2013 №1; додаток до контракту від 30.12.2013 №2.

Згідно з даними митної декларації задекларована митна вартість товару становила 361794,51 гривень.

31 березня 2014 року інспектор органу доходів і зборів, який здійснював митні процедури, з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару повідомив декларанта про необхідність надання додаткових документів, для обґрунтування обраного методу визначення митної вартості, а саме: висновків експертної організації з посиланням на ресурси в країні експортері, відповідні бухгалтерські документи (видаткові накладні), митну декларацію країни відправлення, платіжні доручення за попередні поставки товару, довідкову цінову інформацію в країні експортері.

Як встановлено судом, приводом для витребування від декларанта додаткових документів стала та обставина, що під час митного оформлення інспектором митного органу виявлено окремі невідповідності та неточності в товаросупровідних документах та наявну інформацію Єдиної автоматизованої інформаційної системи Міндоходів щодо вартості подібних товарів, що ввозились на митну територію України у період заявлення товару до митного оформлення.

31.03.2014 представника декларанта ТОВ "Пакта-Легітіма" ознайомлено з переліком документів, який підлягав наданню митному органу. Представник декларанта підписувати документ, яким засвідчувався факт такого ознайомлення відмовилась, про що свідчать вчинений запис посадової особи митного органу на зворотному боці митної декларації.

09 квітня 2014 року за результатами аналізу отриманих від позивача документів та проведених консультацій Київською митницею Міндоходів прийнято рішення №125000003/2014/110079/1 від 09.04.2014 про коригування митної вартості товарів, згідно з яким вартість задекларованого товару митний орган визначив за шостим (резервним) методом визначення митної вартості товарів в розмірі 101038,56 доларів США.

Як вбачається з рішення, орган доходів і зборів зазначив, що метод за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовується тому, що у наданих до митного оформлення документах для підтвердження митної вартості містяться розбіжності, декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості. Методи за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосовуються у зв’язку з невиконанням вимог ст.59-60 МКУ; методи згідно зі статтями Митного кодексу України 62 та 63 не застосовуються у зв’язку з відсутньою інформацією щодо ціни складових для визначення за даними методами. Метод №6 - митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг: МД від 26.02.2014 №100260001/2014/134700 та МД від 14.03.2014 №110080000/2014/106174. Проведено консультацію між митним органом та декларантом відповідно до вимог ст.57 МКУ. Перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом: висновок експертної організації з посиланням на ресурси в країні експортері, відповідні бухгалтерські документи (видаткові накладні), митна декларація країни відправлення, платіжні доручення за попередні поставки товару, довідкова цінова інформація в країні експортері.

Зазначено факт проведення консультації митного органу з декларантом відповідно до ст. 57 МКУ та роз’яснено декларанту вимоги, виконання яких дасть можливість визначити митну вартість товару митним органом.

З даним рішенням декларант був ознайомлений і отримав його.

09 квітня 2014 року митним органом прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №125130000/2014/00099, згідно з якою позивачу відмовлено в митному оформленні товару за вантажною митною декларацією №125130000/2014/405207 від 31.03.2014.

В подальшому, ТОВ "Шинна Компанія" листом від 14.04.2014 №94 надано митному органу додаткові документи, зокрема, платіжні доручення, рахунок третьої особи, прайс-лист, видаткові накладні, експортні накладні, платіжні доручення, проформа інвойс, інформація з мережі інтернет, висновок торгово-промислової палати, контракт №YS-CT 12-2013 від 29.03.13 з додатками №1 від 01.09.2013, №2 від 30.12.2013, №3 від 29.03.2014.

Київська митниця Міндоходів листом від 18.04.2014 №06.1-47/2/12-2816 повідомила позивача про отримання та опрацювання додаткових документів та зазначила про окремі невідповідності та недоліки, які в них містяться.

В подальшому, Міністерство доходів і зборів України листом від 04.06.2014 №9977/6/99-99-24-02-04-15 за результатами розгляду скарги ТОВ "Шинна Компанія" від 28.04.2014 повідомило про відсутність підстав про скасування рішення Київської митниці Міндоходів про коригування митної вартості від 09.04.2014 №125000003/2014/110079/1.

