Ухвала суду № 39537984, 25.06.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №480/3116/13-ц 25.06.2014 25.06.2014 25.06.2014

Провадження №22-ц/784/1665/14

Головуючий першої інстанції суддя Войнарівський М.М.

Категорія - 59 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

2014 р., червня місяця, 25 дня м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів Самчишиної Н.В.

Локтіонової О.В.

із секретарем

судового засідання - Горенко Ю.В.

з участю:

позивачів - ОСОБА_4, ОСОБА_5

представників:

позивачів - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

відповідача - ОСОБА_8, ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_6, ОСОБА_7 та Садівничого товариства «Урожай», код 36794080 на рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30. 04.2014 р., у справі за

позовом

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 до Садівничого товариства «Урожай» код 22441259 ( далі - СТ «Урожай»-1, або Товариство) (третя особа - Садівниче товариство «Урожай», код 36794080 ( далі - СТ «Урожай»-2) про захист прав споживачів, визнання дій неправомірними та покладення зобов'язання,

встановила:

19.12.2013р. ОСОБА_4 та інші члени СТ «Урожай» (код 36794080) звернулися з позовом до СТ «Урожай» (код 22441259) про захист прав споживачів, визнання дій Товариства, щодо використання ємкостей для зберігання води, призначеної для споживання та господарсько-побутових потреб, неправомірними та покладення зобов'язання щодо видалення емкостей з території Товариства.

Позивачі зазначали, що вони, як члени СТ «Урожай», користуються питною водою, яку добуває з артезіанської свердловини на підставі належного дозволу Товариство.

В той же час, відповідач з порушенням вимог закону зберігає воду, що видобувається з свердловини та в подальшому надходить до користування садоводів, у проточних ємкостях, які раніше використовувалися для зберігання та транспортування паливно-мастильних матеріалів, що загрожує їх життю та здоров'ю і завдає шкоди навколишньому середовищу.

Посилаючись на ці обставини, позивачі просили про задоволення позову та видалення шкідливих емкостей з території Товариства.

Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30. 04.2014 р. постановлено про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивачі та третя особа ставлять питання про скасування рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог, посилаючись на необгрунтованість висновків суду і порушення норм матеріального права.

Перевіряючи законність та обгрунтованність рішення в межах, визначених ст.. 303 ЦПК України, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з положеннями ст. 1 ЦК та приписами ст. 8 ЦПК України спори, що виникають між суб'єктами цивільних правовідносин вирішуються відповідно до актів цивільного законодавства, статутів цих суб'єктів та договору.

Правовий статус непідприємницького товариства згідно з вимогами ст. 87 ЦК визначається його статутом.

Відповідно до приписів пунктів 1-5 статуту, СТ «Урожай»-1 є громадською організацією, добровільно об'єднаних громадян, які мають земельні ділянки на території земель, які виділені у постійне користування цій організації.

Правоздатність садового товариства виникає з моменту реєстрації Статуту.

Вперше статут товариства зареєстровано 25.03. 1996 р. Членство у цьому товаристві засновується на цивільно-правовій угоді, яка укладається відповідно до приписів п.24 Статуту, з подальшим прийняттям рішення та затвердження його загальними зборами.

Після прийому у члени товариства кожному садоводу видається членська книжка, в яку заносяться дані про площу земельної ділянки, розмір та сплату членських внесків та інші відомості.

Відповідно до положень п. 27 статуту кожен член товариства має право на оскарження дій чи рішень правління, його голови та загальних зборів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі являються членами новоствореного СТ «Урожай»- 2 і одночасно зберігали на час виникнення спору членство у СТ «Урожай» - 1.

Рішенням загальних зборів СТ «Урожай» - 1 від 19.05.2013 р. було погоджено збір цільових внесків на придбання проточних ємкостей для зберігання води для поливу, взамін тих, що вийшли з ладу.

Після встановлення, у відповідності до цього рішення двох придбаних ємкостей вони були під'єднані до системи водопопостачання Товариства.

Останнє має дозвіл на спеціальне водокористування, який дійсний до 27.02.2016 р.

Згідно з протоколами дослідження води від 24.09.2012 р. ( а.с 64), від 21.03.2014 р. ( а. с. - 81) із водозабірної свердловини вона призначена для господарсько - побутового водопостачання ( для поливу) і для вживання води людиною не придатна.

Даних про те, що вода з свердловини містить залишки чи домішки нафтопродуктів, протоколи не містять.

Позивачі не просили про призначення експертизи зразків води, відібраної із проточних ємкостей.

Інших доказів того, що вода, яка надходить із проточних ємкостей до їх індивідуальних садових мереж водопостачання, містить домішки чи залишки нафтопродуктів та завдає шкоди їх життю, здоров'ю, зеленим насадженням чи навколишньому середовищу, не надали.

Суд повно та всебічно дослідив зазначені обставини, дав належну юридичну оцінку наданим доказам і прийшов правильного висновку про те, що позивачі не довели факту порушення їх прав та не спростували заперечення відповідача проте, що він діяв у відповідності до рішень вищого органа управління товариства та прав садоводів не порушував.

Посилання апеляційної скарги на те, що у відповідності до положень ст.14 Закону України Про захист прав споживачів», садоводи, як споживачі мають право на отримання від виробника (виконавця) послуг достовірної інформації щодо якості води, не заслуговують на увагу, оскільки СТ «Урожай» - 1 не є виконавцем у розумінні п.3 ст. 1 цього Закону і за таких обставин, позивачі, у відповідності до приписів ст. 60 ЦПК України повинні самостійно довести обгрунтованність своїх вимог.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що вони відмовилися від подачі клопотання про призначення експертизи та оплати витрат з її проведення.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються безпосередньо предмета позову та висновків суду не спростовують.

З врахуванням встановленого підстав для скасування оскаржуваного рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 - відхилити, а рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 30. 04.2014 р.- залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: Н.В. Самчишина

О.В. Локтіонова