Постанова № 39539523, 26.11.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2012 р. Справа № 2а/0570/14863/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Зінченка О.В.

при секретарі Кобець О.А.

з участю представників:

позивача – не з’явився,

відповідача – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Феодосійської об’єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Єнакієве-Аско» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку юридичних осіб у сумі 9 159,29 грн., -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2012 року Феодосійська об’єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Єнакієве-Аско» (далі – відповідач) про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку юридичних осіб у сумі 9 159,29 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість із земельного податку у розмірі 9 159,29 грн., яка виникла внаслідок несплати податкових зобов’язань, задекларованих відповідачем в декларації із земельного податку. Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу. Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з земельного податку юридичних осіб у розмірі 9 159,29 грн.

Представник позивача 26 листопада 2012 року через канцелярію Донецького окружного адміністративного суду надав клопотання про розгляд справи без його участі, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Єнакієве-Аско» зареєстроване за адресою: 86401, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Кронштадська, буд. 34, корп. А (арк. справи 6).

Частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України) передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям – за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Оскільки відповідач повідомлявся судом про час і місце розгляду справи рекомендованим листом за адресою його реєстрації, а саме: 86401, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Кронштадська, буд. 34, корп. А, який повернутий на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

За таких обставин Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Єнакієве-Аско» повідомлено про час і місце розгляду справи, та з огляду на положення ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідач, Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Єнакієве-Аско» (ідентифікаційний номер 13535145) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Феодосійської міської ради Автономної Республіки Крим, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 6), перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Єнакієве з 30 листопада 1993 року за № 538, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 07 квітня 1999 року № 6010 (арк. справи 7).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Суд зазначає, що податковим законодавством встановлені два способи визначення суми податкового зобов’язання: самостійно платником (перший) та контролюючим органом (другий).

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації та уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, у разі подання декларації з визначенням відповідних сум до сплати до бюджету, у платника податків виникає обов’язок сплатити цю суму до відповідного бюджету у встановлений законом строк.

Пунктом 286.2 статті 286 цього Кодексу визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

10 лютого 2012 року відповідачем надано до Феодосійської об’єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби податкову декларацію з орендної плати за землю за звітний податковий період - 2012 рік, якою визначено орендну плату за землю у 2012 році у загальній сумі 32 174,63 грн., з оплатою щомісячно починаючи з січня по листопад 2012 року у розмірі 2 681,22 грн., у грудні 2 681,23 грн., з яких відповідачем не сплачена заборгованість за податкові періоди – травень-серпень 2012 року у розмірі 9 159,29 грн.

В рахунок зменшення зобов’язань за травень 2012 року, позивачем враховано наявну переплату у сумі 1 565,59 гривень.

Таким чином, на дату розгляду справи за відповідачем обліковується податковий борг з земельного податку у розмірі 9 159,29 грн., що підтверджено розрахунком податкового боргу з орендної плати за землю станом на 16 жовтня 2012 року (арк. справи 8).

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

29 грудня 2011 року податковою інспекцією сформована податкова вимога № 482, яка отримана уповноваженою особою відповідача у день її прийняття, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги (арк. справи 13).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Податкова вимога отримана відповідачем під розпис, з 29 грудня 2011 року відповідач мав несплачену податкову заборгованість, у зв’язку з чим податкова вимога не втратила своєї юридичної сили.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищезазначене, адміністративний позов Феодосійської об’єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Єнакієве-Аско» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку юридичних осіб у сумі 9 159,29 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Феодосійської об’єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Єнакієве-Аско» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку юридичних осіб у сумі 9 159,29 грн., – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Єнакієве-Аско» (код ЄДРПОУ 13535145, адреса: 86401, Донецька область, м. Єнакієве, вул. Кронштадська, буд. 34, корп. А), відкритих у банківських установах, кошти в рахунок погашення податкового боргу з земельного податку юридичних осіб у загальному розмірі 9 159,29 (дев’ять тисяч сто п’ятдесят дев’ять гривень 29 копійок).

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 26 листопада 2012 року.

Постанова у повному обсязі складена 30 листопада 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.