Ухвала суду № 39536407, 25.06.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/3208/13-ц 25.06.2014 25.06.2014 25.06.2014

Провадження №22ц/784/1668/14 Головуюча в першій інстанції Подзігун Г.В.

Категорія 25 Доповідач в апеляційній інстанції Довжук Т.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2014 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Мурлигіної О.Я.,

суддів: Шаманської Н.О., Довжук Т.С.,

при секретарі судового засідання Шпонарській О.Ю.,

за участю позивача ОСОБА_3,

представника позивача ОСОБА_4,

представника СК Супрун Т.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства

«ХДІ страхування»

на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2013 року по справі за позовом

ОСОБА_3

до

ОСОБА_6

та

публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»

(далі - ПАТ «ХДІ страхування»)

про стягнення страхового відшкодування, майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИЛА:

13 листопада 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 та ПАТ «ХДІ страхування» про стягнення страхового відшкодування, майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Позивач зазначав, що 10 вересня 2010 року, приблизно о 08-00 год. на перехресті вулиць Громадянської та Нікольської у м. Миколаєві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Chevrolet Aveo», державний номер НОМЕР_2, під його керуванням та «Audi-80», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 Внаслідок вказаної ДТП йому були завдані тілесні ушкодження середньої тяжкості, а належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження. Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2011 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 закрита внаслідок акту амністії. Згідно висновку експерта розмір матеріальної шкоди, яка завдана йому як власнику автомобіля «Chevrolet Aveo» становить 43 008 грн. 35 коп. На момент скоєння ДТП, відповідно до Полісу № ВЕ/4136358, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 була застрахована у ПАТ «ХДІ страхування». Між тим, в порушення вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», ПАТ «ХДІ страхування» не виплатило йому страхове відшкодування, а тому повинно сплатити пеню, інфляцію та 3% річних. Також ним були понесені витрати на лікування 7896,40 коп., на проведення експертної перевірки у розмірі 450 грн., витрати за послуги евакуатора в сумі 450 грн. та 183 грн. за послуги автостоянки. Крім того, у зв'язку з каліцтвом та ушкодженням здоров'я, фізичними та душевними стражданнями йому спричинена моральна шкода, яка становить 25 000 грн., а також додаткова моральна шкода, яка заподіяна внаслідок значного пошкодження його майна та не можливістю відремонтування належного йому автомобіля, в розмірі 5 000 грн.

Посилаючись на вищезазначене та порушення норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» позивач просив стягнути на його користь з ОСОБА_6 відшкодування майнової шкоди в розмірі 22 325 грн. та 27 450 грн. моральної шкоди, а з ПАТ «ХДІ страхування» у відшкодування майнової шкоди в сумі 44 165 грн. та 7550 грн. моральної шкоди.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 22 325 грн. та 3000 моральної шкоди. Стягнуто з ПАТ «ХДІ страхування» на користь ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 44 165 грн. та 3000 моральної шкоди. Також вирішено питання щодо стягнення судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ «ХДІ страхування» просить рішення суду скасувати та постановити ухвалу про закриття провадження у справі. На думку апелянта, рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права та судом неповно з'ясовані обставини справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, його представника та представника ПАТ «ХДІ страхування», дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 10 вересня 2010 року на перехресті вулиць Громадянської та Нікольської у м. Миколаєві у результаті зіткнення автомобілів марки «Chevrolet Aveo» під керуванням позивача, який належить йому на праві власності, та «Audi-80» під керуванням відповідача ОСОБА_6, позивач отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості і тривалий час знаходився на лікуванні (а.с. 48-52, 141-153, 164-188).

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 08 січня 2011 року матеріальна шкода спричинена позивачу внаслідок пошкодження автомобіля склала 43 008 грн. 35 коп. (а.с. 26).

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 жовтня 2011 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України закрита внаслідок акту амністії (а.с. 23).

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Тобто, виходячи із суті такого страхування Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальника - заподіювача шкоди.

Відповідно до вимог вказаного Закону, цивільна відповідальність ОСОБА_6 на момент ДТП була застрахована відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а застрахованим транспортним засобом є зазначений автомобіль «Audi-80», державний номер НОМЕР_1. Вказаний договір діяв до 31 січня 2011 року.

Згідно змісту полісу страховик, яким є ПАТ «ХДІ страхування», забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталася за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована. Ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю на одного потерпілого встановлено в розмірі 51 000 грн., а майну - 25 000 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону, обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі.

Пунктом 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання, утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У п. 22.1 ст. 22 Закону зазначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, при визначенні розміру відповідальності, правильно виходив з ліміту відповідальності страховика, а різницю, яка перевищувала зазначений ліміт, стягнув з винної у ДТП особи - ОСОБА_6

Пунктом 22.3 ст. 22 Закону передбачено, що потерпілому також відшкодовується моральна шкода, яка передбачена п. п. 1,2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п. п. 3, 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яка фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яка фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Таким чином, суд, виходячи із норм зазначеного матеріального права, правильно визначився з розміром моральної шкоди, яка підлягає виплаті позивачу ПАТ «ХДІ страхування» та винною особою у скоєнні ДТП ОСОБА_6

Крім того, п. 24.1 ст. 24 Закону передбачено відшкодування страховою компанією шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого.

Також ст. 29 Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту та території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Квитанціями до прибуткового касового ордеру № 178 та № 193 підтверджуються понесені позивачем витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу та автостоянку, відповідно, 450 грн. та 183 грн. (а.с. 46-47).

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «ХДІ страхування» до теперішнього часу страхове відшкодування позивачу не виплатило, доказів відсутності її вини в цьому суду не надало.

Проте, за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (п. 36.5 ст. 36 Закону).

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що вони не повинні платити пеню, так як позивач не звернувся до страхової компанії у місячний термін є безпідставними.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач знаходився біля місяця на стаціонарному лікуванні, йому було зроблено дві операції, а потім тривалий час був на амбулаторному лікуванні (а.с. 51).

Пунктом 37.1.4 ст. 37 Закону передбачена відмова у здійсненні страхового відшкодування, якщо неподана заява про це впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого та трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння ДТП.

Позивачем була подана заява та пакет документів до відповідача 07 липня 2011 року (а.с. 78).

При цьому, несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку само по собі не може бути підставою для відмови від страхового відшкодування. Проте, відповідачу було відомо про настання страхового випадку, так як при огляді транспортного засобу експертом, який належить позивачу на праві власності, був присутній працівник ПАТ «ХДІ страхування» ОСОБА_7

Крім того, ОСОБА_7 була допитана судом в якості свідка і цю обставину підтвердила, а тому посилання в апеляційній скарзі на те, що страховик не повинен оплачувати позивачу витрати за експертне дослідження автомобіля є безпідставними.

Інші посилання в апеляційній скарзі також є безпідставними та спростовуються вищезазначеним.

Доводи апеляційної скарги, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права та судом неповно з'ясовані обставини справи не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування» відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді