Рішення № 39535830, 01.07.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2014 р. Справа № 914/1879/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Фартушку Н.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем», м. Київ,

до відповідача: Військової частини 3002 ВВ МВС України, м. Львів,

про: стягнення 97 398 грн. 00 коп. суми основної заборгованості за договорами та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Шилов С. В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем» до Військової частини 3002 ВВ МВС України про стягнення 97 398 грн. 00 коп. суми основної заборгованості за договорами та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.08.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 24.06.2014 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку: позивач - 03.06.2014 року рекомендованою поштою №03035 0865288 0, відповідач - 02.06.2014 року рекомендованою поштою №79060 0291546 9 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Судове засідання 24.06.2014 року відкладено на 01.07.2014 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 01.07.2014 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії - у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою Наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.

Враховуючи достатність, належність і допустимість поданих позивачем доказів, належним чином повідомлення судом відповідача про дату і час судового засідання, повторну неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 37080909, знаходиться за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, офіс 609, що підтверджується долученою до матеріалів справи Довідкою Головного управління статистики у м. Києві з ЄДРЮО та ФОП серії АА №611965 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Військова частина 3002 є юридичною особою, їй присвоєно код ЄДРПОУ 08682683, знаходиться за адресою: 79060, Львівська область, м. Львів, вул. Кн. Ольги, буд. 105 (докази в матеріалах справи).

01.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем» (надалі - позивач, виконавець) та Військова частина 3002 (надалі - відповідач, замовник) укладено Договір №915 (надалі - договір №915), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати поточний ремонт та гідрохімічне очищення системи опалення казарми четвертого СБ по вул. Айвазовського, буд. 51 у м. Ужгород. Результатом виконаних робіт за договором є підписані з обох сторін акти виконаних послуг.

Відповідно до пункту 2.1. договору №915 загальна сума договору складає 66 000 грн. 00 коп., в тому числі 11 000 грн. 00 коп. податку на додану вартість.

Розділом 3 договору №915 встановлено порядок розрахунків, розділом 4 - обов'язки сторін.

Так, у відповідності до пункту 3.1. договору №915 за надання послуг у відповідності до пункту 1.1. договору замовником сплачується виконавцю сума, яка буде обумовлена актом (актами) виконаних послуг.

Згідно пункту 3.2. договору №915 оплата послуг здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця, але не пізніше 31.12.2013 року.

Пунктом 4.1. договору №915 сторони погодили, що виконавець, серед іншого, зобов'язаний виконати послуги в обсязі і в термін, що передбачені домовленістю сторін; забезпечити процес виконання власним обладнанням.

Згідно пункту 4.2. договору №915 замовник, серед іншого, зобов'язаний своєчасно прийняти і оплатити надані послуг.

Відповідно до пункту 5.1. договору №915 здача-приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актом приймання-передачі виконаних послуг протягом двох днів з моменту повідомлення замовника про готовність робіт до приймання.

Пунктом 6.1. договору №915 сторонами встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує спричинені у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до пункту 9.1. договору №915 усі спори, розбіжності або вимоги, що виникли внаслідок підписання договору, або мають відношення до нього, вирішуються шляхом переговорів між сторонами або в господарському суді у відповідності до чинного законодавства України.

Окрім того, 01.10.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем» (надалі - позивач, виконавець) та Військова частина 3002 (надалі - відповідач, замовник) укладено Договір №916 (надалі - договір №916), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати поточний ремонт та гідрохімічне очищення системи опалення штабу військової частини 3002 по вул. Княгині Ольги, буд. 105 у м. Львові. Результатом виконаних робіт за договором є підписані з обох сторін акти виконаних послуг.

Відповідно до пункту 2.1. договору №916 загальна сума договору складає 31 398 грн. 00 коп., в тому числі 5 233 грн. 00 коп. податку на додану вартість.

Розділом 3 договору №916 встановлено порядок розрахунків, розділом 4 - обов'язки сторін.

Так, у відповідності до пункту 3.1. договору №916 за надання послуг у відповідності до пункту 1.1. договору замовником сплачується виконавцю сума, яка буде обумовлена актом (актами) виконаних послуг.

Згідно пункту 3.2. договору №916 оплата послуг здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця, але не пізніше 31.12.2013 року.

Пунктом 4.1. договору №916 сторони погодили, що виконавець, серед іншого, зобов'язаний виконати послуги в обсязі і в термін, що передбачені домовленістю сторін; забезпечити процес виконання власним обладнанням.

Згідно пункту 4.2. договору №916 замовник, серед іншого, зобов'язаний своєчасно прийняти і оплатити надані послуг.

Відповідно до пункту 5.1. договору №916 здача-приймання наданих послуг здійснюється сторонами за актом приймання-передачі виконаних послуг протягом двох днів з моменту повідомлення замовника про готовність робіт до приймання.

Пунктом 6.1. договору №916 сторонами встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором винна сторона відшкодовує спричинені у зв'язку з цим збитки.

Відповідно до пункту 9.1. договору №916 усі спори, розбіжності або вимоги, що виникли внаслідок підписання договору, або мають відношення до нього, вирішуються шляхом переговорів між сторонами або в господарському суді у відповідності до чинного законодавства України.

Зазначені договори укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним Договорів від 01.10.2013 року №915 та №916 станом на час розгляду справи сторонами суду не заявлено та не подано.

За своєю правовою природою, основними та другорядними (не основними) ознаками, які визначені нормами чинного цивільно-господарського законодавства, зазначені договори є договорами підряду.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Позивач свої зобов'язання за договорами виконав належним чином, виконав та передав, а відповідач прийняв роботи за договорами на суму 97 398 грн. 00 коп., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за жовтень 2013 року (форма КБ-3) до Договору від 01.10.2013 року №915 на суму 66 000 грн. 00 коп. та Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013 року (форма КБ-2в) та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за жовтень 2013 року (форма КБ-3) до Договору від 01.10.2013 року №916 на суму 31 398 грн. 00 коп. Вказані Акти та Довідки підписано повноважними представниками 07.10.2013 року та завірено відтисками печаток юридичних осіб - сторін договору (належним чином завірена копія Актів і Довідок в матеріалах справи).

Відповідач своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати виконаних за договорами №915 та №916 підрядних робіт не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 97 398 грн. 00 коп. (розрахунок суми заборгованості в матеріалах справи).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем із оплати виконаних за договорами робіт становить 97 398 грн. 00 коп., станом на час розгляду справи по суті сторонами доказів її погашення суду не заявлено та не подано.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з Договорів від 01.10.2013 року №915 та №916, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Статтею 175 ГК України визначено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами статті 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у відповідності до статті 49 ГПК України та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1 947 грн. 96 коп., оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань з оплати виконаних за договорами робіт.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 21, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Військової частини 3002 (79060, Львівська область, м. Львів, вул. Кн. Ольги, буд. 105; код ЄДРПОУ 08682683) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Відновлення інженерних систем» (03035, м. Київ, пл. Солом'янська, буд. 2, офіс 609; код ЄДРПОУ 37080909) 97 398 грн. 00 коп. суми основної заборгованості за договорами та 1 947 грн. 96 коп. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

01.07.2014 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Описову та мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 01.07.2014 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.