Постанова № 39535764, 27.05.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 р. Справа № 804/12429/13-а

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Пополітові І.М., за участю представника позивача - Тогоєвої О.М., представника відповідача - Браги Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради

Дніпропетровської області

до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

про визнання нечинним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності із позовними вимогами про визнання нечинним та скасування рішення № 283 від 06.09.2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у період з 22.08.2013 року по 23.08.2013 року Виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена планова перевірка правомірності заявлення і використання позивачем страхових коштів Фонду, за результатами якої було складено акт № 422 від 23.08.2013 року, в якому зафіксоване встановлене перевіркою порушення порядку використання страхових коштів на суму 18059 грн. 26 коп., неправомірне витрачання коштів Фонду в сумі 525 грн. 76 коп., та який став підставою для винесення відповідачем рішення № 283 від 06.09.2013 року про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій. Позивач не згоден із вищезазначеним рішенням, в частині встановлення ним порушення порядку використання страхових коштів на суму 18059 грн. 26 коп. та накладення фінансових санкцій, вважає його таким, що не відповідає чинному законодавству, на цій підставі просить суд визнати його нечинним та скасувати.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, надав суду заперечення, в яких зазначив, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, прийняте за результатами перевірки рішення є правомірним та обґрунтованим, повністю відповідає нормам чинного законодавства, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Заслухавши доводи представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Дані правовідносини регулюються Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

У розумінні ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», Фонд соціального страхування з тимчасової втрати є страховиком, а Комунальне підприємство «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області - страхувальником-роботодавцем.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», страховик має право проводити перевірку правильності використання страхових коштів на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників

Так, у період з 22.08.2013 року по 23.08.2013 року Виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонду) було проведено планову перевірку правомірності заявлення і використання Комунальним підприємством «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області страхових коштів Фонду, за результатами якої було складено акт № 422 від 23.08.2013 року, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення порядку використання страхових коштів Фонду у сумі 18059 грн. 26 коп., та неправомірне витрачання коштів Фонду в сумі 525 грн. 76 коп.

06.09.2013 року на підставі зазначеного акту відповідачем було винесено рішення № 283 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким зобов'язано позивача повернути до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності неправомірні витрати в сумі 18585 грн. 02 коп. та штраф у розмірі 9292 грн. 51 коп.

Позивач погоджується з тим, що було порушення ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», що виразилось у неправомірному витрачанні коштів Фонду на суму 525 грн. 76 коп. Зазначена сума перерахована ним на розрахунковий рахунок Вільногірської міжрайонної Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Позивач не визнає порушення ним порядку використання страхових коштів Фонду в сумі 18059 грн. 26 коп.

Згідно ч.2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що для одержання коштів від Фонду на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам позивачем був відкритий окремий поточний рахунок № 26045060025726 у ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 305299.

03.03.2012 року позивачем отримано фінансування на зазначений окремий рахунок від Вільногірської міжрайонної Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страховими коштами в сумі 6660 грн. 17 коп. згідно заяви-розрахунку № 625 від 27.02.2012 року.

07.03.2012 року фінансування використано для сплати прибуткового податку з громадян у сумі 979 грн. 05 коп. та єдиного соціального внеску у сумі 133 грн. 20 коп. за лютий 2012 року. 12.03.2012 року решту коштів у сумі 5547 грн. 92 коп. перераховано на основний рахунок КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради № 26002060243574. Згідно виписки банку від 12.03.2012 року та платіжного доручення від 12.03.2012 року № 237, призначення платежу «Повернення раніше сплачених лікарняних платіжним дорученням № 226 від 07.03.2012 року».

12.11.2012 року позивачем отримано фінансування на зазначений окремий рахунок від Вільногірської міжрайонної Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності страховими коштами в сумі 15019 грн. 62 коп. згідно заяви-розрахунку № 2316 від 30.10.2012 року.

13.11.2012 року кошти у сумі 12511 грн. 34 коп. перераховано на основний рахунок КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради № 26002060243574. Згідно виписки банку від 13.11.2012 року та платіжного доручення від 13.11.2012 року № 1734, призначення платежу «Перекидка грошових коштів на основний розрахунковий рахунок. Лікарняний листок сплачено з власних коштів, платіжне доручення № 1704 від 07.11.2012 року».

Решта коштів, що знаходились на окремому рахунку № 26045060025726 у сумі 2509 грн. 15 коп. (2508 грн. 28 коп. + 0,87 коп. - внески до Пенсійного Фонду України, які не були перераховані за липень 2011 року), перераховано до Пенсійного Фонду України.

З'ясувавши всі обставини справи, суд дійшов висновку, що кошти, які надійшли на окремий рахунок позивача від Вільногірської міжрайонної Виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності для цілей оплати матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, безпосередньо за їх призначенням використані не були.

Відповідно до абз. 4,5 ч.2 ст. 21Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Таким чином, судом встановлено порушення позивачем зазначеної норми права, що виразилось у неправомірному використанні страхових коштів Фонду в розмірі 18059 грн. 26 коп.

Статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» передбачено відповідальність за порушення встановленого порядку використання страхових коштів. Частиною першої означеної статті визначено, що Страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Так, відповідно до положень зазначеної правової норми, відповідачем було накладено на КП «Жилсервіс» Вільногірської міської ради фінансові санкції.

Встановивши факти, що мають значення для вирішення справи, надавши їм правову оцінку та проаналізувавши законодавство України, що регулює виниклі правовідносини, судом визначено, що відповідачем обґрунтовано та правомірно було винесено оскаржуване рішення.

Суд критично оцінює посилання позивача в обґрунтування своєї позиції на норми статей 512, 528 Цивільного кодексу України, якими регламентовано підстави заміни кредитора у зобов'язанні та виконання обв'язку боржника іншою особою з огляду на наступне.

Ст. 1 Цивільного кодексу України визначено сферу його дії. Так, Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Отже, оскільки виниклі між позивачем та відповідачем відносини є нічим іншим, як майновими відносинами, заснованими на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, Цивільним кодексом України вони не регулюються.

Суд також не може взяти до уваги посилання позивача на ст. 28 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яка передбачає відповідальність роботодавців за шкоду, заподіяну застрахованим особам або страховикам внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків із загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, оскільки відповідно до п.2 ч.1 ст. 4 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням є одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Згідно ч.2 цієї ж статті, відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Таким чином, відповідальність за порушення встановленого порядку використання страхових коштів встановлена статтею 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», яка правомірно визначено відповідачем як підстава для застосування до позивача фінансових санкцій.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дійчибездіяльностісуб'єктавладнихповноваженьобов'язокщододоказуванняправомірностісвогорішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 72, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Жилсервіс» Вільногірської міської ради Дніпропетровської області - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 02.06.2014 року.

Суддя М.В. Дєєв