Постанова № 39539541, 11.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15844/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Кобець О.А.

з участю:

представника позивача - Клімова Л.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 1870,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року Державна податкова інспекція у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1870,00 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив несплату відповідачем штрафних (фінансових) санкцій нарахованих податковим повідомленням - рішенням.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Відповідача в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином, причини неявки суду не повідомила, повноважного представника до суду не направила.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 57.3. статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за застосуванням та своєчасним стягненням сум штрафних (фінансових) санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення штрафних санкцій прямо визначені законодавством України.

Відповідач, фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця 05 вересня 2007 року Волноваською районною державною адміністрацією, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (арк. справи 10-11).

21 липня 2011 року податковою інспекцією проведено перевірку своєчасності надання декларацій про отримані доходи суб'єктом господарювання фізичною особою, в ході якої встановлено порушення відповідачем пункту 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26 грудня 19932 року, підпункту 4.1.1. пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» внаслідок несвоєчасного подання декларацій про отримані доходи. Згідно викладеного в акті № 1334/1730/НОМЕР_1 від 21 липня 2011 року декларації про отримані доходи за 6 місяців 2008 року, 9 місяців 2008 року, 2008 рік, 1 квартал 2009 року, 6 місяців 2009 року, 9 місяців 2009 року, 2009 рік, 1 квартал 2010 року, 6 місяців 2010року, 9 місяців 2010 року, 2010 рік надані відповідачем 29 червня 2011 року.

21 липня 2011 року Державною податковою інспекцією у Волноваському районі Донецької області на підставі акту перевірки № 1334/1730/НОМЕР_1 від 21 липня 2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 про застосування фінансових санкцій до суб'єкта господарювання ОСОБА_2 в розмірі 1870,00 грн. (арк. справи 4-5). Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано позивачем 26 липня 2011 року.

В матеріалах справи відсутні документи, що підтверджували оскраження відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення або сплату визначених ним штрафних санкцій. Документами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 870,00 грн. станом на день судового розгляду (арк. справи 18).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

27 грудня 2012 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 593, яка надіслана платникові податку рекомендованим листом, що повернутий на адресу податкової інспекції 30 січня 2012 року поштовою службою із зазначенням причини невручення - «за закінчення терміну зберігання» (арк. справи 6).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

Податкова вимога направлена відповідачу в 2011 році, з цього періоду відповідач мала несплачену податкову заборгованість, у зв'язку з чим податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Згідно із пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позовні вимоги Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в розмірі 1 870,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Волноваському районі Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 стягнення заборгованості в розмірі 1 870,00 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 1870,00 грн. на р/р 33218801700180, код платежу 11010500, одержувач Волноваська м/рада, банк: ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 37980308.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 11 грудня 2012 року.

Повний текст постанови складений 17 грудня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.