Однак, ТОВ "Шинна Компанія" не погоджується з винесеними рішеннями, тому звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України (далі - МКУ) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Пунктом 1 ч. 4 ст. 54 МКУ передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 2 ст.52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Статтею 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Судом взято до увагу посилання відповідача на невідповідності та розбіжності в товаросупровідних документах, які зумовили направлення митним органом запиту про надання додаткових документів.

Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, надані до митного оформлення основні документи згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару на умовах поставки СIF-Іллічівськ, а також містили розбіжності. Так, відповідно до п.4 "Порядок розрахунків" зовнішньоекономічного контракту від 29.03.2013 № YS-CT 12-2013, розрахунок за товар здійснюється шляхом 20% - попередньої оплати, 80% - оплата товару за 5 днів до прибуття в порт Іллічівськ.

Згідно додаткової угоди від 01.09.2014 № 1 до Контракту, наданої під час митного оформлення за митною декларацією від 31.03.2014 №125130000/2014/405207, оплата за товари здійснюється наступним чином:

20% - попередня оплата перед замовленням;

80% - оплата через 30 днів після приходу контейнера в порт Іллічівськ.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що для підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом подаються, зокрема, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (якщо рахунок сплачено).

Судом враховано, що наданий до Київської митниці Міндоходів банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару - платіжні доручення без номера від 29.11.2013 та від 17.03.2013 не відповідають умовам розрахунку, який визначений Контрактом, а отже не може слугувати підтвердженням 20 % передплати за оцінюваний товар.

Посилання позивача на наявність Додаткової угоди до Контракту №YS-СТ 12-2013, що була укладена між позивачем та Компанією "MD ALLIANCE LLP" 02.03.2013, якою було внесено зміни до умов вищезазначеного контракту в частині умов розрахунків, не може бути взято до уваги, оскільки, як вбачається з матеріалів справи (в гр. 44 митної декларації відсутні реквізити вказаного документа) та підтверджується самим позивачем в позовній заяві, вказана додаткова угода була надана до митного органу лише 14.04.2014, тобто вже після винесення Київською митницею Міндоходлів оскаржуваного рішення. На момент опрацювання основних товаросупровідних документів митний орган не мав відповідного документального підтвердження проведених розрахунків за товар або даних щодо зміни умов оплати, отже вимога щодо надання додаткових документів з урахуванням зазначеної невідповідності є правомірною та такою що вчинена в межах чинного законодавства.

Крім того, додаткова угода до Контракту №YS-СТ 12-2013 віл 02.03.2013, щодо змін до умов оплати товару, складена ТОВ "Шинна Компанія" з Компанією "MD ALLIANCE LLP" після придбання товару у січні 2014 року за інвойсом від 09.01.2014.

Митним органом у відповідності до приписів ч. 3 ст. 53 МКУ доведено декларанту перелік додаткових документів, які підлягали наданню для підтвердження обраного декларантом методу визначення митної вартості товару.

Частиною 3 ст. 54 МКУ закріплено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Позивачем протягом встановленого Митним кодексом України десятиденного терміну не надано до Київської митниці Міндоходів додаткових документів, в результаті чого митним органом відповідно до строків, визначених положеннями ст. 255 Митного кодексу України та з урахуванням ч. 3 та 4 ст. 54 Кодексу, винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 09.04.2014 №125000003/2014/110079/1.

Надані позивачем 14.04.2014 додаткові документи також містили розбіжності, які унеможливили підтвердження числових значень складових митної вартості товару.

Зокрема, як встановлено судом, наданий до митного органу прайс-лист від 01.03.2014 містить обмежений перелік продукції. Крім того, термін дії прайс-листа виробника "SHENZHEN SHENTOU CHAIN MANAGEMENT CO., LTD" - Китай визначений з 01.03.2014 по 31.12.2014 та адресований безпосередньо контрактотримачу "MD ALLIANCE LLP" - Великобританія.

Прайс-лист контрактотримача від 01.03.2014 містить інформацію щодо цін на товар на умовах поставки СІР і адресований ТОВ "Шинна Компанія", що суперечить самій суті прайс-листа, який повинен бути адресований невизначеному колу покупців. Разом з тим, термін дії прайс-листа контрактотримача визначено з 01.03.2014 по 31.12.2014, що ніяким чином не стосується оцінюваного товару, імпортованого в Україну у січні 2014 року за коносаментом (ВILL OF LADING), згідно з інвойсом на поставку від 09.01.2014 №INV-YSAN-1307-3.

Також суд звертає увагу, що копія митної декларації країни відправлення (Китай) надана декларантом без урахування вимог статті 254 Митного кодексу України, відповідно до якої, документи необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членами яких є Україна, або іншою мовою міжнародного спілкування.

Орган доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Належний переклад митної декларації країни відправлення, відповідно до чинного законодавства, не було надано митному органу товариством.

Виходячи з вищезазначеного, митний орган не мав можливості здійснити перевірку та підтвердити числові значення складових митної вартості товару, зазначених у вказаному документі та заявлених декларантом під час здійснення митних формальностей.

Також суд зазначає про об’єктивну неможливість митного органу використати в якості документа, що підтверджує числові значення складових митної вартості товару і наданий позивачем висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, виданий ТПП від 17.02.2014 №Ц-063

Оскільки, згідно ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових та професійну діяльність в Україні" методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів)

Відповідно до Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 №1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинна відображатись у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього.

Пунктом 2 ст. 11 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах своїх повноважень, є обов’язковими для застосування на всій території України, а від так - не підлягають сумніву у їх достовірності та повинні братися до уваги, але якщо була дотримана форма звіту та аналізована інформація оцінювачем містить в собі дані щодо ідентичних чи аналогічних товарів світового ринку, а не стислу інформацію надану товариства, тобто зацікавленої особи.

Наданий висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, виданий ТПП від 17.02.2014 №Ц-063, підготовлений з порушенням визначеного підходу та не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які наведені в ньому.

Надана ТОВ "Шинна Компанія" інформація з сайтів мережі Інтернет на ринку України, яка саме і зазначена у експертному висновку ТПП, не містить числових значень, що підтверджують митну вартість товару згідно з міжнародними правилами поставки "Incoterms-2010" на умовах "СІР-Ільїчівськ". Ціни у вказаному висновку, визначені експертом на дату експертизи - станом на 08.04.2014, а в інвойсі зазначена поставка товару від 09.01.2014.

Також судом враховано пояснення відповідача щодо неможливості ідентифікувати з оцінюваним товаром, заявленим до митного оформлення за МД від 31.03.2014 №125130000/2014/405207 надані товариством банківські платіжні документи щодо оплати за товар.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

В силу приписів частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

У даній справі судом встановлено, що приводом для витребування митним органом додаткових документів стали розбіжності та невідповідності у товаросупровідних документах, наданих позивачем.

Також судом встановлено наявність в додаткових документах, наданих відповідачем, невідповідностей, які позбавили митний орган можливості впевнитись в достовірності заявленої товариством митної вартості товару та унеможливили застосування методу визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту).

Щодо вимоги товариства про скасування картки відмови у митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09.04.2014 №125130000/2014/00099, зобов'язанні здійснити розмитнення товару ТОВ "Шинна компанія" за ціною, що вказана в митній декларації від 31.03.2014, стягненні з Київської митниці Міндоходів витрат, понесених позивачем в розмірі 19648,44 грн., суд вважає що такі вимоги є похідними від основної вимоги про скасування рішення про коригування митної вартості товарів, а отже також не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 71 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім розгляду справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкту владних повноважень.

Суб’єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача не ґрунтуються на нормах законодавства і є безпідставними, а рішення і дії відповідача - Київської митниці Міндоходів є правомірними та такими, що винесено в межах діючого законодавства.

Враховуючи викладені норми чинного законодавства, всебічно розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про неправомірність заявлених позовних вимог і, відповідно, відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки відповідач не поніс вказаних витрат, судові витрати стягненню на користь відповідача не підлягають.

Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (частина друга статті 4 Закону України "Про судовий збір").

З матеріалів справи вбачається, що розмір майнових вимог, заявлених позивачем, становить 810710,41 грн., та, відповідно, 2 відсотки від них дорівнюють сумі у розмірі 16214,21 грн. А відтак, в даному випадку розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем, обмежується 4 розмірами мінімальної заробітної плати.

Враховуючи наведене та ту обставину, що відповідно до платіжного доручення від 24.04.2014 №6582 позивачем сплачено частину судового збору у розмірі 1827,00 грн., суд дійшов висновку, що решта суми судового збору у розмірі 3045,00 грн. підлягає стягненню з позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 69, 70, 71, 122, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинна Компанія" - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шинна Компанія" (код ЄДРПОУ 30367798) до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3045 (три тисячі сорок п’ять) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Балаклицький А. І.