Ухвала суду № 39538713, 25.06.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5571/14 Справа № 209/141/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Гнєзділов В. Є. Доповідач - Глущенко Н.Г. Категорія 19/27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року м. Дніпропетровськ

25 червня 2014 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Осіяна О.М., Деркач Н.М.

при секретарі - Біленькій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 травня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідачка ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 05.05.2014 року та ухвалити нове рішення, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи /а. с. 107-110/.

Зазначеним рішенням від 05.05.2014 року позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» задоволені частково.

Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DZSLNN00000004 від 28.08.2008 року у загальній сумі 25201,99 грн., яка включає: суму заборгованості за кредитом у розмірі 9453,54 грн.; суму сплачених відсотків за користування кредитом у розмірі 5442,35 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 306,10 грн.; неустойка (штраф, пеня) у сумі 10000 грн.

Також, судом вирішено питання щодо судових витрат по справі.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено / а. с. 100-102 /.

Судом встановлено, що 28.08.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір №DZSLNN00000004, згідно якого ОСОБА_2 отримала кредитні кошти на строк до 27.08.2011 року в розмірі 10 000 грн., процентна ставка за користування кредитом - 36 % річних. Погашення кредиту та сплату процентів за користування ним позичальник зобов'язаний здійснювати в розмірах та у строки, що передбачені цим договором, який підписано сторонами / а. с. 8, 9 /.

Попри взяті на себе зобов'язання відповідачка ОСОБА_2 не виконувала умови кредитного договору стосовного своєчасного повернення отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, комісії, пені, штрафу (фіксована частина), штрафу (процентна складова) у встановлений договором строк, у зв'язку з чим, за кредитним договором виникла заборгованість.

Так, за Кредитним договором №DZSLNN00000004 від 28.08.2008 року, станом на 28.03.2013 року, виникла заборгованість перед банком у розмірі 65520,09 грн., де: 9453,54 грн. - заборгованість за кредитом; 5442,35 грн. - заборгованість по процентами за користування кредитом; 306,10 грн.- заборгованість по комісії за користування кредитом; 46960,00грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 1.5.20 Умов та правил надання банківських послуг: 250 грн. - штраф (фіксована частина); 3108,10 грн. - штраф (процентна складова) / а. с. 4-6 /.

За таких обставин, та виходячи з доказів по справі, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги банку, відносно кредитного договору № DZSLNN00000004 від 28.08.2008 року, підлягають задоволенню згідно ст. ст. 259,525, 526, 530, 551, 623-625, 629,1046-1054 ЦК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» в силу умов Кредитного договору №DZSLNN00000004 від 28.08.2008 року та згідно ст. ст. 259,525, 526, 530, 551, 623-625, 629,1046-1054 ЦК України.

Розрахунок заборгованості за кредитним договором позивачем проведено правильно у відповідності з умовами Кредитного договору № DZSLNN00000004 від 28.08.2008 року та діючим матеріальним законом.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідачки ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтами норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Справа розглянута судом першої інстанції у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог і на підставі доказів, що були надані суду сторонами.

Посилання відповідачки в апеляційній скарзі на те, що вона не підписувала ніякий кредитний договір з банком, оскільки нею було підписано лише Анкету-заяву позичальника, так як підписання цього документу проходило дуже швидко, то вона не мала можливості ознайомитися зі змістом цього документу, а що стосується інших складових договору (Тарифів банку та Умов надання споживчого кредиту фізичним особам «Персональний кредит»), то таких документів вона не підписувала, не була ознайомлена з ними і вони їй не надавались, - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони спростовуються письмовими доказами по справі.

Судом встановлено, що між банком та відповідачкою 28.08.2008 року укладено Кредитний договір №DZSLNN00000004 (споживчий кредит фізичним особам «Персональний кредит», який складається зокрема з Анкети-заяви позичальника від 28.08.2008 року, яка підписана особисто відповідачкою (що вона підтвердила суду), де чітко сторонами визначено, що ця Анкета-заява позичальника, Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Персональний кредит») та Тарифи банку складають кредитний договір / а. с. 8-9 /.

В цій Анкеті-заяві позичальника вказано, що відповідачка ознайомлена та згодна з Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Персональний кредит») та Тарифи банку / а. с. 8-9,92-94 /.

Крім того, при підписанні 28.08.2008 року Кредитного договору банк письмово проінформував відповідачку про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту, що підтверджується Довідкою про стандартні умови кредитування ПриватБанку та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 28.08.2008 року (далі Довідка), з якою ознайомлена відповідачка, що підтвердженої підписом / а. с. 91 /.

Як в Анкеті-заяві позичальника, так і в Довідці вказано про надання відповідачці строкового кредиту в сумі 10000 грн. терміном на 36 місяців по 27.08.2011 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3% в місяць на суму залишку заборгованості по Кредиту та винагороди у розмірі 0,2% в місяць на плановий залишок Кредиту. Крім того, позичальник зобов'язався сплатити і штрафні санкції в разі порушення умов Кредитного договору. Також, в Анкеті-заяві сторонами визначено розмір щомісячного платежу - 474,90 грн., який повинен бути сплачений в період з 20 по 25 число кожного місяця.

Умови надання споживчого кредиту фізичним особам («Персональний кредит»), з якими ознайомлена відповідачка і які є частиною Кредитного договору, зокрема розділом 5, передбачена відповідальність сторін у разі порушення умов договору. Крім того п.5.5 цих Умов - термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, неустойки (пеня, штрафи) за даним договором встановлено сторонами тривалістю 5 років / а. с. 92-94 /.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими для вирішення даного спору.

Таким чином, доводи, викладені а апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та встановлені ним обставини.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 05 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

СУДДІ: