Ухвала суду № 39535853, 25.06.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"25" червня 2014 р. Справа № 916/1747/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромеханизм";

про стягнення 15 840,07 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Бушта В.О. - довіреність від 14.04.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Запчасть" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агромеханизм", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15 840,07 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 6 від 21.05.2012 року, в результаті чого у останнього виникла перед позивачем відповідна заборгованість.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.05.2014 року було порушено провадження у справі № 916/1747/14 із призначенням її розгляду у судовому засіданні 11.06.2014 року.

Вказаною ухвалою судом було зобов'язано позивача надати для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів, довіреності №2601 від 26.12.2012р. та №7/12 від 07.12.2012р.; докази, що підтверджують здачу перевізнику та отримання відповідачем саме зазначеного товару та докази відсутності проплат за товар з урахуванням умов п. 5.1. договору, при цьому, явка представника позивача у судове засідання була визнана судом обов'язковою.

Ухвалою суду від 11.06.2014 року у зв'язку нез'явленням в судове засідання представників сторін, які належним чином повідомлялися про його місце та час шляхом направлення ухвали про порушення провадження у справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.27-28), та від яких не надходили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а також у зв'язку із неподанням ними витребуваних ухвалою суду доказів, розгляд справи було відкладено на 25.06.2014 року.

Зазначеною ухвалою судом повторно було зобов'язано позивача надати для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів, довіреності №2601 від 26.12.2012р. та №7/12 від 7.12.2012р.; докази, що підтверджують здачу перевізнику та отримання відповідачем саме зазначеного товару; докази відсутності проплат за товар з урахуванням умов п. 5.1. договору, явка представника позивача у судове засідання визнавалася судом обов'язковою.

У судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про місце та час розгляду справи шляхом направлення на його адресу ухвали про відкладення розгляду справи від 11.06.2014 року, а також шляхом здійсненням відповідної телефонограми, яка міститься в матеріалах справи. (а.с.34).

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Вирішуючи питання про можливість застосування положень п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України до позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть", заявленого в межах даної справи, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до п.4.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Згідно до п. 4.9. цієї ж Постанови, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (ст.81 ГПК України), господарським судам слід мати на увазі, що застосування п. 5 ч. 1 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Як свідчать матеріали справи, ухвалами суду від 15.05.2014 року та від 11.06.2014 року позивача було зобов'язано надати для огляду оригінали доданих до позовної заяви документів, довіреності №2601 від 26.12.2012р. та №7/12 від 7.12.2012р.; докази, що підтверджують здачу перевізнику та отримання відповідачем саме зазначеного товару; докази відсутності проплат за товар з урахуванням умов п. 5.1. договору.

Будь-яких доказів, що підтверджують поважність причин неподання витребуваних документів, позивач суду в порядку ст.33 ГПК України не надав.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що ненадання позивачем без поважних причин для огляду оригіналів доданих до позовної заяви документів, про витребування яких було зазначено у вище вказаних процесуальних документах, перешкоджає вирішенню справи по суті, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії.

Відповідно до ч. 6 п. 2.2., п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

При цьому, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Як встановлено судом, підставою для звернення позивача з відповідним позовом послугувало невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 6 від 21.05.2012 року.

Оригінал вказаного договору було витребувано судом для встановлення факту відсутності чи наявності правовідносин між сторонами, а також з метою уникнення сумнівів щодо реальності та правдивості самого договору.

Як вбачається з п. 5.1 договору, Покупець (відповідач) проводить 100% передоплату за товар на розрахунковий рахунок Постачальника, який вказується у відповідних рахунках на оплату.

Ухвалами суду було зобов'язано позивача надати оригінали рахунків на оплату товару, копії яких було додано в якості додатків до позовної заяви (а.с.12,15).

Оригінали зазначених документів були витребувані судом для встановлення чи спростування факту виставлення позивачем рахунків за поставлений товар.

Згідно предмету договору поставки, зокрема п. 1.1 встановлено, що позивач зобов'язується передати у власність відповідачу товар, а відповідач зобов'язується прийняти його та оплатити у кількості, асортименті, по ціні та в строки відповідно до умов договору та накладних на реалізацію ТМЦ, що складаються на кожну окрему партію товару.

Як вбачається з наданих позивачем копій видаткових накладних №232 від 07.12.2012 року (а.с.11) та № 242 від 27.12.2012 року (а.с.14) товар на загальну суму 15 840,07 грн. був отриманий представником ТОВ «Агромеханизм» на підставі виданих на його ім'я довіреностей №7/12 від 07.12.2012року та №2601 від 26.12.2012р.

Вказані довіреності були витребувані судом для встановлення факту дійсного уповноваження відповідачем свого представника на отримання товару згідно договору поставки саме на суму, що заявлена до стягнення, а оригінали видаткових накладних для підтвердження реального отримання відповідачем товару саме у тій кількості що зазначено у них, з подальшою можливістю вирішити питання щодо стягнення суми боргу у розмірі, що заявлений до стягнення.

П. 7.1 договору встановлено, що приймання товару по кількості і якості проводиться відповідачем у момент його одержання від Первізника.

Як слідує зі змісту позовної заяви, доставка товару здійснювалася через перевізника ТОВ «ДЕЛІВЕРІ», що, як зазначає позивач, підтверджується квитанцією про приймання вантажу КН-9277 від 14.01.2013 року, а також актом отримання багажу № А-О-174523 від 16.01.2013 року, копії яких було також додано в якості додатків до позовної заяви і без огляду оригіналів яких неможливо встановити факт передачі Перевізником багажу. Як зазначає позивач у позовній заяві, товар було отримано представником ТОВ «АГРОМЕХАНИЗМ» Швайбовичем Валерієм Васильовичем, про що зроблено відповідний запис перевізника у акті на отримання багажу (а.с.25). разом з тим, п.6.2 договору передбачено поставку товару через іншого перевізника ПП „Нічний експрес".

Таким чином, судом для з'ясування факту реального прийняття відповідачем саме товару, що зазначений у видаткових накладних, а також факту постачання товару саме в межах доданого договору і було витребувано у позивача докази, що підтверджують здачу перевізником товару відповідачу та його отримання останнім.

Крім того, як вбачається з ухвал суду, у позивача було витребувано докази відсутності проплат за товар з урахуванням умов п. 5.1 договору, яким передбачено проведення 100 % передплати товару на розрахунковий рахунок позивача, що вказується у відповідних рахунках на оплату. Вказані документи було витребувано судом для уникнення, у випадку задоволення позову, примусового стягнення коштів з відповідача, у разі їх оплати у добровільному порядку в строки, передбачені договором.

Таким чином, оскільки позивачем в порушення вимог ухвал суду від 15.05.2014р. та 11.06.2014 року витребувані судом документи не надано, суд позбавлений можливості оцінити, чи реально порушено право позивача.

З урахуванням викладеного, вищезазначене є достатньою підставою для залишення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть" без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, що, водночас, не позбавляє заявника права повторного звернення до суду із відповідною заявою після усунення зазначених недоліків.

Згідно до п.4 ч.1. ст.7 Закону України „Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Таким чином, враховуючи залишення позову без розгляду, що спричинене неподанням витребуваних позивачем доказів, судовий збір у розмірі 1 827,00 грн., сплачений ним згідно платіжного доручення № 868 від 17.04.2014 року підлягає поверненню.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, п.4 ч.1. ст.7 Закону України „Про судовий збір, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть" залишити без розгляду.

2. Повернути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області (місцезнаходження: м. Одеса, вул. Садова, 1а, код ЄДРПОУ 37607526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Запчасть" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Шевченка, 19 а, код ЄДРПОУ 30355337) судовий збір у сумі 1827 /одна тисяча вісімсот двадцять сім/ грн. 00 коп., перерахований за платіжним дорученням №868 від 17.04.2014 року на загальну суму 1 827,00 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.