Ухвала суду № 39537826, 25.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року Справа № 876/10198/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові у апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів у Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" про стягення податкового боргу, -

в с т а н о в и в :

27 травня 2013 року позивач - ДПІ у м.Івано-Франківську звернувся в суд з позовом до відповідача - ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», в якому просив стягнути податковий борг в сумі 188516,88 грн. з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане товариство та за рахунок готівки, що належить відповідачу в дохід державного бюджету.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року позов задоволено. Стягнено з рахунків Публічного акціонерного товариства «Фірми «Нафтогазбуд» (м.Львів, Франківський район, вул. Стрийська,144; ідентифікаційний код 01293961) відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника, на користь державного бюджету борг у сумі 188516 (сто вісімдесят вісім тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 88 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що Господарським судом Львівської області ухвалою від 25 жовтня 2013 року прорушено провадження у справі про банкрутство ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд». Відповідно до цієї ухвали введено мораторій та накладено заборону на відчуження майна боржника, в тому числі податків, зборів та інших обов'язкових платежів та внесків до бюджету та цільових фондів. Крім того, податкова вимога №1334 від 25 червня 2012 року фактично не була отримана відповідачем, а тому неможливо визначити точно узгоджену сум податкового боргу. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, апелянт подав до суду заяву про розгляд поданої апеляційної скарги без участі представника ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просить таку задовольнити. Тому відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» зареєстроване як юридична особа 03 січня 1994 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, ідентифікаційний код 1293961.

Управління механізації №22 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» є філією без права юридичної особи, що підтверджується довідкою Головного управління статистики в Івано-Франківській області №04-01-03/1-/06 від 02 січня 2013 року (а.с.13).

Судом першої інстанції встановлено, що сума податкової заборгованості Управління механізації №22 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» станом на 14 травня 2013 року становить 188516,88 грн.

Зокрема, в структуру вказаного боргу входить заборгованість щодо сплати податку на прибуток в сумі 106347,18 грн. (узгоджена відповідачем відповідно до п.100.2 ст. 100 ПК України, рішення № 12 про розстрочення (відстроченння) грошових зобов'язань та договору № 24-151/14 від 20 лютого 2012 року (а.с.29-31); щодо сплати податку з доходів найманих працівників у сумі 82169,70 грн. (визначених контролюючим органом відповідно до податкових повідомлень-рішень: № 005791791 від 06 грудня 2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 69729,99 грн.; № 0021231700 від 31 липня 2012 року, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання на суму 6648,54 грн.) та заборгованість зі сплати пені у розмірі 7491,34 грн.

ДПІ у м.Івано-Франківську надіслала відповідачу податкову вимогу №1334 від 25 червня 2012 року на суму 24383,12 грн., яка отримана Управління механізації №22 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» 12 липня 2012 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.32). Вказана вимога платником податків не оскаржувалася.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума податкової заборгованості Управління механізації №22 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» є узгодженою, у встановлені строки до бюджету не сплачена, що підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, тому підлягає стягненню.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.14.1.175, 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Матеріалами справи підтверджується, що податкові зобов'язання Управління механізації №22 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» в адміністративному чи судовому порядку відповідачем не оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості до суду не подавалось.

Таким чином, вказані податкові зобов'язання є узгодженими, а тому відповідно до вимог Податкового кодексу України підлягають стягненню.

Відповідно до ст.67 Конституції України відповідач у справі зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.20.1.18 ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Оскільки відповідач добровільно не погасив спірну суму податкового боргу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення такого в судовому порядку.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта щодо заборони стягнення податкового боргу у зв'язку з перебування підприємства в стадії банкрутства за наявності мораторію на задоволення вимог кредиторів, виходячи з наступного.

Ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Колегія суддів зазначає, що заявлений до стягнення податковий борг не є кредиторською заборгованістю, а є поточним борговим зобов'язанням, який виник після порушення справи про банкрутство та введення в дії мораторію на стягнення грошових коштів. Законодавством не передбачено звільнення від сплати податків внаслідок перебування підприємства у стадії банкрутства, а такий борг підлягає стягненню.

Безпідставними є також покликання апелянта на те, що податкова вимога №1334 від 25 червня 2012 року фактично не була отримана відповідачем, оскільки в матеріалах справи міститься підтвердження фактичного отримання вказаної податкової вимоги Управлінням механізації №22 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» (а.с.32).

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Фірма "Нафтогазбуд" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі № 813/4110/13-а -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик