Ухвала суду № 39536558, 24.06.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2014 року Справа № 17822/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

за участю секретаря судового засідання Саламахи О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства фірми «Алком» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року позивач - Приватне підприємство фірма «Алком» звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 16.02.2010 року: №0000332342/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 145 390,50 грн., в тому числі: 96 927,00 грн. - основний платіж та 48 463,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0000342342/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 183 784,50 грн., в тому числі: 122 523,00 грн. - основний платіж та 61 261,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 16.02.2010 року: №0000342342/0 та №0000332342/0 в частині визначення Приватному підприємству фірмі «Алком» суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 136 766,00 грн., в тому числі 91177,00 грн. - основний платіж, 45589,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що виконання робіт на підставі договору підряду між ППФ «Алком» та ТОВ «ГРВ-Синтез» та договору генпідряду між ППФ «Алком» та ППФ «Алертс Груп» підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 та актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в, оформленими належним чином і скріпленими печатками та підписами сторін. Крім того, оплата підрядних робіт проведена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ГРВ-Синтез». Вказані підрядні роботи отримувались ППФ «Алком» для забезпечення виконання усього комплексу робіт по договорам підряду, які, в свою чергу, укладалися позивачем із таким замовником, як ВАТ «Райффайзен банк Аваль», прийняті останнім і оплачені в повному обсязі.

Залучення ТОВ «ГРВ-Синтез» та ППФ «Алертс Груп» в якості підрядників при виконанні ППФ «Алком» будівельних робіт було господарською необхідністю, спрямованою на виконання взятих на себе господарських зобов'язань та на отримання прибутків.

Таким чином, витрати ППФ «Алком» по господарським операціям з ТОВ «ГРВ-Синтез» та ППФ «Алертс Груп» пов'язані з господарською діяльністю позивача. Аналогічним чином це стосується і видатків позивача на оплату будівельних матеріалів ТОВ «Бігбудкомпані» та ТОВ «Арма-Строй».

Суд першої інстанції вважає безпідставними доводи відповідача щодо неспроможності ПП «Алертс-Груп», ТОВ «ГРВ-Синтез», ТОВ «Бігбудкомпані» та ТОВ «Арма-Строй» здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача, з посиланням на порушення кримінальної справи №70/107-08 відносно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за ознаками злочинів, в тому числі передбаченого ч.2 ст.205 КК України - фіктивного підприємництва.

Враховуючи те, що на момент проведення перевірки та на час розгляду даної судової справи по суті, вирок по кримінальній справі, що набрав законної сили, відсутній, а податковий орган покликається лише на існування кримінальної справи, що перебуває на стадії досудового слідства, причому не надаючи цьому жодного доказу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що твердження податкового органу про нікчемність правочинів ППФ «Алком» з ПП «Алертс-Груп», ТОВ «ГРВ-Синтез», ТОВ «Бігбудкомпані» та ТОВ «Арма-Строй» є передчасними та необґрунтованими.

Таким чином, висновки податкового органу, які ґрунтуються на нікчемності відповідних правочинів щодо порушення позивачем вимог пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються документально.

Аналогічним чином, суд не погоджується з твердженням відповідача щодо порушення ППФ «Алком» по вказаних операціях пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд першої інстанції вказує на те, що на момент видачі податкових накладних ПП «Алертс-Груп», ТОВ «ГРВ-Синтез», ТОВ «Бігбудкомпані» та ТОВ «Арма-Строй» були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, тому на законних підставах видали податкові накладні. Ні установчі, ні статутні документи вказаних контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними і доказів про зворотне в матеріалах справи немає. Податковий кредит позивача підтверджено податковими накладними, виписаними на підтвердження сплати позивачем ПДВ у складі вартості будівельно-монтажних робіт та вартості будівельних матеріалів.

Щодо висновків податкового органу про заниження позивачем валових доходів по господарським операціям з ППТФ «Юсі», ПП «Метал-Трейд», то суд першої інстанції вважає, що такі ґрунтуються на обліку кредиторської заборгованості перед даними підприємствами, яка не підтверджена жодними первинними документами. Враховуючи повну відсутність документів по оформленню операцій позивача з ППТФ «Юсі», ПП «Метал-Трейд» та період фінансово-господарської діяльності позивача охоплений перевіркою, заборгованість позивача перед такими контрагентами правомірно оцінена податковим органом як безнадійна, а сума такої заборгованості, як безповоротна фінансова допомога. Отримані ППФ «Алком» від ППТФ «Юсі», ПП «Метал-Трейд» товари, роботи чи послуги, які не оплачені позивачем на суму 60,40 грн. та 7910,00 грн. відповідно, вважаються таким, що отримані безоплатно, оскільки вимога про компенсацію їх вартості вже не може бути заявлена і доказів про зворотне позивачем не надано. Аналогічним чином це стосується авансів, на суму яких позивачем не надано товари чи послуги.

Таким чином, неподання платником податків контролюючому органу під час перевірки належним чином оформлених документів, на підставі яких визначався оподатковуваний дохід перевіряємого періоду, свідчить про правомірність нарахування ДПІ у м. Рівне для ППФ «Алком» податкових зобов'язань у відповідній сумі із застосуванням штрафних санкцій.

Суд першої інстанції посилається на те, що можливість визнання суми заборгованості сумою безповоротної фінансової допомоги пов'язана з відсутністю підстав для компенсації.

Згідно висновків акту перевірки податковий орган пов'язує виникнення у позивача валового доходу, у зв'язку з ліквідацією в рамках процедури банкрутства юридичної особи - контрагента позивача по господарським зобов'язанням перед яким у ППФ «Алком» рахується вексельна заборгованість, яка, в силу ліквідації кредитора та відсутності будь-яких даних щодо індосаменту векселя, не підлягає погашенню.

З огляду на наведене, суд першої інстанції погоджується з висновками ДПІ у м. Рівне, які лягли в основу нарахування ППФ «Алком» податкового зобов'язання з податку на прибуток у відповідній частині через заниження валових доходів по причині не включення до їх складу доходів у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги.

Щодо висновків податкового органу про заниження позивачем валових доходів через не віднесення до їх складу умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Гранд Базар», то з ними суд також в повній мірі погоджується, з огляду на що не вбачає правових підстав для скасування податкового повідомлення-рішення у відповідній частині.

Так, оскільки за змістом договору про надання поворотної фінансової допомоги податковий статус ТОВ «Гранд Базар» визначено: на загальній системі оподаткування і ППФ «Алком» суму отриманої від нього безпроцентної позики за правилами абз.2 пп. 4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових доходів при отриманні як і до складу валових витрат при поверненні не відносило, доводи про відсутність у позивача підстав для нарахування умовних відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишалася неповерненою на кінець відповідних звітних квартальних періодів, є безпідставними.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна податкова інспекція у м. Рівне оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що посадові особи контрагентів позивача - ПП «Алертс-Груп», ТзОВ «ГРВ-Синтез», ТзОВ «Арма-Строй», ТзОВ «Бігбудкомпані» не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного. Перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів економічно необхідних для виконання робіт, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу. Згідно облікових даних АІС ДПА України на підприємствах рахується одна посадова особа, інформація про найманих працівників відсутня.

Крім того, апелянт зазначає, в сукупністі зібраних в ході розслідування кримінальної справи по факту фіктивного підприємництва вказаних суб'єктів господарювання доказів, встановлено, що ці контрагенти позивача жодної господарської діяльності не провадили і не могли провадити в силу відсутності у них необхідних для того матеріальних та трудових ресурсів. Доводить, що операції позивача з вказаними контрагентами є такими, які відбувалися лише на папері, а правочини не були спрямовані на реальне настання наслідків, передбачених ними, відтак, є нікчемними.

Вважає, що ППФ «Алком» сформовано валові витрати та податковий кредит по безтоварним операціям з ПП «Алертс-Груп», ТзОВ «ГРВ-Синтез», ТзОВ «Арма-Строй», ТзОВ «Бігбудкомпані», оскільки дії з перерахування постачальникам коштів за роботи без фактичного їх отримання та переходу права власності на них не підпадають під поняття «продаж результатів робіт (послуг)», яке визначено в п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Отже, в порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ППФ «Алком» включив в рядок 04.1 Декларацій «Валові витрати податкової декларації з податку на прибуток підприємств витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 469 885 грн. 00 коп.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на підставі направлень, згідно ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання у період з 12.01.2010 року по 01.02.2010 року ДПІ у м. Рівне було проведено планову виїзну перевірку ППФ «Алком» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період діяльності з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт №95/23-100/30318075 від 03.02.2010 року.

Проведеною перевіркою було встановлено, що ППФ «Алком» було протиправно віднесено до складу валових витрат вартість будівельно-монтажних робіт, оплачених ПП «Алертс-Груп» та ТОВ «ГРВ-Синтез» і вартість будівельних матеріалів, оплачених ТОВ «Бігбудкомпані» та ТОВ «Арма-Строй», а до складу податкового кредиту віднесено відповідну суму ПДВ сплачену в ціні таких робіт та матеріалів.

На думку контролюючого органу, операції позивача з вказаними контрагентами в силу приписів ст.ст.203, 215 ЦК України, є нікчемними. Враховуючи нікчемність правочинів, валові витрати позивача сформовані з порушенням вимог пп.5.2.1 п.5.2 та пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, а податковий кредит не підтверджується податковими накладними у відповідності до пп.7.2.1 п.7.2 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року.

Крім того, згідно з представленими на перевірку документів кредиторська заборгованість ППФ «Алком» перед ППТФ «Юсі» та ПП «Метал-Трейд» є безнадійною з огляду на збіг строку позовної давності, як і вексельна заборгованість перед ПП НВК «Трейд» є безнадійною з огляду на ліквідацію даного контрагента, а відтак правомірно розцінена податковим органом як така, що не підлягає погашенню, тобто має всі ознаки безповоротної фінансової допомоги. З огляду на те, що така заборгованість підлягала включенню до складу валового доходу позивача згідно з пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чого позивачем у відповідних звітних періодах зроблено не було, податковий орган констатував факт заниження валового доходу. Аналогічним чином, позивачем безпідставно не було включено у відповідний податковий період до складу валових доходів суму безповоротної фінансової допомоги у вигляді умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Гранд Базар».

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення від 16 лютого 2010 року: №0000332342/0, згідно якого ППФ «Алком» визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 145390,50 грн., в тому числі 96927,00 грн. - за основним платежем та 48463,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення та №0000342342/0, згідно якого ППФ «Алком» визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 183784,50 грн., в тому числі 122523,00 грн. - за основним платежем та 61261,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Встановлено, що ППФ «Алком» було укладено договір підряду з ТОВ «ГРВ-Синтез» на виконання робіт по реконструкції приміщення Здолбунівського відділення «Райффайзен банк Аваль». Виконання підрядних робіт підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 та актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в, оформленими належним чином і скріпленими печатками та підписами сторін; оплата підрядних робіт проведена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ГРВ-Синтез». Тобто, вказані підрядні роботи прийняті і оплачені в повному обсязі.

Крім того, між ППФ «Алком» було укладено договір генпідряду з ППФ «Алтерс Груп» на виконання робіт по реконструкції дитячого садка під житловий будинок по вул. Шопена.11/13, 26 в м. Рівне. Виконання робіт підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-3 та актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в, оформленими належним чином і скріпленими печатками та підписами сторін. Вказані підрядні роботи отримувались ППФ «Алком» для забезпечення виконання усього комплексу робіт по договору генпідряду на виконання робіт по реконструкції дитячого садка під чотирьохквартирний будинок та будівництво господарських будівель по вул. Шопена, 11/13 в м. Рівне, який, в свою чергу, укладався позивачем із таким замовником, як Обласна спілка споживчих товариств, прийняті останнім і оплачені в повному обсязі.

В липні 2008 року ТОВ «Бігбудкомпані» поставляло позивачу пісок, шпаклівку, цементно-вапняний розчин та металопрокат, а ТОВ «Арма-Строй» в жовтні 2008 року - саморізи, кутники, профілі, плити підвісної стелі, дюбеля, підвіси. Поставка оформлена видатковими накладними, оплата проведена на розрахунковий рахунок. Металопрокат рахується в залишку, а решта будівельних матеріалів використано на ремонт фасаду приміщення Здолбунівського РОД «Райффайзен банк Аваль» та на влаштування підвісної стелі в навчальному корпусі ТК НУВГП.

За п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснювана як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які прибавляються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з положень п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахуванню) до бюджету є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

У відповідності до вимог п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону).

Згідно пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а також, у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІУ від 16.07.1999 року первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704. Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями).

Згідно п.2.4 ст.2 Закону первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На момент видачі податкових накладних ПП «Алертс-Груп», ТОВ «ГРВ-Синтез», ТОВ «Бігбудкомпані» та ТОВ «Арма-Строй» були зареєстрованими платниками податку на додану вартість і ними було правомірно видано податкові накладні. Установчі та статутні документи вказаних контрагентів позивача не визнані в установленому порядку недійсними. Податковий кредит позивача підтверджено належно оформленими податковими накладними, виписаними на підтвердження сплати позивачем ПДВ у складі вартості будівельно-монтажних робіт та вартості будівельних матеріалів.

Відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Підпунктом 4.1.6. п. 4.1 вказаної статті передбачено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно пп.1.22.1. п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Згідно ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Якщо зазначене цивільне право чи інтерес виникають із зобов'язання, то позовна давність обраховується при наявності зазначеного зобов'язання.

На думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що з врахуванням відсутності документів по оформленню операцій позивача з ППТФ «Юсі», ПП «Метал-Трейд», заборгованість позивача перед такими контрагентами правомірно оцінена податковим органом як безнадійна, а сума такої заборгованості, як безповоротна фінансова допомога.

Неподання платником податків контролюючому органу під час перевірки належним чином оформлених документів, на підставі яких визначався оподатковуваний дохід перевіряємого періоду, свідчить про правомірність нарахування ДПІ у м. Рівне для ППФ «Алком» податкових зобов'язань у відповідній сумі із застосуванням штрафних санкцій.

Суд першої інстанції правомірно погодився з висновками ДПІ у м. Рівне про донарахування ППФ «Алком» податкового зобов'язання з податку на прибуток у зв'язку із заниженням ППФ «Алком» валових доходів по причині не включення до складу доходів сум безповоротної фінансової допомоги.

Правомірними є висновки податкового органу про заниження позивачем валових доходів через невіднесення до їх складу умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги від ТОВ «Гранд Базар», оскільки за змістом договору про надання поворотної фінансової допомоги податковий статус ТОВ «Гранд Базар» визначено: на загальній системі оподаткування і ППФ «Алком» суму отриманої від нього безпроцентної позики, за правилами абз.2 пп. 4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», при отриманні до складу валових доходів, як і до складу валових витрат при поверненні не відносило, доводи про відсутність у позивача підстав для нарахування умовних відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишалася неповерненою на кінець відповідних звітних квартальних періодів, є безпідставними, у зв'язку з чим позовні вимоги в зазначеній частині є безпідставними та не підлягають до задоволення.

З огляду на викладене, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.195, п.п.1,2 ч.1 ст.197, ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2010 року у справі №2а-2632/10/1770 за позовом Приватного підприємства фірми «Алком» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.06.2014 року.